Про виникнення комунальних боргів
Підприємства можуть надавати кілька видів комунальних послуг:
- власне комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення);
- послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій.
Традиційно більше боргів виникає з оплати води, світла, опалення, оскільки мешканці турбуються, щоб їх не вимкнули. Щодо прибирання прибудинкової території та обслуговування будинку, підприємство може вирішити питання з боргами лише через суд, оскільки припинити надавати послуги всьому будинку немає змоги, а припинити надавати послугу лише одному мешканцю не можна законодавчо.
Однією з причин виникнення боргів є те, що не всі громадяни можуть отримати субсидії. Кількість субсидіантів зменшується. На початку 2021 року в Україні було 3 млн субсидіантів, а на кінець року їх близько 2,5 млн. Хоча кількість субсидій мала зростати. Уряд у вересні заявив про виділення 12 млрд гривень на субсидії.
Також чимало громадян, які не отримують субсидії, не завжди можуть сплатити за комунальні послуги. Наприклад, якщо людина отримує 7-8 тис гривень зарплатні, то в норму вона потрапляє, але фізично не може сплатити за послуги. Особливо загострилася ситуація під час пандемії. Відомо, що упродовж року з 1 жовтня 2020 року до 1 липня 2021 року борги за комуналку зросли з 65 млрд до 82,6 млрд грн.
Про програми енергоефективності
На думку Станіслава Драганова, не всі субсидіанти потребують підтримки від держави. Відстежити це проблематично. Глобально це можна вирішити через програми енергоефективності. Тобто щоб не опалювати повітря, потрібно утеплювати будинок, доводити його до ладу і потім користуватися. Ті фонди з енергоефективності, що діють сьогодні, є кредитними і мають складну процедуру отримання коштів.
Процедура починається з технічної оцінки стану будинку. За таку оцінку потрібно заплатити, і більшість припиняють роботу вже на цій стадії. Держава могла б надавати допомогу щодо технічної оцінки будинків та мереж, які до них підключені. Це могло б вирішити питання.
Повірка лічильників
За законом, якщо лічильник не повірений, мешканцям нараховуються більші показники у платіжках. Однак це законодавча норма. На законодавчому рівні люди, які проживають у багатоквартирному будинку, мають відповідати за повірку лічильника, але по факту ця послуга закріплена за надавачем послуг.
На думку Олега Попенка, за збереження і повірку лічильника мають відповідати компанії-надавачі послуг, а не мешканці.
"Цим користуються монополісти, які нараховують людям величезні платіжки, і цим формується борг. У газових компаніях вдвічі чи втричі дорожче виставляють рахунок за газ, і люди змушені сплачувати, хоча вони цим газом не користуються. Захистити себе український споживач не в змозі", — вважає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
За його даними, торік українці подали всього чотири тисячі скарг на діяльність комунальних підприємства. Це дуже низький показник, що свідчить про юридичну необізнаність наших громадян.
Про відповідальність за спільне майно
Власник квартири, який є співвласником багатоквартирного будинку, має відповідати за майно будинку, зокрема про мережі, що там прокладені. Проблема в тому, що ця інформація не була донесена мешканцям. Коли на початку 90-х відбулася приватизація, не всі власники це зрозуміли. Саме мешканці, а не колишні ЖЕКи, мають стежити за майновим комплексом. На ринку вже з’являються управляючі компанії, які надають послуги управління спільним майном співвласників у багатоквартирному будинку.
"Ми як мешканці маємо розуміти, що відбувається з нашим майном. Не тільки з квартирою, але і з будинком загалом. Ті, хто зробили ремонти у будинку, проклали хороші мережі, встановили лічильники, економлять на комунальних послугах. Ті, хто цього не зробив, досі кажуть, що є проблематика", — сказав президент Асоціації інноваційного розвитку домогосподарств Станіслав Драганов.
Про реструктуризацію боргів
Щоб реструктурувати комунальний борг, можна підписати відповідні договори з підприємствами, що надають послуги. Більшість підприємств йдуть на такий крок. Максимально заборгованість можна реструктурувати на 60 місяців. Однак не всі компанії йдуть на таке підписання, часто у східних областях відмовляються від такого договору.
Про списання боргів
"Я проти списання боргів, але я за те, щоб вивести і показати, хто саме і що безпосередньо заборгував", — сказав Станіслав Драганов.
На його думку, у списанні боргів, ймовірно, буде велика кількість підприємств олігархів, які через цей механізм намагаються вирішити свої питання.
"Якщо показати статистично, хто саме і де заборгував, ми побачимо, що відбувається на ринку і що більшість цих боргів сформовано підприємствами, які належать олігарху, а не мешканцями, які отримують ці послуги", — впевнений Станіслав Драганов.
Фото: pinterest.com
