1 червня, коли Україна вшановувала річницю від дня відходу Мирослава Скорика, у Києві відбулася прем’єра останньої програми, яку митець затвердив за життя. Там були прем’єри його музики, яка ще не звучала. А також прем’єри його праць, в яких він осучаснював твори класиків. Головний музичний редактор Радіо Культура Олександр Пірієв останні роки дуже близько спілкувався з Мирославом Скориком, був його імпресаріо. "10 останніх років його життя, які мені подарувала доля спілкуватися дуже близько з Мирославом Михайловичем, змогли вибудувати цілу стратегію, яка дозволила сьогодні говорити про те, що Мирослав Скорик був класиком за життя і після його земної смерті велику кількість проєктів, які він задумав, ми сьогодні втілюємо з великою насолодою".
Олександр Пірієв розповідає про проєкт "Скорик-Мусоргський", який готувався ще за життя маестро. "Ми з родиною відразу обговорили всі ці плани, і це один із таких проєктів. За життя Мирослав Михайлович втілив його в задумі досконало. Обов’язковою його вимогою було, щоб грали або співали молоді таланти. Так само як Соломія Крушельницька побачила його творчі можливості, він хотів дати дорогу молодим, щоб вони були з ним разом на сцені. І з вересня починається безпрецидентне за масштабом турне, яке охопить 10 міст України. І кожен раз буде новий оркестр, з зірковим складом виконавців. Це будуть виключно найбільші філармонії України, оркестри. Крім молодих талантів, братиме участь славетний піаніст двадцятого століття Євген Ржанов, який обов’язково завітає у два чи три концерти, бо він одним із перших виконував фортепіанні концерти Мирослава Скорика, і це буде діалог епох".
"І можу підкреслити, що за кілька тижнів до трагедії,яка сталася рік тому, Мирослав Михайлович підтвердив мені, що він завершив цю роботу, і ми готові до цього проєкту. І я сьогодні кажу: "Мирославе Михайловичу, ми його зробили, і починаємо втілювати в життя", — каже він.
Також, зауважує Пірієв, держава зараз демонтрує велику увагу до постаті Скорика. "До розуміння постаті Мирослава Михайловича, його величі і дійсно унікального формату об'єднання всієї нашої спільноти, не тільки музичної, а саме нашої української спільноти навколо головного, що може нас об’єднувати - культури. Президент ініціював Національну музичну премію імені Мирослава Скорика, і вона буде на рівні Премії Шевченка, але виключно фокусованою на музиці, і не тільки академічну, класику, популярну музику, фольклор - все це буде навколо Мирослава Скорика, який, можливо, і уособлює сьогодні всі ці напрямки музичні".
Феномен Скорика був у тому, що він міг легко і доступно пояснювати слухачу принцип дотику до академічної музики і водночас він міг спуститись з "п’ядесталу академіста" написати шлягери, твіст "Не топчи конвалії", джазові якісь речі. Цей феномен зображено у авторському радіофільмі журналіста Українського радіо Володимира Лукіна.
Також, маестро Олександр Пірієв анонсує у жовтні відновлення опери "Мойсей", яка отримала благословення Івана-Павла Другого: "Цього року 20-річчя приїзду Папи Римського, воно якраз поєднується, і оді була прем’єра "Мойсею" у Львівській Опері. І ми готуємося до відновлення цієї історичної події. Вона постійно звучить, але ми хочемо повернутися до тієї постановки, запросити кращого "Мойсея" - соліста Національної опери Сергія Магеру, якого дуже поважав та любив Мирослав Михайлович. Тому ми очікуємо дуже багато акцій".
Проректор із наукової роботи Національної музичної академії імені Чайковського та дружина Мирослава Скорика Адріана розповіла про вшанування пам’яті маестро у Львові. "Ініціатив багато. Найперше, що вдалося зробити, це провести документацію і сприяти бажанню багатьох творчих колективів, які працюють сьогодні у національній Львівській філармонії, присвоїти їй ім’я Мирослава Скорика. Це по праву, хоча б тому єдиний кабінет, який був у Мирослава Скорика при житті – це був кабінет у Львівській філармонії. І, тільки донедавна там висіла табличка, яка репрезентувала, що там працює Мирослав Скорик".
Серед інших промоцій влади Адріана Скорик виділяє ініціативу спорудження пам’ятника композиторові. "Влада зрозуміла репрезентацію Мирослава Скорика як ту мистецьку і культурну цінність у найвищому розумінні цього слова, що здатна репрезентувати українську культуру і мистецтво в світі. Адже саме світовий масштаб діяльності Скорика відомий. Це – діалог Скорика зі світом".
Київ – це місце роботи його праці, але Львів - це місто, яке він підтримував, до якого уважно ставився, допомагаючи колективам знайти своє місце, але, звичайно, що Львів – це вотчина, говорить дружина Мирослава Скорика. "Він весь час Львів тримав на пульсі, був вдячним сином своєї малої Батьківщини, а зрештою і України".
