Про історію Конституції, її зміни за 25 років та нинішню кризу – один із авторів Основного Закону Віктор Шишкін

Про історію Конституції, її зміни за 25 років та нинішню кризу – один із авторів Основного Закону Віктор Шишкін

Конституції - 25: чи виправдалися очікування тих, хто ухвалював документ, чи є необхідність у його змінах? Про це у спецефірі Українського радіо "Діалоги з творцями Конституції" розповідав народний депутат кількох перших скликань, один із авторів Конституції, перший генпрокурор України, суддя Конституційного суду у відставці Віктор Шишкін.

0:00 0:00
10
1x

Для чого державі потрібна Конституція і чию роботу вона регламентує  

З 1987 року стало зрозуміло, що Радянський Союз розвалюється, і нам необхідно буде будувати нову, конституційну країну. І з тих часів я вважав, що Конституція є тим документом, який повинні всі знати, незалежно від того, якого вони фаху – технічного, медичного чи журналістського.

У будь-якого суспільства повинно бути дві ікони. Одна – духовна – ікона пов’язана з вірою. А Конституція – це ікона державного утворення. Це – ікона організації нашого суспільства і такого механізму, який управляє цим механізмом і зветься Державою. І, навіть ті країни, наприклад, як Велика Британія, яка не має "чистої"  Конституції, вони мають так званий "Конституційний Закон". Конституції можуть бути різними, але кожна держава намагається жити за Конституцією, особливо це стосується не лише народу, а носіїв державної влади, так я їх називаю. Всі носії держаної влади присягають на Конституції. Як приклад, як присягає президент Сполучених Штатів – він клянеться на Конституції. Наш президент клянеться на Євангелії і клянеться на Конституції.

25 років Конституції. Це – багато для того, щоб пізнати, що таке Конституція, опанувати цей документ і слідувати цьому документу в своїй діяльності. Наголошую, що в, першу чергу це стосується носіїв державної влади – для них спеціально виписана стаття 19 Конституції України, де зазначено в який спосіб, яким чином вони повинні себе поводити.  У нас є два органи влади, які повинні діяти лише за Конституцією – Верховна Рада і президент. Тільки Конституція. Ніякими іншими Законами. Інші Закони можуть розвивати механізм реалізації їх повноважень.

Як розроблявся та приймався Основний Закон України

Є два поняття. Є  незалежна держава, яка виривається з колонії, перестає мати статус колонії, хоча по відношенню до України, це є дискусійним питанням – одні стверджують, що Україна була колонією у складі Радянського Союзу, і змушена була у 1922 році підписати договір під впливом "московських штиків". Але, з іншого боку – Україна була суб’єктом міжнародного права з 1945 року. Східний агресор каже, що тільки вони – засновники усього. А я не знаю такого суб’єкту міжнародного права як Росія з 1945 по 1991 рік. Статут ООН був підписаний Радянським Союзом, це – не Росія,  БРСР і УРСР. Тобто – Білорусь, Україна і Радянський Союз були суб’єктами міжнародного права з 1945 року. Українська Незалежність з точки зору конституціоналізму відбулася в 1990 році. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Реформи в Україні: на черзі Конституція. Науковці пропонують внести зміни в головний документ країни

За формальну ознаку Незалежної України голосувало 300 депутатів – на відміну від СРСР, де зберігалася 6 стаття Конституції – керівну, визначальну роль Комуністичної Партії, комуністи України скасували цю норму. І от, коли вже проголосували за Незалежність, і стало питання якою за змістом буде держава, то відповідно до цього змісту і необхідно писати Конституцію. Звичайно, значна кількість бажала советскую  державу, незалежну, але – советскую. Тому і виникала дуже серйозна боротьба. І – наукова, і політологічна, і політична, і економічна. Тому так довго тягнулася боротьба  за розробку і прийняття Конституції України.

Коли в 1992-му році був оприлюднений для народного обговорення перший проєкт Конституції, надійшло 10000 пропозицій від народу. Довго  обговорювали не через пропозиції, а через те, що ми не досягали необхідної кількості голосів, голосуючи ту чи іншу статтю. Головною проблемними статтями були – про власність, про мову, Крим, символіку. Обговорювали, оголошували перерви, вносили нові форми статі. У перші два тижні було проголосовано четверту частину всіх статей, тому не можна говорити, що за одну ніч проголосували всю Конституцію.

Треба віддати належне двом постатям з точки зору були "криголамом": Це Мороз і Сирота (маються на увазі Олександр Мороз - голова Верховної Ради у 1994-му – 1998-му роках та Михайло Сирота – народний депутат  2-го, 3-го та 6-го скликань, один з авторів Конституції ред.) . Сирота сказав, що він - голова комісії і не зійде з трибуни, доки не буде проголосовано Конституцію. Він вистояв на цій трибуні. Навіть такі були ситуації, коли в нас не вистачало взагалі депутатів, тому що дехто втік, пішов спати після 12-ї ночі, і весь час 298-299. І Мороз чітко сказав: "Усіх обдзвонити, я їх позбавлю заробітної плати за цей день". Бувають моменти, коли інтелігентність і толерантність треба відсторонити і "стукнути по столу".  

Про повноваження президента та Верховної Ради за Конституцією

Загроза авторитаризму була, але, вона й збереглась. Той проект, який ми заклали в квітні-травні – там була Президентська Республіка. У нас не було Парламентської Республіки в 1996 році. У нас Президент не формує, а – пропонує. А це – різні речі. Щоб там Президент не пропонував, підпис про призначення Міністра ставить Парламент. За Президентом лишається тільки 2 міністра з 20-ти. В Конституції не прописано, що у нас парламентсько-президентська республіка, бо це - науковий термін. В 106 статті прописані вичерпно повноваження президента. Чому я лаявся з представниками минулорічного парламенту, коли вони дали право президенту призначати голову НАБУ, слідчого комітету. Вони антиконституційно вчиняли. Я був прав, за 5 років це скасували. Тому що неконституційність не може бути вічною. Янукович не хотів бути президентом в парламентській республіці, він хотів працювати у системі права, але під себе, добився у незаконний спосіб, що була повернути стара редакція  1996-го року, а Порошенко та Зеленський  вони працюють поза межами. 

Відкриття ринку землі за Конституцією: як це мало бути?

Будь-яка Конституція - живий організм, її треба змінювати, коли в цьому є потреба суспільства, а не носіїв влади. Що у нас змінювалося за це період? Змінювалася лише влада. Повноваження Верховної Ради, статус і повноваження президента, останні зміни я взагалі вважаю таким одеським словом скажу - "ідіотизм", тому що змінили статус судової влади, наробили бозна чого, тепер народ не знає, куди бігти, змінили Конституційний суд. Але принципи залишились у Першому розділі, права людини - Другий розділ - залишились, Третій розділ, який говорить про народовладдя також залишився таким, яким був 1996-го року, а його менше за все не виконують.  Той закон, який Зеленський назвав спочатку "Про народовладдя", а потім - "Про референдум", він не відповідає позиціям статті 69 Конституції, яка говорить про народовладдя, і не відповідає доктринальному розділу.

 А Перший розділ у нас - це засадничі положення. Всі інші зміни, або в Конституції, бо в Законі, повинні  випливати із тих положень, які написані в Першому розділі, а їх ніхто не знає. "Закон про землю", наприклад, він напряму  суперечить 13-й, 14-й статтям Конституції України: Земля, надра, атмосферне повітря ті інші природні ресурси є об’єктами власності українського народу, а не конкретно Ахметова, Порошенка, Коломойського та інших. А ось 14-та стаття: "Земля є національним багатством (а не конкретних осіб з їхніми "шкурними" інтересами), що перебуває під охороною держави". А вони цим законом зруйнували конституційні засади. Вони на це не мали права. В 5 статті написано, що "носієм суверенітету є український народ", і  виключно українському народові належить конституційне право змінювати конституційний лад. Спочатку повинен бути проведений референдум, але навіть він би не міг бути вирішальним. Тому що народ повинен себе поводити відповідно до Конституції: якщо вони хочуть вирішити питання про продаж землі, умовно я говорю, тому що продається право власності, земля не продається. Вони повинні були прибрати всі застереження, виписані в Першому розділі Конституції. Треба по-новому виписати хоча б першу та другу частини 13-ї статті, по-новому виписати 14-ту статтю для того, щоб вони не стали перешкодою. Треба змінити конституційний лад, дати землю на розпродаж. Нова редакція все статей Першого розділу голосується не лише парламентом, вона в спеціальному порядку вноситься, в спеціальному порядку голосується парламентом і лише потім затверджуються референдумом. 

Конституційний Суд України VS президент: чому 2021-го поглибилася конституційна криза?

З Конституційним судом виникла проблема президента України, який в неконституційний спосіб руйнує Конституційний суд. В Конституційному суді було дві справи: одна - про тлумачення 13-ї 14-ї статті в контексті 5-ї статті - народовладдя, і 16-ї статті  - "Збереження генофонду України є обов’язком держави", тому що родючість землі - це збереження генофонду. Це звернення було ще в листопаді 2019-го року від партії "Батьківщина" та тих, хто долучився. Друге звернення з’явилося після прийняття Закону  (мається на увазі “Закон про землю” ред.), їх було два -  від тої ж "Батьківщини" та інших фракцій вже на неконституційність. Їх об’єднали. Справа пролетіла повз журналістів, про тлумачення розглядали ще з весни минулого року. І в кінці вересня 20-го року була проголосована альтернативна пропозиція, проєктів рішень було два - від судді-доповідача основного, і альтернативна Саса (мається на увазі суддя КСУ Сергій Сас, який через ЗМІ показав проєкт рішення щодо тлумачення земельних статей Конституції, що, на його думку, "не дозволить позбавити українців "національного багатства" ред. )  -   в альтернативному Саса якраз і був висновок Конституційного суду про тлумачення 13-ї та 14-ї статті  Конституції, які, на мою думку, стали на заваді цього "закончика" про продаж землі. Я зневажливо називаю – "закончик". Так ось тоді проголосували за основу 11-ма голосами з 15-ти. Це більше, ніж достатньо, адже рішення в Конституційному суді проходить 10-ма голосами. І після цього почалася шалена атака на Конституційний суд  для того, щоб зруйнувати оцю одинадцятку. А через три тижні в порядку денному був поставлене на голосування рішення "Про неконституційність" (мається на увазі рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року щодо неконституційності відкритих електронних декларацій та деяких повноважень Національного агентства з запобігання корупції - ред.). Але  не з’явився представник президента Веніславський. І ось вина Тупицького (мається увазі ексголова КСУ Олександр Тупицький - ред )  в тому, що він не почав слухати справу, а відклав у зв’язку з неявкою. В Законі про Конституційний суд не написано, що суд відкладає, навіть якщо написано, що це з поважної причини. Запам’ятайте, що це не загальний суд, тут інша система.

Всі зміни до Конституції, починаючи з 2016-го року, вони антиконституційні. І вина й Тупицього, й Космініна, що вони голосували за них 2016-му, 2017-му, і в 2019-му році, коли президент розпустив парламент, а це було антиконституційно. А вони голосували й тоді.

Чи можливо в нинішніх умовах створити нову Конституцію

Конституція вже втратила свою легітимацію усіма неправомірними змінами, які відбулися і в 2004-му, і в 2010-му, і в 2016-му, 2017-му і зараз. Фактично, Конституцію зганьбили, і є необхідність прийняття нової. Але її повинен тоді приймати не парламент. За нашою Конституцією взагалі не передбачено прийняття нової Конституції. Але це не каже про те, що не можна приймати нову Конституцію. але дозволено не владі, а народу, відповідно до 19- статті, і до 5-ї статті, де написано, що носієм влади є народ. Можуть бути Конституційні Збори, Конституційна Асамблея, але вони можуть рекомендувати народу.