Про відвідини Зеленським Польщі, святкування 230-річчя ухвалення Конституції Першої Речі Посполитої, безпекові питання та Декларацію 5-ти країн
Цей захід в Варшаві, і включаючи Декларацію, вона – не "проти", вона "за". За деякі цінності, підкреслює спільноту нашого регіону, історичну, за наше спільне право на спадщину першої Конституції в Європі, парламентської держави з королем як головою Уряду, але все ж з таки з захистом прав різних верств суспільства. Це підкреслює європейський статус, у тому числі України. Ми задоволені, що попри пандемію, складнощі в світі, вдалося організувати і здійснити такий публічний захід. Важливо було розказати світовій публіці нашу історію, яка зрозуміла для нашого регіону, але для французів чи італьянців це необхідно повторити. Ця Конституція 3-го травня була нашою спільною історією, спільним досягненням політиних еліт усього регіону.
Позиція Польщі щодо членства України у ЄС та НАТО
Саме тому що Україна не є учасником цих союзів, але брала участь у таких заходах, підкреслює, що Європа не закінчується на спільному кордоні ЄС, Європа, це не тільки ЄС. І це нагадує нашим колегам з інших держав, що проект євроінтеграції не закінчено. Це – важливий сигнал і Україні, і Росії, а також західним нашим партнерам, союзникам. Ми критично зацікавлені в інтеграції України до Євросоюзу до НАТО. Ми бачимо ПДЧ, як інструмент, який підтримує зміни в Україні. Для нас пересування цивілізаційного кордону на схід є критично важливим для нашої безпеки. Чим більш стабільна і модернізоване наше східне сусідство, тим краще для нас.
Ми свою безпеку завжди розуміли не як якийсь острів, а як частину критично залежну від нашого сусідства. Також, для нас важлива якість членства в ЄС та НАТО. Ми не підтримуємо трансформацію НАТО в ОБСЄ, для нас важливо, щоб НАТО було справжнім воєнним союзом, який має можливість і реагує на всі зміни в усьому світі. Як ми бачили на прикладі Афганістану, коли група середньовікових бандитів змогла дестабілізувати безпеку в США. Треба реагувати не тільки в сусідстві, а й глобально. Тому ми наполягаємо на якості процесу інтеграції, у тому числі України, Грузії, Молдови в ЄС і НАТО.
Чи буде Польща агітувати інших членів НАТО на найближчому саміті за українські прагнення бути членом НАТО
Це питання не присутнє в програмі цього саміту. Ми спільно працюємо з нашими союзниками у Києві, щоб йти вперед, за законодавчі зміни, за сфери безпеки і оборони в Україні, щоб прогрес інтеграції не зупинявся. В якийсь момент буде прийнято рішення про ПДЧ, але не ставиться такий план на 14 червня.
Про спільну Заяву Польщі і України щодо європейської перспективи для України
Вона підкреслює великий перелік документів, які Україна і ЄС вже підписали, узгодили, в тому числі по торгівлі, по інвестиціям, по спільним цінностям. В цих документах є дорожня карта, що кожній стороні треба зробити щоби пришвидшити їх наближення. Там дуже гарно сказано про важливість реформ, та позитивна оцінку реформ, які Україна вже провела. Ще раз підкреслено наше бажання сприяти інтеграції України в ЄС.
.jpg)
Про візит держсекретаря США Ентоні Блінкена в Україну
Візит завжди є важливою демонстрацією взаємовідносин і дружби. Ми раді, що в швидко після виборів в США держсекретар зміг відвідати Київ. Дуже багато сталося протягом останніх років у нашому регіоні, 5-6 років тому ніхто б не прийняв такі зміни на східному фланзі НАТО. У нас воєнні бази всіх членів НАто з Естонії через Латвію, Литву, Польщу по Румунію, це зміцнює безпеку та оборону України, у нас відбувається багато спільних військових навчань. Ми сподіваємося, що нова адміністрація США і в подальшому буде підтримувати ці напрямки. Але тут зрозуміло, і про це держсекретар Блінкен говорив, ці оборонні справи в компетенції Пентагону. Це не компетенція МЗС.
США допомагали Польщі, однак у нас не було таких явищ, які присутні в Україні – олігархи. І сподіваюся, що відбулася щира розмова, було вказано на ці обставини, які нас турбують і що ускладнює процес інтеграції України з НАТО.
Щодо залучення Польщі до кримського питання
Президент Анджей Дуда підтвердив свою участь в саміті "Кримської платформи". Нам були представлені пропозиції, і ми на постійному зв’язку з першою заступницею міністра закордонних справ Еміне Джапаровою. Там дуже багатошарова структура цієї ініціативи, де є лідери держав, парламентський розділ, міністерства та експертне середовище. Ми зацікавлені усіма цими аспектами. "Кримська платформа" важлива в універсальному сенсі, щоб вона допомогла нам усім повернутися до поваги універсальних принципів світу, поваги до територіальної цілісності, суверенітету, права вибору міжнародних союзів і внутрішнього шляху реформ. Це – не тільки справа Криму, це – і окуповані території Грузії і інших регіонів в усьому світі. Сьогодні, на жаль, країна, яка є членом ОБСЄ, Ради Європи, Росія, її політика не дозволяє нам сказати, що міжнародні закони, зобов’язання нею реалізуються.
Щодо подій в Білорусі
Моя оцінка така, що хтось зацікавлений представити справжній спротив білорусів проти "вкрадених" виборів як зовнішні, конспіративні дії та заговори. Цього не має. Польща не намагалась і не намагається певним протизаконним чином змінювати режими ні в Білорусі, ні в іншій країні. Ми з великим занепокоєнням віднеслися до того як пройшли вибори в Білорусі, ми впевнені, що офіційні результати не відповідають реальності, розпочалися мирні протести, проти них була застосована сила. Це неприпустимо. Ми про це відкрито кажемо. Але ми впевнені, що вирішення цієї кризи – за білорусами, між білорусами і білорусами, без будь-яких зовнішніх, силових операцій та намагань. Ми впевнені, що Білорусь є частиною нашої спільної європейської сім’ї, і вони мають такі ж права які і ми. Ми впевнені, що білоруси в змозі самостійно вирішити цю кризу без допомоги навчань "Захід" чи інших російських навчань.
Щодо боротьби Польщі з коронавірусом
Ситуація в Польщі раз підкреслює важливість щеплення і вакцинації. Це ми бачимо на прикладі Ізраїлю, США та Великої Британії. Більше щеплень – менше рівень пандемії. Зараз ми вже можемо собі дозволити послаблення карантинних обмежень, бо падає статистика інфікувань і смертей, що найважливіше. Але це є результат потужних обмежень та вакцинації. Ми на зв’язку з МОЗУ, ми знаємо з якою енергією відвагою керівництво України на різних рівнях бореться з пандемією. Що мене турбує в Україні з цього питання, це – ставлення великої частини суспільства з недовірою до вакцинації. Процес вакцинації допомагає, і я би хотів на це звернути увагу українців. Ми зможемо відкрити економіку. Про це нагадав віце-прем'єр-міністр Ярослав Ґовін під час візиту в Київ на засідання міжурядової комісії з економічної співпраці. Там було багато уваги приділено суспільним та економічним наслідкам пандемії для України та Польщі.
Про постачання вакцин із Польщі в Україну
На жаль, виробники вакцини, з якими ми домовилися про постачання в Польщу, не дотримувалися і не дотримуються зобов’язань. Це буде постачання з нашої національної квоти, ми зможемо її передати Україні. Україна заплатила за ці вакцини, але ту ціну, яку ми платимо виробнику. Це не подарунок, але Україна б не змогла домовитися з AstraZeneca про таку ціну.
