Чому українці не готові щеплюватися від коронавірусу?
5 – 9 березня Центр Разумкова провів опитування серед українців. 51,5% респондентів заявляють, що не мають наміру щеплюватися від коронавірусу, 12% мають намір зробити його в найближчому майбутньому, 16% мають намір це зробити, але пізніше, 10% мають намір це зробити тільки тоді, коли це буде потрібно, 10% ще не визначилися.
Заступник директора служби Центру Михайло Міщенко розповідає, що соціологи запитували у противників щеплення про мотивацію: "Найчастіше мотивом є те, що люди не довіряють вакцинам, які застосовуються у нас. 27% вважає, що ризик від вакцинації перевищує ризик від хвороби, 10% сказали, що вони вже перенесли хворобу, 7% мають медичні протипоказання, 3% вважають, що ймовірність захворіти низька". Однак, зауважують соціологи, з опитаних "противників" 45% дають відповідь, що готові зробити щеплення, але "якоюсь іншою" вакциною.
Також аналітик зауважує на очевидний зв’язок між наміром вакцинуватися і політичними орієнтаціями опитаних. "Серед тих, хто відповів, що має намір вакцинуватися у найближчому майбутньому, на президентських виборах готові голосувати за Зеленського – 36%. А ось серед тих, хто не має наміру цього робити, лише 14% готові голосувати за Зеленського. Очевидно, рівень довіри до влади впливає на ставлення до вакцинації". Також Міщенко вказує на вік охочих щеплюватися: чим старше опитані, тим рідше вони висловлюються бажання отримати вакцину.
За даними опитування, серед тих, хто не відмовляється від вакцинації, 52% готові вакцинуватися, якщо щеплення буде безплатне, 22% готові платити за вакцину, і 5 % готові платити, якщо це буде поза чергою. "Чим старші респонденти, тим частіше вони відповідають, що готові вакцинуватися безплатно. Зазвичай, старші люди у нас мають низькі доходи. І на їхню думку, плата за вакцини є високою. З іншого боку, ніхто не знає, яка буде ця плата".
Рівень довіри до політиків
Також соціологи вивчали електоральні настрої українців. Якби найближчим часом відбулися президентські вибори, то переміг би Володимир Зеленський. За нього готові були проголосувати 19% і 27% опитаних, які б брали участь у виборах. Друге місце посів би п’ятий президент Петро Порошенко (відповідно 13,5% і 20%респондентів), далі – нардеп Юрій Бойко (13% і 17%), лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко посіла б четверте місце (8% і 10% відповідно).
Якби відбувся другий тур виборів президента, то перемогу здобув би чинний глава держави Володимир Зеленський. "Володимир Зеленський у разі електорального суперництва у другому турі з Петром Порошенком, Юрієм Бойком або Дмитром Разумковим стає переможцем президентських виборів. Разумков перемагає Порошенка та Бойка, а Порошенко перемагає в разі електорального суперництва у другому турі з Бойком", - зазначають соціологи.
"За Зеленського готові голосувати менше, ніж голосували у 19-му році, – говорить заступник директор соціологічної служби Михайло Міщенко, – Якщо тоді було більше надії, то тепер готові голосувати за принципом "меншого зла". Найчастіше не довіряють Медведчуку (недовіра – 78%, довіра – 13%), Рабіновичу ( недовіра – 76,5%, довіра – 14%), Порошенку (недовіра – 73%, довіра – 22%), Тимошенко (недовіра – 72%, довіра – 20,5%). При досить скептичному ставленні до Зеленського, ставлення до опозиції гірше". Українці починають шукати політичну альтернативу Зеленському, каже соціолог, але такої поки немає.
За опитуваннями, найвищий рівень довіри демонструє голова Верховної Ради Дмитро Разумков (довіра – 38%, недовіра – 48% опитаних). "Потрібно сказати, що йому недовіру висловлюють рідше, ніж іншими політикам. У порівнянні з іншими політиками, він не викликає негативу політичних опонентів, однак, в нього немає свого електорату. Значною мірою, він є альтер его Зеленського", – пояснює Михайло Міщенко.
Найчастіше недовіру респонденти висловлюють Віктору Медведчуку (недовіра – 78%, довіра – 13%), і через санкції влади щодо нього та його каналів відповідно виріс рівень довіри Зеленського, зазначає аналітик. "Бо як показують дані опитування, рівень довіри до Зеленського зріс після запровадження санкцій проти Медведчука. Разом з тим, значна частина тих, хто підтримує санкції, незадоволені ситуацією з судом над Стерненком".
Ставлення до цього суду поляризує суспільство, зазначають у Центрі Разумкова. "34% вважає політично вмотивованим. І рівно стільки ж вважає його справедливим – більшість тих, хто готовий голосувати за ОПЗЖ, а тих, хто голосує за ЄС, вважає не об'єктивним. Електорат провладної партії "Слуга народу" також є розколотим із цього питання".
В українському суспільстві є дуже високі соціальні запити, підсумовує результати опитування соціолог: "І поки що жодна влада не змогла їх задовольнити, і ця не виняток".
Фото: УНІАН
