Про оцінку стратегії
Ми задоволені тим, що почалася конструктивна робота і конструктивне спілкування з приводу подальших кроків розвитку судової системи. Я думаю, що ця презентації є гарним початком. Тому що за тими пунктами, які зазначені в стратегії, мають ще бути розроблені конкретні плани, щоб було більш зрозуміло, що криється за кожним розділом, за кожним пунктом цієї стратегії, які саме кроки будуть відбуватися і які очікуються результати. Оскільки здебільшого це стосується саме судів, адже до системи правосуддя входять ще прокуратура та адвокатура, то нам дуже важливо розуміти, що там всередині за цими словами. Тому що ми будемо відповідальними разом з іншими гілками влади за впровадження цієї стратегії. Тому я думаю, що роботи ще чимало для розробки планів і моніторингу їх здійснення, але початок вже є і ми маємо певне порозуміння з приводу подальших кроків.
Які положення стратегії викликають занепокоєння
Я дещо торкнуся розділу, який стосується саме Верховного Суду. Мені здається, що там є питання не стратегічного характеру, наприклад, вирішення певних точкових проблем. Рішенням Конституційного Суду України було вказано на те, що суддям Верховного Суду України попереднього складу слід надати повноваження у Верховному Суді. Тобто це один такий крок, який має здійснити Верховна Рада України, і навряд чи це питання, яке заслуговує на вказівку в стратегії. Це обов'язково треба зробити, і я дуже сподіваюся, що Верховна Рада це зробить. До речі, вже пройшов рік як судді чекають цього кроку від Верховної Ради, але навряд чи це стосується якогось стратегічного розвитку.
У стратегії приділено увагу також змінам в організаційній структурі Верховного Суду. Нам поки що не зрозуміло, що то мається на увазі. Здається, що така пропозиція мала би виходити саме з Верховного Суду. Ми новий суд. Тільки у грудні 2017 року ми розпочали свою роботу. Отже, для того щоби усвідомити, що потрібно для удосконалення організації роботи, треба певний час попрацювати. Ми поки що здатні в цій структурі виконувати ті функції, які належить виконувати Верховному Суду, але, з іншого боку, готові і дослухатися до можливих цікавих і конструктивних пропозицій. Зокрема йдеться про надання чи поглиблення спроможності Верховного Суду виконувати свої функції.
Ми розраховуємо, що через такі системні кроки буде зменшуватися навантаження на суддів Верховного Суду і будуть забезпечуватися можливості щодо єдності судової практики. Наприклад, на даний момент є такі проблеми, коли в зв'язку з запровадженням фільтрів, остаточне рішення в багатьох справах приймають саме апеляційні суди. Якщо апеляційні суди не зможуть генерувати єдину судову практику, то можливості розглянути в касаційному порядку будь-яку таку справу наразі немає. Отже, якщо така можливість буде надана Верховному Суду, це лише покращить можливості для забезпечення єдності судової практики. Тому у стратегії є багато зрозумілих пропозицій, які ми підтримуємо, є ті, які ще слід прояснити і з'ясувати їх конкретний зміст. Тому я думаю, що роботи ще попереду багато.
Як наразі розвантажити Верховний Суд
Один із законопроєктів під номером 5067, ініційований президентом, передбачає збільшення навантаження на Верховний Суд, адже пропонуються деякі справи, які наразі розглядаються Окружним адміністративним судом, передати на розгляд Верховного Суду як суду першої інстанції. Тому ми тут не дуже послідовні. З одного боку, пропонується розвантажити Верховний Суд і допускати до його розгляду якомога менше справ у касаційному порядку. З іншого боку, пропонується збільшити розгляд Верховним Судом справ як судом першої інстанції рішення. Я думаю, це теж те питання, яке потребує дискусії. Ми повинні розглянути декілька альтернативних варіантів, щоб знайти кращий, який дозволить вирішити ту проблему, яку президент хоче вирішити, і, з іншого боку, зберегти спроможність Верховного Суду виконувати свої обов'язки.
Про відсутність Вищої кваліфікаційної комісії
Її відсутність тягне шалені проблеми. Найголовніша — це просто її відсутність. Її немає в нас вже 16 місяців, а до цього під загрозою розпуску Вищої кваліфікаційної комісії вона знаходилася теж десь близько півроку. Тому з її розпуском все зупинилося: добір кадрів у судову систему, розпочаті конкурси на посади суддів в апеляційні суди, кваліфікаційне оцінювання суддів. Отже, все те, що було започатковано в 2016-му році як судова реформа, зупинилося. І судова системи дуже потерпає від цього. Є 1900 вакантних посад лише суддів. З неналежним фінансуванням ми втрачаємо кваліфіковані кадри з числа помічників суддів, консультантів. Тому для нас вкрай важливим є якомога швидке відновлення роботи цієї Вищої кваліфікаційної комісії.
Законопроєкт передбачає не дуже короткий шлях для цього, але ми з оптимізмом сприйняли ту інформацію, що вже 2 березня цей законопроєкт планується прийняти у першому читанні. Потім він буде вдосконалюватися. Ми, беручи участь у роботі Комітету ВР з питань правової політики, який сформував текст цього законопроєкту, бачили, які непрості політичні баталії відбуваються навкруги положень цього законопроєкту. Отже, прийняття його у другому читанні, напевно, буде непростим, а після цього і впровадження та створення комісій. Тому ми чекаємо, що бодай на осінь ми отримаємо цю комісію. Коли вона з'явиться, має швидко запрацювати Вищий суд з питань інтелектуальної власності, будуть продовжені конкурси на заміщення посад суддів в апеляційних судах. Сподіваємось, що швидко наберуть повноважень ті судді, які наразі втратили їх у зв'язку з закінченням терміну, на який вони призначались. Тобто роботи у цієї комісії дуже багато. До того ж, попередній склад комісії був вразливим, зокрема через те, що на його плечі припала така кількість одночасної роботи, що в них просто не вистачало людських ресурсів, для того щоб виконати це. Тобто ми маємо дбати про те, щоб новий склад комісії не потрапив у таку саму ситуацію.
