Про стратегію реформування судової системи
Недарма презентації цієї стратегії присвячена така велика увага і її обговорення відбувається на одному з 30 форумів до Дня незалежності України. Це особиста ініціатива президента України, і для мене це в першу чергу важливо, тому що стратегія напрацьовувалась у широкому колі членів комісії з питань правової реформи, експертної спільноти, міжнародних партнерів. Це абсолютно усвідомлений документ, який містить конкретні завдання по кожному блоку судової реформи, включаючи реформу Конституційного Суду. Я думаю, що якраз дороговказ і спільне розуміння того, як ми бачимо реформу судової системи — це те, що потрібно нашій країні для того, щоб ми остаточно відірвались від наративу країни, де корумповані суди та немає довіри, і перестрибнули у наратив країни, яка спроможна реформуватися, рухатись у напрямку західного світу і яка спроможна зшити себе із західним світом через довіру, прозорість, відкритість. І нарешті, на мою думку, ухвалення стратегії і її реалізація дозволять насамперед світу і всередині країни побачити велику кількість інших реформ, які відбуваються в країні, починаючи від відкриття ринку землі, банківської реформи, ухвалення великої кількості системного законодавства в рамках виконання Угоди про асоціацію. На жаль, іноді навіть такі позитивні новини перекриваються сумнозвісними рішеннями Конституційного Суду або рішеннями певних судів різних інстанцій. Це наша нова реальність, тому якісне бачення і сама реалізація стратегії дозволять нам більш ширше поглянути на контекст країни в цілому.
Про оновлення положень Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом
У нас був дуже тривалий процес так би мовити "притирання". В українських реаліях, коли в нас часто турборежим, це тривалий процес. А в контексті європейської бюрократії це був турбо швидкий процес. Півроку я вела перемови з Європейською комісією стосовно того, щоб ми спільно зрозуміли, що ми вкладаємо у зміст поняття оновлення та перегляду Угоди про асоціацію. Ми готували кілька позиційних документів, один з них був офіційно переданий у ході Саміту Україна-ЄС, під час якого ми зафіксували спільне бачення. І вже у ході нещодавнього візиту у Брюссель ми передали офіційні документи, ноти, про початок оновлення Угоди в частині тарифної лібералізації, зменшення тарифів, які застосовуються до певних категорій товарів.
Так само ми говоримо про отримання режиму внутрішнього ринку, скажімо, секторальної інтеграції з Європейським Союзом, де в розумінні конкретного ринку ми будемо читатись як держави-члени. Ми також маємо перспективу того, що першим таким ринком буде цифровий ринок, ринок телекомунікаційних послуг. Це вже реальність, яка теж потребуватиме суттєвої зміни Угоди про асоціацію.
Але щонайважливіше — п'ятирічний період виконання Угоди про асоціацію передбачає, що ми спільно з Європейським Союзом оцінюємо, як ми досягли цілей Угоди: політичної асоціації, економічної інтеграції, інтеграції ринків, верховенства права тощо. І тут ми домовились, що процес спільного розуміння буде дещо тривалішим. До наступного Саміту Україна-ЄС ми підготуємо такі індивідуальні оцінки, презентуємо їх. І вже в ході Саміту 2022 року ми намалюємо нову перспективу України з урахуванням цього аналізу в, звичайно, українському форматі. Це дуже тривалий період. Але повірте мені, що, роблячи таку оцінку для України, ми прокладаємо шлях для всіх країн Східного партнерства, зокрема Грузії та Молдови. Тому часто можна почути, що Україна є лідером Східного партнерства, тому що ми дуже часто дійсно є піонерами. Я щаслива, що ця динаміка підтримується. І оновлення Угоди насамперед дає нам таку можливість, а це довготривалі терміни.
Крім того, в короткостроковій перспективі, звичайно, це оновлення тарифів, збільшення або обнулення квот та надання можливості більшого нарощування спроможності саме малому і середньому бізнесу. Тому що у 2014-2015 роках Угода про асоціацію стала тригером для малого та середнього бізнесу. Ми почали виробляти все, що завгодно: рушники, дизайнерський одяг, побутову техніку, електричні дроти тощо. Тобто вся номенклатура товарів виробляється в нашій величезній країні. І саме Угода про асоціацію дозволила зрозуміти, що це все важливо і це все європейська інтеграція. Ми хочемо надати цьому нове дихання, і Угода про асоціацію дає таку можливість. На щастя, ми вже про це домовилися.
Нагадаємо, в Офісі Президента було представлено Стратегію розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки.
Зазначається, що головна мета Стратегії — встановлення основних напрямків політики та пріоритетів подальшого удосконалення законодавства України про судоустрій, статус суддів та судочинство у взаємозв’язку та взаємодії з іншими інститутами правосуддя.
Водночас проведення судової реформи в Україні є однією з умов отримання другого траншу макрофінансової допомоги від Європейського союзу.
На фото: Ольга Стефанішина, facebook.com/UA.EU.NATO
