Насправді я люблю усамітнення. Воно для мене дуже продуктивне. Усамітнення, яке передбачає можливість повернення. Це як зайти в коридор, але залишити відчинені двері. Перед тобою шлях, і відчуття чогось нового, але ти знаєш, що завжди можеш повернутися. Двері не зачиняються і в тебе завжди є вибір.
Яку книжку варто взяти із собою на безлюдний острів?
Псалтир. Адвентистське видання, де є Новий заповіт, Апокаліпсис і Псалтир. Цього цілком достатньо, якщо розглядати це як певну енциклопедію чи хрестоматію. Або антологію давньої поезії, чи будь-яку іншу антологію, де була би можливість вибору та поліфонія голосів. Для мене найбільш продуктивним в сенсі писання є момент зміни локації. Це момент приїзду і перші 2-3 дні. Коли змінюються обставини, ти намагаєшся прописати порожнечу відчуттів. Потім, у певний момент, письмо в цих обставинах завершується. Для мене це завжди був сигнал, що треба міняти місце. Я дуже люблю подорожувати, бувати в різних місцях, але не люблю залишатися там надовго. Ти не можеш писати – відповідно немає сенсу там лишатися.
Яку картину варто взяти із собою на безлюдний острів?
Я би взяв якийсь сакральний твір, наприклад із середньовічного європейського живопису когось із голландців, наприклад "Мисливці на снігу". Картина повинна містити сюжет, історію і разом з тим мати ландшафт. Тобто коли ти дивишся не лише на фігури чоловіків, а фактично бачиш увесь світ. Кожен фрагмент цієї картини містить у собі сюжет. Це полісюжетність, яка є в одному полотні. Цілком можливо я би взяв із собою персону козака Мамая, тому що це великою мірою ідеальний "український дзен". Козак Мамай, зброя, горілка, кінь, могили – там є усе, що потрібно українській співочій душі.
Який фільм варто взяти із собою на безлюдний острів?
Я би взяв "Землю" Довженка. Це фільм, який можна розрізати на кадри і зберігати. Це як дуже добре зроблені фотографії, коли ти розумієш контекст. Довженко інформував простір. Якось "Землю" супроводжувала своїм музикуванням Мар’яна Садовська. Вона зробила живий саундтрек. Це був якийсь космос. Неймовірно красиво і глибоко.
Яку музику варто взяти на безлюдний острів?
З музикою дуже складно. Я мабуть не брав би музику, тому що я уявляю, як би мені це набридло в якийсь момент. Слухати одну й ту саму пісню – це пекло. Я би взяв Льошу Ворсобу – це акордеоніст з гурту PortMone. Він як музикант і композитор дуже цікавий. Навіть якби в нього не було акордеону, він би видобував із чогось музику і це була би прекрасна музика.
Фото: Сергій Жадан, Українська правда