Віртуальний Мюнхен: повернення Америки до світових проблем. Коментує експерт

Віртуальний Мюнхен: повернення Америки до світових проблем. Коментує експерт

Хоч цього року Мюнхенська конференція відбулася в онлайні, ця подія все одно є визначною. Увага міжнародної спільноти дуже прикута до Мюнхена тому що там виголошується дуже багато важливих меседжів. Одним із девізів цьогорічної конференції був: повернення Америки. З такою тезою виступив президента США Джозеф Байден. Як у таких нових старих умовах світ боротиметься з глобальними викликами, в ефірі Українського радіо коментував експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Повернення у "дотрампівську" еру відносини – саме так характеризують основні меседжі для світу, які лунали на Мюнхенській  конференції. В практичній площині, за словами експерта Олексія Їжака, це означає  відновлення внутрішньої структури Заходу в широкому розумінні. "В цій структурі США визначають пріоритетні напрями, а Європа з цим погоджується і наповнює ресурсами американське бачення". 

Конференція пройшла у вузькому колі. Учасники багато говорили про боротьбу з пандемією та трансатлантичну співпрацю. "На конференції ще не було рішень, що робити з глобальними проблемами як-то пандемія, бідність, соціальна нерівність, зростання соціального напруження, але це питання обговорювалося в той же день на саміті "Великої Сімки", зазначає експерт.  

Головне, продовжує він,  що вимагатиме часу –  це відновлення довіри, адже кілька років  недовіра зростала між ключовими країнами заходу –  США та Німеччиною зокрема. Із кроків, які вже зробили США у цьому напрямку, –  є відновлення фінансування ВООЗ, з деякими застереженнями, накшталт вакцинації: "США перш за все вакцинуються самі, а потім будуть розповсюджувати вакцину", – каже Олексій Їжак. Також саме в день проведення конференції США офіційно повернулися до Паризької Угоди із захисту клімату, з якої вийшли при Трампові.

На конференції обговорювали також питання Близького Сходу та відносин з Іраном.  "Якщо говорити про досягнення Трампа, вони були на Близькому Сході, вони полягали на тому, що відновилася співпраця Ізраїлю та арабських країн. Але вона відновилася на базі  спільної протидії Ірану. Нова адміністрація збирається частково відновити діалог з Іраном, частково повернутися до угоди ядерного контролю. Впливає на відносини з ОАЕ та Ізраїлем. Європейці теж підтвердили, що вони в цьому зацікавлені", – зазначає експерт.

Під час обговорень багато уваги приділялося і Китаю, і Росії. Експерт Інституту стратегічних досліджень вказує на основний меседж, озвучений Джозефом Байденом у цьому питанні:  Захід у своїй відновленій єдності має сформувати єдину стратегію як щодо Китаю, так і щодо Росії.  Експерт зазначає, що Байден представив бачення головних загроз Заходу, яке зараз оформляється в нових версіях американських доктринальних документів: Китай — небезпечний суперник, Росія — небезпечний шкідник. (від англ.  – damage).  "З боку європейських країн всі погоджувалися, але європейські лідери наголошували на тому, що усередині Європи існують різні погляди як зберегти співпрацю з Китаєм та Росією, водночас формуючи спільний підхід на ті виклики, які вони несуть. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель погодилась, що Росія руйнує ЄС", –  зауважує експерт.

Загалом у безпековому питанні  США  говорили, що НАТО залишається непорушною твердинею свободи і демократії. Водночас президент Франції Еммануель Макрон заявив про бажання створити окрему європейську систему безпеки. Він називає це "статегічною автономією Європи". Однак експерт Олексій Їжак не бачить у цій позиції Макрона нічого принципово нового. "Я нагадаю, що майже всі лідери Франції після Другої світової війни говорили про європейську військово-політичну автономію. В рамках НАТО під час "холодної війни" сформувалися механізми європейської оборонної ідентичності, які дозволяють задіяти ресурси НАТО без США". 

В рамках НАТО та ЄС опрацьовується так званий "оборонний Шенген", каже експерт. "Збройні сили залишаються під дуже чітким національним контролем,  і важко консолідувати сили різних країн для швидкої реакції, бо перетин кордонів збройними силами – це складна процедура, яка вимагає ратифікацій парламентом... Я не думаю, що Франція, яка повернулася в НАТО у 2000 році, буде створювати механізми за межами НАТО для європейської оборонної ідентичності".

Фото: скріншот з трансляції на Youtube каналі Munich Security Conference