Про підтримку/не підтримку Зеленського
Треба не забувати яким чином відбувались вибори 1,5 роки тому. Це перший в історії України випадок, коли образ президента створено у медійному просторі – відомий проект "Слуга народу", який подивились мільйони людей. Час пройшов, але є частка людей, які все ще вірять у те, що бачили. І, навіть в моєму оточенні, деякі колеги кажуть, що йде дуже сильна критика президента, що багато критично ставляться до нього. Але, хочу наголосити, що коли люди розчаровуються в чомусь, значить були надії. А надії покладені на ті основні чотири пункти: "Припинити війну". Війна продовжується. "Подолати корупцію". Боротись з корупцією дуже складно. "Справедливе судочинство". Давайте згадаємо Олега Корецького, керівник слідчих ДБР, який прямим текстом сказав, що на нього "тиснуть", йому надають вказівки як вести слідство. Ці речі очевидні, але люди бачать, що це – дійсно не правильно. Але ж, є і інші події. Таж ситуація навколо Олега Татарова.
Ми, соціологи, помічаємо, що зараз існують - соціальний простір, той, що формується соціальними мережами, медійними установами, і – реальна об’єктивність, в якій все це відбувається. Найпотужніші канали телебачення, ті які мають велике покриття в України, там критика діючого президента абсолютно поміркована.
Про стан незадоволення всіма політиками
Українці завжди ставились досить прискіпливо до влади. І це – добрий знак, бо якщо владу сприймати не критично, це – прямий шлях до утворення тоталітарної системи. Загальновідомо, що образ попереднього президента, завдяки "чорному піару" демонізований, що підтверджують політологи. І він вже мабуть ніколи більше не стане президентом України. І тут питання в тому, що якщо президент робить системні помилки, але у нього високий рейтинг, то навіщо проводити ще одні вибори? То мабуть якось інакше на все це дивитись? У нас зараз реально йде війна наших правових органів – ДБР, НАБУ і т.д., зараз "конституційна криза", наші західні партнери говорять, що їм небезпечно нам фінансово допомагати. І тут ми маємо розуміти, що проблема у нас не в персоналізації президента. А у відсутності потужної правової бази. Так, нам треба щось робити з Конституційним судом, але ми не маємо його ні в якому випадку ліквідувати, але він має бути на користь країни, а не руйнувати її державність. А також ми маємо розуміти, що громадська участь, це великий чинник нашого життя.
Чому нинішнього та минулого президента назвали "невдахами року" і "політиками року"
Тут є два висновки. Перший – щодо "невдахи року". Так можуть говорити ті, хто реально підтримував Президента Зеленського. Якщо людина його не підтримувала, то і надій не ставила. Щодо Порошенка, в нього зараз немає ніяких державних повноважень, крім того що він є народним депутатом та головою своєї партії. Тому розчарування в ньому зараз, це – шлейф попереднього "чорного піару" проти нього. І через пандемію, через цей стан країни, через його Фонд зроблено багато для медичних установ, і це – не піар, вибори закінчились. Тобто він просто намагається продовжувати свої справи, маючи міжнародний досвід на світовій арені, намагається підтримувати наші ініціативи і робити це на користь України. І через той "чорний піар", що його переслідує він на другому місці як "невдаха року".
Щодо "політика року", президент це – політична фігура номер один. І від його вчинків – позитивних і негативних, багато що може статись. Тому, за статусом, президент буде завжди "політиком року", без будь- яких прізвищ. В другому випадку, щодо того, що Порошенко теж отримав таке "звання", тут люди відчувають його діяльність, його вплив, його контакти, особливо в Європейському Союзі. Така ми суперечлива нація.
Про можливість дострокових президентських виборів
Проводити дострокові вибори – немає сенсу. На сьогоднішній день, Зеленський – більш-менш компромісна фігура для людей, які хочуть щоб Україна була частиною Європи і тих, що вважають, що при Зеленському можна і в сторону Росії рухатись. Але, якщо з’явиться в політичному, і в медійному в тому числі, просторі людина, більш-менш досвідчена в справах політики і економіки, і центристська, то це буде – реальна конкуренція Зеленському. На сьогодні, такої людини немає. В принципі, зараз всі побачили, і це треба визнати, що системні помилки і його слабкість, це відсутність необхідних знань, непрофесіоналізм багато в чому – в призначеннях, в уряді. Тобто, треба людина, і на неї вже попит є, не стільки нова, скільки така, що має досвід та підтримку. Наприклад, дуже цікава ситуація з мером Дніпра – людина, яка себе проявила. "Мерська партія", так будемо їх називати. Там багато людей, які – центристи, мають досвід господарської діяльності.
Щодо впливу голови Верховної ради Дмитра Разумкова
Тиждень тому, я побачив, що рівень довіри до Разумкова перевищує рівень довіри до Зеленського. Разумков – досить цікава постать. В якомусь сенсі – це нова постать. На рівні спікера він діє цілком професійно. І, цілком можливо, що його посада це серйозний трамплін на посаду президента. Інша справа, що вони начебто з однієї політичної сили. Але ми знаємо багато випадків і історії, і в інших країнах, коли політики з однієї політичної сили можуть ставати і конкурентами. І в нашій ситуації це – цілком можливо. Але, ще раз хочу наголосити, що ставлення до цих людей буде складатись з їх ставлення до систем – правової і судової.
Фото: president.gov.uа
