Ілюстративне фото: facebook/EastOC
"На найближчі пів року ми точно матимемо достатню кількість ресурсів, щоб бути ефективними на полі бою"
47-й президент Президент США Дональд Трамп після своєї інавгурації підписав низку розпоряджень, зокрема, й про тимчасове призупинення всіх програм зовнішньої допомоги США на 90 днів до проведення перевірок (деякі експерти роз'яснюють, що цей указ Трампа жодним чином не стосується України, тим більше раніше ухвалених рішень про допомогу їй, ухвалених Конгресом, які президент США не має повноважень скасовувати – ред.). Як це рішення вплине на наш фронт?
Я думаю, що критично на фронт це не вплине. Чому? Тому що адміністрація Джо Байдена за крайні два місяці його каденції досить масштабно забезпечила нас озброєнням та військовою технікою. Думаю, що на найближчі пів року ми точно матимемо достатню кількість матеріальних технічних ресурсів, щоб бути ефективними на полі бою. По інших складових, на жаль, ми маємо певні провалля. Їх потрібно, по-перше, досліджувати, а потім шукати шляхи подолання цих проблем.
"Працює українська оборонка, яка забезпечує дедалі більший відсоток потреб української армії"
Чи існують гіпотетичні можливості знаходити такі плани "Б" у випадку, якщо допомога від США буде блокуватися довго, як це вже траплялося з осені 2023 року по квітень 2024-го?
Такий досвід, на жаль, ми маємо. Пам'ятаємо, що на початку минулого року через непоступливу позицію частини американського Конгресу, ми мали провалля щодо поставки зброї та військової техніки від наших заокеанських партнерів протягом фактично 7-ми місяців. Цього разу, якщо йтиметься про 3-ри місяці, ми точно притримуємось, бо ресурсів на перше півріччя нам вистачить. До того ж, крім військово-технічної допомоги від наших заокеанських партнерів, ми отримуємо відповідні матеріальні засоби від наших європейських партнерів. Працює українська оборонка, яка забезпечує дедалі більший відсоток потреб української армії. Тому я не думаю, що нам варто посипати голову попелом і говорити, що все пропало.
"Ворог зазнає величезних втрат, але ресурси поки що має"
Інститут вивчення війни (американський аналітичний центр Institute for the Study of War, ISW – ред.) у своєму звіті інформує, що російські "військові загони" продовжують зусилля зі збільшення чисельності особового складу шляхом вербування жінок. Про що це свідчить, вони дійсно на межі кризи з постачанням живої сили?
Здається, десь наприкінці вересня ми з вами спілкувалися в етері Українського Радіо і мали сподівання, що на початок жовтня минулого року ворожий наступальний потенціал буде вичерпаний. Ми ґрунтувалися на певних прогнозах української військової розвідки і, в принципі, ми не мали жодних підстав не зважати на це. На жаль, тодішні прогнози не стали нашою реальністю. Ворог має ще чимало ресурсів і продовжує тиснути на наших оборонців на різних ділянках фронту. А отже, говорити зараз про повне вихолощення наступального потенціалу російської окупаційної армії, мабуть, не варто. Ворог має змогу постачати достатню кількість особового складу, техніки і озброєння для того, щоб проводити свої наступальні операції. Причому не на одній чи двох ділянках фронту, а фактично на сімох ділянках фронту. А отже, стверджувати, що ворог діє на межі своїх можливостей і ось-ось зупинить своє просування вперед, я б не ризикнув. Чому? Тому що, зважаючи на те, що на Покровсько-Мирноградському напрямку ворог зосередив угруповання військ чисельністю до 100 тисяч осіб, саме таку цифру я бачив у відкритих джерелах, можна зауважити, що у ворога є ресурси.
Чи будуть ці ресурси в найближчій перспективі вихолощені? Відповідь на це питання залежить від бойових спроможностей української армії. Чи матимемо ми достатню кількість усіх складових тих самих ресурсів для того, щоб бути максимально ефективними на полі бою. Те, що тут і зараз українська армія працює над тим, щоб максимально вихолостити ресурси російської армії, це безумовно факт. Бо ті цифри, які ми щодоби бачимо в ранкових зведеннях від українського Генштабу, абсолютно красномовні. Ворог зазнає величезних втрат, але ресурси поки що він має.
.jpg)
Владислав Селезньов. Фото: facebook/vladislav.seleznev.94
Отримати мандат ООН на введення миротворчих військ – нереально
Видання The Telegraph описує 3 сценарії розвитку подій у разі введення в Україну миротворчих військ. Сценарії перший: Західною коаліцією формуються Сили швидкого реагування по лінії фронту, залучається авіація та бронетехніка, яка вступить у бій в разі нападу з боку РФ. Сценарій другий: Західні війська стають на захист України та вивільняють українські резерви для боротьби безпосередньо на лінії зіткнення. І сценарій третій: Захід захищає кордон України за допомогою протиповітряної оборони і формує в прикордонних регіонах українські війська під інструктажем країн НАТО. І цей третій варіант, як пише The Telegraph, найбільш реалістичний для впровадження. Що ви про це думаєте?
Я думаю, що аудиторія Українського Радіо заслуговує на те, щоб ми з ними говорили абсолютно відверто і не створювали певні ілюзії. Давайте розглянемо всі ці 3 варіанти щодо дотичності військ західних країн до врегулювання нинішньої російсько-української війни. На це вони повинні мати мандат. Щоб отримати мандат Організації Об'єднаних Націй, треба отримати згоду Російської Федерації, яка є постійним членом Ради безпеки ООН. Нереально! Мандат під прапором НАТО так само нереально, бо НАТО всіляко уникає будь-якої дотичності до російсько-української війни. В рамках двосторонніх міжнародних домовленостей бачимо, що дедалі більше в країнах Євросоюзу ширяться рухи та настрої щодо недотичності до російсько-української війни, бо зрозуміло, з якими ризиками можуть стикнутися майбутні миротворці. Війна такого масштабу і такої кількості залученості особового складу і з боку РФ, і з боку України вражає. А отже, чисельність миротворчого контингенту має бути колосальна. Тож я не раджу тішити себе ілюзіями, що в якійсь осяжній перспективі ми можемо побачити миротворчі війська на теренах нашої країни. Найімовірніше, всі проблеми, пов'язані з російсько-українським протистоянням, нам доведеться вирішувати самостійно. І дай Боже, щоб обсяги військово-технічної підтримки від наших західних партнерів цього року були такими, щоб забезпечили нашу стійкість та незламність, в тому числі в другій половині 25-го року.
"Російсько-українська війна – в першу чергу наш клопіт"
Третій сценарій, який вони розглядають, як найбільш реалістичний – прикриття кордону великою кількістю ППО. По суті, це розширена версія того, що відбувається зараз, тільки з більшою кількості батарей і підрозділів ППО. Це реально?
Я думаю, що це нереально. Якби це було на порядку денному чи розглядалось на певних міжнародних безпекових майданчиках, то ми б про це бодай частину інформації мали. Фактично за місяць ми згадаємо про те, що 3 роки поспіль триває повномасштабна російсько-українська війна. І, в принципі, якби наші західні партнери були готові саме на такий варіант задіяння своїх сил та засобів, то ми б бачили бодай якесь відлуння щодо цього процесу. А так ми бачимо, що російські дрони та ракети залітають на територію країн НАТО, йдеться і про Румунію, і про Польщу, а вони не надто поспішають задіювати свою протиповітряну та протиракетну компоненту, щоб ті дрони і ракети знищувати. Не варто тішити себе ілюзіями. Російсько-українська війна – це в першу чергу наш клопіт, наш головний біль. І на порядку денному стоїть виживання України, як держави і збереження левової частини нашого населення, як складової спільноти народів світу. А отже, скоріш за все, ми будемо і далі боротися з ворожою армією самотужки. І будь-які звернення на адресу світової спільноти через те, що зараз де-факто стороною конфлікту стала і армія Північної Кореї, через безпосереднє залучення тамтешніх військовослужбовців у бойових діях, і дедалі більша інтеграція певних складових іранського оборонно-промислового комплексу, який забезпечує бодай частину потреб російської армії, не впливають на загальне рішення світової спільноти. Війна між Росією і Україною, яка вирує на територіях нашої країни, на жаль, не призвела до масштабних зрушень, які мали би повернути сталий мир та безпеку. Ту саму безпеку, яка була встановлена за підсумками Другої світової війни.
"Чим більше таких об'єктів буде зруйновано на території РФ, тим меншими ресурсами володітиме російська армія"
Наші Сили оборони теж вживають зусиль і переносять війну на територію РФ. Мають на увазі дронові та ракетні удари. Наскільки нам потрібно їх наростити, щоб це спричинило якийсь критичний вплив на сили ворога?
Цей процес, безумовно, дуже важливий, адже в такий спосіб ми позбавляємо ворога бодай частини його наступального потенціалу. Бази, арсенали, склади, нафтопереробні заводи та нафтобази – складові російська армія, які забезпечують її бойові спроможності. Чим більше таких об'єктів буде зруйновано на території РФ, тим меншими ресурсами володітиме російська армія. Це, безумовно, дуже важливий крок з боку українських Сил оборони, спрямований на ліквідацію ворожого наступального потенціалу.
