Ілюстративне фото: facebook/imf
"Гарріс раптово отримала великий буст"
З чим підійшли до дня голосування обидва кандидати у президенти США?
За останні декілька днів до виборів сталося кілька подій, які насправді прямолінійно вплинули на те, що зараз відбувається. По-перше, ми побачили несподіване достатньо серйозне зростання рейтингів Камали Гарріс у ключових штатах. Чому несподіване? Тому що до цього Гарріс відрізнялися якраз поступовим, повільним, але постійним зростанням власних рейтингів. Тобто десь 0,3%, 0,5%, до відсотка в тиждень, в два тижні. В той час, як у Трампа ми бачили абсолютно стрибкоподібні тенденції. В залежності від його заяв, від міста виступу, він міг мати плюс 5% за тиждень і наступного тижня одразу мати мінус 8%. А зараз ми бачимо, що "стабільна" Гарріс раптово отримала великий буст. На тлі останніх її виступів у Вашингтоні і останніх виступів Трампа в Нью-Йорку ми бачимо зростання її популярності. Тому незважаючи на те, що на федеральному рівні відсотки залишаються рівними, але в ключових штатах Гарріс отримала потужну підтримку якраз за останні декілька днів і зараз більш впевнено заходить там на вибори.
Для перемоги треба набрати 270 голосів виборників
Чи можна говорити, хто має більше шансів на перемогу, чи поки цього не варто робити?
Насправді те, наскільки розділеним є американське суспільство і по соціальних питаннях, і по економічних і навіть по зовнішній політиці, і те, наскільки близькі рейтинги наразі, не дають нам можливості не те що передбачити, навіть просто теоретизувати на тему того, хто реально в кінці-кінців отримає абсолютну перемогу. Єдине, що зі статистичної точки зору, наразі точно відомо, що Гарріс найбільш ймовірно візьме мінімум 226 голосів колегії виборників, а Трамп мінімум може взяти 219 голосів колегії виборників. Тобто уже зараз у Гарріс є невелика перевага. Але нагадаю, що для перемоги треба 270 набрати. Тобто якраз оці невизначені штати зараз розігруються як ключова карта.
"Swing state"
А які штати і як переважно голосують? І що це за 7 ключових штатів та чому їх вважають ключовими?
Вони є ключовими, тому що вони є так званими невизначеними штатами. Тобто swing state, в яких немає абсолютної переваги виборців однієї чи іншої партії. Цього електорального сезону – це так звані два пояси. Це "сонячний пояс", тобто 3 південні штати і 4 північні штати з так званого "іржавого поясу". Це колишні центри індустріального розвитку Америки: Невада, Аризона, Вісконсин, Пенсильванія і кілька інших штатів. Але основна боротьба зараз точиться довкола Пенсильванії, Вісконсіна та Іллінойса. Чому? Тому що ці 3 штати, які в попередні 3 електоральні цикли були суто республіканськими, зараз вперше стали штатами з невизначеною позицією. Що в 16-му, що в 20-му році ці штати голосували за Трампа, але зараз є інформація про те, що саме там Гарріс починає лідирувати. Тобто ці штати є невизначеними не лише тому, що зараз вони явно змінять свою партійну афіліацію, але й тому, що, скажімо, Вісконсин – це 19 голосів в колегії виборників, Пенсильванія – це близько десятка голосів колегії виборників. Тобто вони ще є "дорогими" з точки зору самої процедури голосування.
Тобто ці ключові штати кожного разу, кожні вибори різні?
Зараз так. Раніше вони змінювалися кожні 3-4 електоральні цикли, тобто по суті кожні 12-16 років. Зараз вони змінюються кожні 4 роки. Це пов'язано не з політичними процесами, а з тим, що люди частіше орендують квартири або будинки, ніж купують, люди активніше змінюють роботу, люди активніше переїжджають між штатами, стали більш доступні машини, транспорт. Тобто активність населення в межах штатів підвищилась, а тому і змінюється демографія окремих штатів.
"Сині" і "червоні" штати
А є штати зі сталими політичними вподобаннями?
Таких штатів абсолютна більшість. Тобто абсолютна більшість штатів розділяються на "сині" і "червоні", відповідно демократичні чи республіканські. Але повторюся, що останні декілька електоральних циклів ця ситуація потроху змінюється. І зараз американські колеги прогнозують, що скажімо Техас, який має 39 голосів колегії виборників, при цьому є чітко республіканським штатом і всю свою історію був республіканським штатом, є ймовірність того, що на вибори 28-го року Техас може стати якраз невизначеним штатом. З однієї простої причини: декілька років тому Техас максимально знизив податки для великих корпорацій і для приватних підприємців. Відповідно вся технічна галузь Каліфорнії, яка раніше жила в Силіконовій долині, разом з Маском масово приїхала в Техас. І зараз там з'являється величезна частина населення молодих бізнесменів, молодих професіоналів, так званих "білих комірців" з коледж-освітою, а такі люди традиційно голосують за демократів. Тому, ви правильно кажете, більшість штатів є з чіткою партійною позицією, але 2020-ті роки можуть змінити навіть це.
.jpg)
Олександр Краєв. Фото: uacrisis.org
Це ще один показник поляризації, яка наявна в цьому суспільстві
Якщо подивитися на ці вибори з позиції жінок і чоловіків, то чи змінюється гендерний розрив між кандидатами на пост президента США? Я маю на увазі, з одного боку Сполучені Штати вважаються прогресивною країною, але настільки вони готові бачити президенткою жінку?
Насправді, не настільки як очікувалось. На цьому свого часу вже програла Гілларі Клінтон, незважаючи на те, які в неї були опитування. Там, до речі, ще величезне питання було щодо самої процедури і методології проведення цих опитувань, але це окрема тема. Насправді, це розділення просто показує, це ще один доказ того, наскільки американське суспільство є поляризованим, наскільки воно є розділеним в цих питання. І навіть на темі приналежності до певної групи (за сексуальними ознаками, етнічними, расовими, релігійними), наскільки проходить це дроблення. Тобто на рівні з тим, як чоловіки і жінки в Америці розділені за того, за кого голосувати. До речі, варто сказати, що настільки, наскільки Трамп випереджає Гарріс серед чоловіків, на такий же відсоток вона випереджає його серед жінок. Тобто навіть тут є в нас певна симетрія. Але також ми бачимо ту саму розділеність і за релігійною ознакою. Скажімо, євангелісти, які в абсолютно більшості голосують за Трампа. Католики і більш канонічні протестанти, які в абсолютній більшості голосують за Камалу Гарріс. Те саме стосується мусульман, які в абсолютній більшості є досі невизначеними в плані цього голосування. Тобто це просто ще один виток, ще один показник тої поляризації, яка на жаль, наявна в цьому суспільстві.
Наскільки взагалі реагують на якісь дискримінаційні моменти за гендерною ознакою в Сполучених Штатах, чи такої дискримінації немає?
На жаль, ні. Згадайте Трампа 16-го року. Це людина, яка розказувала, як він хапав жінок за їх сексуальні ознаки. Це людина, яка дуже зневажливо ставилась до жінок. Це людина, в якої досі 36 справ про сексуальні домагання, спроби зґвалтування або неправильне поводження з жінками. Ця тема присутня постійно, вона, на жаль, досі актуальна. Щодо дискримінації за расовою ознакою, цього набагато менше. Але ми досі бачимо, що деяких кандидатів конгресових, адже ми кажемо і про вибори в Конгрес, досі є скандали з расової ненависті, є скандали стосовно релігійної ненависті, є скандали стосовно обмеження прав людей працювати в командах або займати певні посади.
На що загалом звертають увагу американці, коли постає питання вибору президента?
В першу чергу, це звісно питання внутрішньої політики, це питання фінансової політики, тобто які будуть податки, це питання міграційної політики. На сьогодні дуже актуальне питання абортів, тобто як кожен кандидат відгукується про право жінок розпоряджатися своїм тілом і власним здоров'ям. Питань дуже багато, і насправді дроблення, про яке ми з вами говорили, американського суспільства йде навіть по тих темах, які важливі для окремих людей, для окремих виборців.
В кандидатів не було конкретної політики спрямованої на молодь
Молодь – це окрема категорія і підхід до неї в кандидатів, ймовірно, був окремий. Як Гарріс і Трамп комунікували з молоддю?
Щодо молоді розділення абсолютно чітко проходило так само, як і загалом щодо американського суспільства. Тобто молоді чоловіки переважно підтримують Трампа, а молоді жінки – переважно Гарріс. Це розділення є загальним для всього населення, воно не є якимось специфічним. Тобто в кандидатів не було конкретної політики спрямовано на молодь. Хіба що варто сказати, що Камала Гарріс в частині своїх заяв посилалася до Gen Z, намагалася працювати по кампусах, виступала серед студентів. Трамп такого не робив.
Тему війни в Україні та Ізраїлі обоє кандидатів намагалися уникати
Війна в Україні та в Ізраїлі. Як ці дві теми впливають на хід президентських виборів у США?
У мене коментар тут буде так само короткий, як і в обох кандидатів. Вони ці теми намагалися уникати. Вони намагалися робити все можливе, щоб не говорити про Україну, щоб не говорити особливо про Ізраїль, щоб в принципі не наражатися на критику, не наражатися на відкритий конфлікт з інтересами своїх виборців.
