Ілюстративне фото: freepik
З початком війни вирощування картоплі скоротилося на 36%
Зростання ціни пов'язане із посушливою осінню і холодною весною?
Скидати те, що в країні війна, напевно все-таки не можна. Тому що 2022 року Україна вперше скоротила площі вирощування картоплі в домогосподарствах. Це було логічно, тому що чимала кількість населення виїхала за кордон, по селах залишилися літні люди, які вже не могли вирощувати картоплю на гектарі, двох, трьох. Вони вирощували продукцію для власного споживання, а не для базарів і на продаж. До війни у нас 95% картоплі вирощувались в домогосподарствах, і лише 5% – промислові господарства. Станом на 2024 рік ми скоротили площі під картоплю в домогосподарствах до 60% ринку і 40% вирощують промислові господарства. В цілому із початку війни вирощування картоплі в країні скоротилося на 36%. Це дуже багато. Агрохолдинг в нас лише один вирощує.
Що тоді таке промислове господарство?
Ті люди, які мають в своїй роботі засоби виробництва: сівалки, трактори і комбайни.
Температура грунту була суттєво вищою, ніж повітря
Чому на третій рік війни триває скорочення вирощування картоплі?
У нас були проблеми з кордоном із Європою. Ми не могли експортувати та багато чого завозити в країну. Минулого року взимку, навесні в Європі пройшло чимало мітингів фермерів, було заблоковано кордон, а Україна для промислових господарств – багато в чому для домогосподарств – імпортує насіння з Європи. Якщо цього не зробити, ми отримаємо картоплю, яка дає меншу врожайність і гіршу якість. В нас є низка господарств – промислових господарств, які спеціалізуються на насінництві. Вони розмножують завезену з Європи картоплю і далі реалізують її тут. Вони минулого року не змогли завезти це насіння. Логічно, що врожай скоротився. Господарство, яке в середньому вирощувало картоплю на 200 га, для цього їм потрібно десь 600 тонн картоплі, замовляло таку кількість за кордоном, а отримувало 1/10 від замовленого. Логічно, що їм довелося садити картоплю з насіння, яке, як таким, не було. Це була продовольча картопля. Тому врожай скоротився.
2024 року спека далася взнаки. На зрошенні у нас вирощують картоплю винятково для виробництва чипсів. В країні є три заводи. І от промислові виробники вважають за честь співпрацювати з ними, тому що там дуже своєчасна оплата за поставлену продукцію, це планове господарство, так значно простіше і зручніше. Це впевненість у завтрашньому дні і в тому, що будеш мати гроші на свою роботу. А от промислову картоплю, столову, звичайну, яку ми з вами споживаємо в супи, смажимо, готуємо різним чином, її не вирощують на зрошенні. І коли ми вперше за багато років побачили такий тривалий період, коли в нас повітря було понад 36 градусів, в деяких областях 40 і ще більше і тривалий період без дощів – картопля в землі навіть запеклася. За дослідженнями деяких компаній температура грунту була суттєво вищою, ніж повітря. І якщо картоплю у такий спосіб присмажили при температурі 50-55°, то по факту рослина не могла повноцінно далі розвиватися – і сталося це всередині сезона в липні, коли б далі вона ще в серпні-вересні могла набирати вагу і формувати врожай.
Якщо ми наростимо потенціал картоплі, яку вирощують промислові господарства, ми почнемо розвивати власну переробку
З чим пов'язаний такий дисбаланс? Чи це добре, чи це погано для виробників картоплі?
Тут навіть не для виробників картоплі, тут для всіх споживачів це дуже непогано. Скільки коштує виростити кілограм ягід будь-яких? Правда дорого? Якщо в нас картопля перейде в такий професійний сегмент вирощування – це значно краще. Ми будемо мати кращу якість картоплі і в супермаркетах, і на оптових ринках. Це буде, як говорять виробники самі, крупні партії однотипної продукції – це дуже зручно і корисно, тому що такий продавець є гарним партнером, клієнтом для супермаркета і для великого гравця на ринку. Якщо ми наростимо потенціал картоплі, яку вирощують промислові господарства, ми почнемо розвивати власну переробку. У нас є складнощі з експортом картоплі, адже Україна не гармонізувала європейське законодавство в сегменті картоплярства, але от переробні підприємства будуть дуже задоволені і ми з вами перейдемо на наступний щабель, коли ми будемо з вами купувати не звичайну картоплю, а вже частково дороблену, почищену, бланшовану, вакуумовану, з різними соусами. Так, воно буде трішки дорожче, але ми з вами не будемо витрачати гроші на шкірку. Якщо ви купуєте кілограм картоплі, а вона не дуже якісна, вам іноді доводиться викидати майже половину придбаного у смітник. Це дуже багато.
10 крохмальних заводів в Україні
Якщо порахувати вартість чистої картоплі, то виходить насправді вдвічі дорожче. Тобто дійсно може бути вигіднішим купити одразу вже почищену картоплю, нехай вартість більша, але і відходів там немає. А промислові підприємства куди би це лушпиння дівали?
Чому лушпиння? Не дуже якісну картоплю дрібної фракції – ще називають "свинячкою" – трішечки підгнившу відправляють на крохмальні заводи. У нас 10 крохмальних заводів в Україні і ми виробляємо значно більше від внутрішньої потреби і можемо його експортувати. Але цей експорт зараз не є повноцінним, тому що крохмальні заводи не мають спеціалізованої сировини – сортів висококрохмальних, тобто з високим вмістом крохмалю. Їм також потрібна окрема сировина.
Замість картоплі інші овочі і фрукти
У нас споживання картоплі залишається на стало високому рівні чи українці переглядають свій раціон?
Ми можемо говорити лише про тенденції та якісь тренду ринку. До війни Україна була лідером зі споживання картоплі на одиницю населення. В деякі роки ми говорили про те, що українець споживає 135-140 кг картоплі на рік. Я не можу вважати, що це дуже добре, тому що не від гарного життя люди їдять гарнір, а не м'ясо і не інші овочі. Перед війною ситуація в нас змінювалася і ми рахували, що картоплі вже українець з'їдає значно менше. Споживання скоротилося до 90 кг на людину і це було за рахунок того, що в магазинах і на базарах з'явилося багато нових овочів. І це був дуже правильний тренд на здоровий спосіб життя.