Фотоколаж: ФБ-сторінка ДСНС
До початку війни піротехніків було близько 600-т, зараз – дві тисячі
Якщо говорити про будні рятувальників, то, очевидно, це і не будні. До вашої ризикованої роботи додалися нові ризики, пов'язані з війною. Наскільки змінилася останнім часом Державна служба з надзвичайних ситуацій?
Змінилася. Змінилася достатньо сильно, тому що ми до 24 лютого не знали, що таке військові дії, до 24 лютого не вдягали бронежилети та фактично військові каски. А зараз в умовах повномасштабної війни ми змушені це робити. Ми частіше почали долучатися до розбору завалів. Якщо раніше це були, приміром, вибухи газу або підтоплення, то зараз ми фактично щодня працюємо в тій чи іншій точці нашої багатостраждальної держави, розбираючи завали і рятуючи людей. Також величезне навантаження лягає на наших піротехніків. До початку війни їх було близько 600, то зараз це 2000 піротехніків.
Вивезення російської авіабомби ФАБ-500, що не розірвалася. У березні 2022 року російський літак скинув її на житловий будинок у Харкові (Північна Салтівка). Бомба пробила дах і залишилася на технічному поверсі. Фото: ФБ-сторінка ДСНС
Загалом колектив ДСНС – близько 70-ти тисяч осіб
Нині багато галузей переживають кадровий голод. Яка ситуація з кадрами в ДСНС?
Наш колектив нині – близько 70 000. У нас багато працює і жінок, і психологів, і медиків. Ми приймаємо на службу фахівців, яких нам не вистачає. Це, насамперед, ті, хто працюють на великогабаритній техніці, на спеціальній техніці. Спеціальна техніка – це техніка для роботи під завалами. Відповідно, щоб на ній працювати, потрібно навчатися. Так само і на машинах механізованого розмінування. Тому ці люди у нас особливо в ціні. Загалом, служба побудована таким чином, що людей, які працюють, вистачає. Щодня заступають на чергування понад 7000 рятувальників і близько 2200 одиниць техніки. Якщо в тій чи іншій точці потрібно підсилення, відповідно, створені резерви, які залучаються. Окрім того, якщо потрібне підсилення в тому чи іншому регіоні, у нас вибудувана система зведених загонів. Наприклад, на території Донецької області, Харківської області та Сумської області працюють сили із Західної України. Ми намагаємося зробити так, щоб були задіяні та залучені всі сили й засоби правильно.
Від початку великої війни загинуло 97 українських рятувальників, 395 поранені
Чи багато нині доводиться переформатовувати роботу, перенавчати людей у зв'язку з новими викликами, насамперед, на прифронтових територіях?
Ця робота відбувається постійно. На жаль, нам доводиться навчатися на власному досвіді. Ми навчаємося, вибачте, на крові наших людей, тому що ворог підступний і постійно змінює свою тактику. Ми знаємо про тактику подвійних обстрілів, тому вибудували, відповідно, такі алгоритми реагування, щоб менше страждало рятувальників.
З початку повномасштабного вторгнення в нас загинуло 97 рятувальників, 395 отримали поранення. Тож, ми навчаємо людей, щоб зменшити ризики, контролюємо їхній захист. Як я вже говорив, з'явилися такі засоби захисту, як бронежилети і каски. Відповідно, з'явилися алгоритми відведення сил під час повітряних тривог. Але, на жаль, не вдається врятувати людей на 100%. Це війна. І там, де потрібна допомога вже зараз, нам доводиться працювати. І це наш обов'язок.
Які ще відбулися територіальні розподілення? Що зараз з цією частиною служби, яка була на окупованій території?
У нас відбувається передислокація сил і засобів із Луганщини, вони працюють на підсиленні в Харківській та Дніпропетровський області. Донеччина так само. Тобто, ті сили, які ми вивели під час окупації, вони працюють на тих територіях, де потрібна найбільше допомога.
"Принагідно хочу подякувати кожному, хто допомагає ДСНС"
Наскільки вам допомагають волонтери, які першими приходять на місце трагедії?
Дуже допомагають. Принагідно хочу подякувати кожному, хто допомагає ДСНС ліквідовувати наслідки російських атак, зокрема, працювати разом з нами. Звісно, ми не кожного можемо допустити до розбору завалів, адже це небезпечно, потрібна відповідна фахова підготовка, потрібен їхній захист. Коли наші співробітники працюють в надвичайній ситуації, звичайні люди приносять їм їжу, питають, чим можуть допомогти.
Ми це дуже цінуємо і дуже за це дякуємо. У нас зараз відбувається фінал акції "Герой рятувальник року". Лауреати цієї акції отримають нагороду від вищого керівництва держави за їхні героїчні вчинки і за допомогу підрозділам ДСНС.
.jpg)
Олександр Хорунжий. Фото: Укрінформ
Це цивільні особи?
Так. Це не співробітники ДСНС. Це може бути людина з іншої служби або пересічний громадянин.
Добровільні пожежні дружини
Я неодноразово стикався з такими феноменом, як добровільні пожежні дружини. Цивільні формування, які співпрацюють з ДСНС. Наскільки це явище сьогодні поширене? Чи потрібно його розвивати?
Безумовно. Ми активно співпрацюємо в цьому напрямку з територіальними громадами щодо розбудови цих добровільних пожежних частин. Для чого це потрібно? Основна кількість пожежно-рятувальних частин ДСНС розміщені, в основному, в райцентрах та обласних центрах. Але є ще села. І от для того, щоб скоротити час прибуття пожежно-рятувального підрозділу до місця надзвичайної події і розбудовуються ці добровільні пожежно-рятувальні формування.
Як правило, вони розбудовуються саме територіальними громадами. Відповідно, територіальні громади мають їх забезпечувати і надавати їм всю необхідну допомогу. В Польщі, наприклад, кількість пожежної охорони може складати 50 тисяч людей. А при цьому добровільних пожежних – 300 000. Це величезний пласт людей, які готові прийти на допомогу. Їм приходить повідомлення на телефон, і людина навіть з місця роботи може вирушити гасити пожежу або надавати допомогу. Це працює практично в усій Європі. Така схема активно впроваджується і в Україні.
Чи достатньо нині в ДСНС спеціальної техніки, адже ворог її нищить також? Чи допомагають партнери?
Так, ми сформували запити основної техніки, яка нам потрібна. Насамперед, це великогабаритна інженерна техніка для розбору завалів. Це крани, спеціальні рятувальні автомобілі важкого типу. Вони завжди в ціні й дуже нам допомагають. Такі автомобілі ми отримуємо від країн-донорів.
Собаки-шукачі живих людей на завалах і собаки-розміновувачі
Згадаймо ще одних рятувальників – чотирилапих.
У нас створена кінологічна служба, вона активно працює, навчає собак. Насамперед, це собаки, які шукають живих людей на завалах. Вони працювали не тільки в Україні, а й, наприклад, в Туреччині, коли там був землетрус в лютому 2023 року. Команда рятувальників важкого класу виїхала на допомогу саме з кінологічним розрахунком. І там вони себе дуже добре проявили. Одну людину ми врятували саме завдяки собаці, яку звати Ніндзя. І таких собак у нас стає все більше і більше. Ми сьогодні згадували волонтерів, і я принагідно хочу подякувати кінологічній громадській організації "Антарєс" з Павлограда, яка залучає своїх собак для пошуку тіл загиблих.
Ми дуже вдячні цій організації, яка постійно підключається до нашої роботи, і їхні собачки дуже і дуже допомагають. Також ми працюємо з собаками-розміновувачами, які шукають вибухівки та вибухонебезпечні предмети. Після чого вже піротехніки їх розміновують.
Фото: ФБ-сторінка "Павлоградський пошуково - рятувальний кінологічний загін "Антарєс"
Наші рятувальники завжди виїжджали в інші країни на допомогу під час стихійних лих. Чи є нині у нас такий ресурс?
Дійсно, ми готові допомагати сусідам. Ми дуже цінуємо ту допомогу, яку завжди нам надає Європейський союз. І також завжди готові прийти на допомогу нашим європейським друзям. Поки що офіційних звернень щодо подолання наслідків повені від ЄС і країн, які постраждали, немає. Але ми офіційно заявили, що команда рятувальників готова надати допомогу.
