Україні потрібен закон щодо обігу зброї – Григорій Усатий

Україні потрібен закон щодо обігу зброї  – Григорій Усатий

В Україні варто ухвалити спеціальний закон щодо обігу зброї, вважає експерт з кримінального права Григорій Усатий. В ефірі Українського Радіо він зауважив, що сьогодні відповідні підрозділи Нацполіції керуються інструкціями ще від 1998 року.  А по-друге, це може зняти дискусії, чи достатньо 263-ї статті Кримінального кодексу про незаконне поводження зі зброєю. "Адже часто говорять: а за що притягаємо до відповідальності, якщо у нас закону немає", – каже експерт. Також Григорій Усатий висловив свій погляд на врегулювання питання трофейної зброї. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: npu.gov.ua

Холодна і вогнепальна зброя

Використання нелегальної зброї у побутових ситуаціях або просто на вулицях міст. Останнім часом таких повідомлень стає дедалі більше. Але для початку давайте розберемося з тим, що вважається зброєю, боєприпасом, трофейною, цивільною зброєю. Які тут градації? 

Поділ по зброї можна проводити дуже детальний, але я би акцентував увагу на тому, як розподіляє це законодавець. У нас є Кримінальний кодекс, в якому є стаття 263, і цією статтею передбачається незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. І в рамках цієї статті зброю умовно поділяють на дві категорії – холодна зброя і вогнепальна зброя. Я так розумію, що ті випадки, які згадуються у ЗМІ, скоріше за все – це саме інциденти з вогнепальною зброєю. Коли ми говоримо про вогнепальну зброю, сюди виходить достатньо великий перелік зброї, починаючи від рушниці і завершуючи пістолетом, револьвером, тощо. При цьому законодавець акцентує увагу, що це має бути саме нелегальна зброя. Або якщо навіть отримана на легальних підставах, то її використання і поводження з нею має бути незаконним. 

А гранати – це що з точки зору законодавця? 

З точки зору законодавця – це вибухові пристрої. Це зброя.  У частині 1 статті 263 Кримінального кодексу законодавець чітко зазначає, що кримінально караними є носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї. І через кому згадує – бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

Є потреба в ухваленні спеціального рамкового закону щодо обігу зброї

А яка у нас ситуація з контролем за зброєю. Якщо її десь використали чи застосували, то зрозуміло, що це зафіксовано і далі вже розбираються, яке її походження. Але якщо зброя чи боєприпас десь просто зберігаються, то як це можуть виявити? Чи допоки їх не застосують?

Не зовсім так. У нас завжди була спеціальна служба, вона по-різному називалась, але в структурі Національної поліції є Управління контролю за обігом зброї. І в нього є ціла низка повноважень з видачі, анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення, використання зброї. Тобто, по суті, саме за цими підрозділами закріплено контроль і нагляд. Питання в тому, чим керуються ці структурні підрозділи Нацполіції. Тут дуже часто об'єктом критики стає саме нормативна підстава, якою вони керуються. Тому що, по суті, вони керуються в своїй діяльності дещо застарілим наказом №622 ще від 1998 року. Цей наказ затвердив інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, облік, перевезення, використання вогнепальної, пневматичної, холодної та іншої зброї, в тому числі травматичних пістолетів і пристроїв для відстрілу гумових куль. Тобто вони використовують у своїй діяльності саме цю застарілу інструкцію. Так, вона оновлюється. Останні зміни були внесені 18.06.2024 року. Але все ж таки, я так розумію, що є потреба у суспільстві в ухваленні саме спеціального рамкового закону, який би врегулював всі питання, які сьогодні не врегульовані. І дав нормальні правові підстави для того, щоб здійснювати контроль за обігом зброї. Це перше. А по-друге, він, по суті, зняв би ті дискусії, які дуже часто точаться в суспільстві щодо того, чи достатньо 263-ї статті Кримінального кодексу для того, щоб притягувати до відповідальності за незаконне поводження зі зброєю. Адже дуже часто говорять: а за що ж ми притягаємо до відповідальності, якщо у нас закону немає.

Граната з витягнутим запалом або навчальний боєприпас – це що? Холодна зброя, тупий важкий предмет, чи все ж таки вибухонебезпечний предмет? Що робити із цими кейсами?

Питання про віднесення тих чи інших предметів до певних видів зброї вирішуються з урахуванням об'єктивних і суб'єктивних критеріїв. Це роблять експерти. Призначається експертиза і саме експерт визначає, чи можна віднести той чи інший предмет до вибухонебезпечного або до вогнепальної, умовно кажучи, зброї, чи ні. Тому юристи послуговуються вже висновком людини, яка володіє спеціальними знаннями.

Відповідальність за наявність або застосування зброї

Яке покарання передбачене, залежно від того, в якому статусі була застосована та чи інша зброя? Умовно кажучи, це була зареєстрована зброя, нелегальна, чи це була граната, яку привезли з фронту.

Повертаючись до норм кримінального законодавства, законодавець передбачає цілу низку можливих кримінальних правопорушень в межах Кримінального кодексу. Тобто всі ці статті, які передбачають незаконне поводження зі зброєю, незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї, викрадення, привласнення або вимагання вогнепальної зброї, знаходяться в розділі, який їх об'єднує – це кримінальні правопорушення проти громадської безпеки.

Чи посилюється покарання, якщо, наприклад, зброя нелегальна або вкрадена? 

Тут так питання не ставиться. Тут ставиться питання про те, чи ця зброя з передбаченим законом дозволом, чи без передбаченого законом дозволу. Тобто якщо, умовно, той же поліцейський використовує зброю явно виходячи за межі наданих йому повноважень, то ми можемо говорити про перевищення влади і службових повноважень. Але якщо це зброя, на яку людина не має права, яка, умовно, була придбана на чорному ринку з кримінальною метою, то при виявленні такої зброї особа буде нести відповідальність за статтею – незаконне поводження зі зброєю. Тому що у цієї людини немає передбаченого законом дозволу. Якщо йдеться про застосування зброї в інших злочинах, то ми можемо говорити про комбіноване застосування цієї статті з іншими статтями. Наприклад, якщо вчиняються якісь дії насильницького характеру зі зброєю. Тобто в кінці кінців Кримінальний кодекс передбачає навіть можливість відповідальності за ті чи інші злочини і однією з обтяжуючих обставин часто передбачається якраз наявність або застосування вогнепальної чи іншої зброї. Тобто законодавець передбачає ці випадки.

                       Григорій Усатий. Фото: pdpu.edu.ua

Трофейна зброя

Згідно з статистикою Opendatabot, 270 тисяч одиниць зброї від початку повномасштабної війни в Україні викрадено. Це 40% від загальної кількості, яка перебуває в реєстрі вкраденої або втраченої зброї. А є ще зброя на фронті, у військовослужбовців в тилу. Хто фільтрує цю зброю, що стоїть на цій умовній лінії між армією і цивільним життям? 

Ви напевно бачили, що у нас на прифронтових територіях, і не тільки, є дуже багато блокпостів. Вони ж теж не випадково з'являються. Ви розумієте, що на тих блокпостах перебувають не лише військові, а й представники поліції, однією з задач яких якраз і є виявлення потоку нелегальної вогнепальної зброї. А загалом фільтром є відповідні служби. Це може бути і Нацполіція, і Служба безпеки України, і так далі, коли ми говоримо про щит, який виставляється на шляху зброї кримінального походження. Але питання полягає в тому, що щитом я умовно називаю також законодавство, яке оновлюється.  Я тут хочу зробити акцент на тому, що у нас, буквально менше місяця тому, були ухвалені зміни до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України". В ньому йдеться про вдосконалення порядку отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю. Зокрема, там йшлося про так звану трофейну зброю. Ви ж розумієте, що дуже багато зброї на руках, зокрема через те, що якась територія, наприклад, була в окупації. Після деокупації населення часто забирало цю зброю собі, залишало як трофей. І по суті люди, які вчора відбивали збройний напад на цій території, переходять нібито в розряд злочинців. Держава розуміє, що це не нормальна ситуація, тому і ухвалила відповідний закон, де певним чином врегульовує питання саме трофейної зброї. Для того, щоб громадяни розуміли, що трофейна зброя – це не просто зброя. Якщо ти її здобув у бою, то це не означає, що ти її взяв, привіз додому і використовуєш так, як ти хочеш. Тобто держава намагається врегулювати ці питання і передбачає, що ця зброя має бути відповідним чином задекларована.

Законопроєкт про цивільну вогнепальну зброю може стати законом

В країнах Європи спеціальними законами врегульовано обіг цивільної вогнепальної зброї. В Україні таке законодавче регулювання відсутня. Яка робота зараз ведеться у цьому напрямку і на якому вона етапі?

Усі наші потуги щодо ухвалення спеціального закону по суті перервалися початком повномасштабного вторгнення. Тому що буквально за день до повномасштабного вторгнення РФ Верховна Рада прийняла за основу, із скороченням строку підготовки, проєкт закону про право на цивільну вогнепальну зброю. Тобто нам не вистачило всього 1 дня для того, щоб ухвалити цей закон. Наразі, наскільки мені відомо, цей законопроєкт, який було взято за основу 23 лютого 2022 року, перебуває на опрацюванні у стінах Верховної Ради. І саме цей законопроєкт має можливість стати з часом законом.