Фото ілюстативне
Гніздо порожнє, але рука не піднімається вимкнути стрім… Люди все рівно приходять і спілкуються навколо порожнього гнізда
Що ж у гнізді зараз відбувається? Бо воно порожнє… Відлетіли Грицько та Одарка чи ще вони вдома?
Відлетіли. Вже два дні, як гніздо порожнє, але рука не піднімається вимкнути стрім, тому що люди все рівно приходять і спілкуються навколо порожнього гнізда.
Ми робили трансляцію в 2023-му році, а цьогоріч в нас вийшла повноцінна трансляція з моменту їхнього прильоту — весь час гніздо було в ефірі. І от я не знаю, коли вона навіть і закінчиться.
У нас накопичена база даних, але найцікавіші моменти — коли відклали яйце, коли вилупились пташенята, як вперше їх погодували, як вони з'їли вужа, як вони відходять назад, щоб не вимазати у свій послід своє гніздо — це все ми намагалися зберегти, прокоментувати і виставити для наших глядачів. Але ми змогли показати відсотків 30 того, що збережено.
Дійсно дивлюся, що чат активний… Чому саме лелек ми так любимо?
Лелека — один із птахів, символічний українській нації. Є ж багато легенд про те, що вони приносять дітей, що вони приносять добробут у домівку. А загалом це такий крупний яскравий великий птах, який пов'язав своє життя з людиною. І для українців, які традиційно є сільськогосподарською нацією, оцей союз між птахом і людиною виявився дуже символічний, перш за все, для лелеки, тому що лелека не лише приносить нам радість, але він ще і використовує нас, адже він збирає поживу для своїх пташенят перш за все на наших полях і на луках, які ми косимо і оремо.
Вони звідти хробачків, рештки жаб чи все, що трапиться, витягають?
Личинок хрущів, жаб, дощових черв'яків. Йому доводиться штрикати тим дзьобом, шукати якусь нірку, порпатися між корінням. А трактор перекинув скибу і це все на поверхні. Лелеки добре це знають і використовують цей момент оранки чи дискування для полювання.
Все, що може пролізти в горлянку, вони можуть з'їсти…
Просто зараз в прямій трансляції можна бачити функціонування лелечого гнізда. Горобці, які заселяють, так би мовити, нижні поверхи цього гнізда, зараз намагаються хазяйнувати на верхній палубі цього гнізда. Що вони там шукають?
Коли лелеки є, то горобці використовують лелек для власного захисту, тому що мало який хижак наважиться наблизитись до гнізда із крупним птахом. Зараз горобці підкрадають трошки будівельний матеріал, щоб утеплити свої гнізда. Адже одна справа тягнути соломинку чи шматочок дрючка із землі на 8 м вгору, а інша справа — піднявся тут на 10 см, вкрав і забрав до себе в гніздо. Влітку було в нас кілька жертв горобців від лелек, які втратили пильність, а от зараз вони почувають себе досить вільно.
Як публіка сприймає пожирання горобців лелеками?
Здивуванням, шоком, але чомусь нашим лелекам це вибачили. Врешті-решт на це він і хижак. Ну і є кілька стереотипів, що ці птахи їдять, перш за все, жаб і більше нічого. Лелеки мають дуже широкий спектр живлення: все, що може пролізти в горлянку, вони можуть з'їсти.
А чому лелеки цьогоріч так рано відлетіли — на 2-3 тижні раніше?
Лелека Грицько відлетів на два дні раніше, а його жінка Одарка відлетіла на два дні пізніше. Це лише під новий рік, коли будуть опрацьовані всі дані щодо відльоту лелек з України, ми можемо сказати про раніше чи пізніше. Взагалі відклали перше яйце на день раніше, пташенята вилупилися на день раніше, ніж минулого року — тобто все йшло майже за графіком минулого року.
А хто узагальнює і збирає оці дані, щоб зрозуміти, що взагалі з популяцією лелек в цілій країні відбувається?
Є Всеукраїнське товариство охорони птахів. Але в Україні є один такий фахівець, який все життя займається лелеками — Віталій Грищенко. Він працює в Канівському природному заповіднику і, фактично, він головний по лелеках в Україні. Вся інформація стікається до нього. За 30 років ця вся інформація опрацьована. Канівський заповідник та й Пирятинський парк — це природоохоронні території, які пов'язані з Київським національним університетом і студенти кафедри екології і зоології постійно проходять тут практику. І я сподіваюсь, що хтось із них таке стане орнітологом в майбутньому.
Чому лелеки викидають лелеченят із гнізда?
Природа змушена бути влаштована раціонально і якщо є дефіцит харчування для пташенят, то найменших, найслабших варто позбутися, щоб підвищити шанси виживання найсильніших. І саме на цьому ґрунтується отака практика, коли старші птахи в складній ситуації приносять жертву у вигляді слабших пташенят. Це нормально. З іншого боку в генетичному коді закладено у пташенят демонструвати свою силу, що він здатний вижити, і пташеня намагається протидіяти цьому. Цього року в Грицька лише троє пташенят було і, очевидно, що не було таких проблем із дефіцитом кормів.
Постійні глядачі каналу краще відрізняють, ніж орнітологи, хто є хто серед лелек
Юрко, Грицько, Одарка… А хто у вас іменуванням птахів взагалі займається?
Грицько — це склалось так історично. От він прилетів і чомусь я його назвав Грицьком. А все інше — то вже наші глядачі поназивали: від Одарки і до пташенят. Постійні глядачі каналу навіть краще їх відрізняють, ніж орнітологи — хто є хто.
А вони на одні й ті самі гнізда прилітають?
Так, першими прилітають самці до свого гнізда, щоб швиденько його зайняти і прогнати конкурентів. А тоді уже, через певний час — через два, три, п'ять, деколи через тиждень — до самця, який уже має свою власну житлову площу, прилітає його самка. Чому Грицько, як ми його впізнаємо? За поведінкою. Грицько прилетів, покалатав дзьобом, помахав крильми на гнізді на камеру і за 20 хвилин вже полетів до одного зі своїх сусідів-людей, до працівника нашого національного парку, і йому там кинули поїсти, бо вже його чекали. Вже знали, що він ось-ось має бути. І він регулярно у цей двір прилітає, там, де його підгодовують. Чужий лелека не знав би, куди полетіти, де він отримає карасика.
Але що тоді роблять нові лелеченята? Це ж означає, що наступного року нові самці прилітають, а гнізд на всіх бракує. Вони нові в'ють, будують? Як вони обирають собі місця?
Насправді вони намагаються зайняти те гніздо, яке порожнє. Адже вік будь-якої тварини і птаха обмежений, і хтось зі старих птахів не прилетить вже у своє гніздо. Тоді є шанси молодому поколінню його зайняти. В деяких випадках молоді можуть навіть і звити своє гніздо. Якщо гніздо впало чи воно було на дереві і обросло гіллям, то і старі птахи побудують нове гніздо десь неподалік. Відбувається щороку певна заміна гнізд. Мені здається отак відсотків п'ять. І це достатньо поширене явище. 80% гнізд лелек, принаймні по нашому національному парку, будують на стовпах, тому що для них дуже важливий оцей відкритий підліт. Адже лелека — птах з велетенськими крилами, і якщо він вдариться при підльоті об гілку, травмується і це значно ускладнює життя і йому, і його дітям. Тому опори ЛЕП їм виявилися дуже зручними, але небезпечними. Бувають ураження лелек струмом.
Поголів'я збільшується у вас в національному парку? Чи знаєте ви всіх лелек, які у вас є, чи ви їх обліковуєте?
Так, ми обліки проводимо вже 11 років, поголів'я лелек більш-менш стабільне. Гнізд 85 всього, 80 гнізд успішних, троє лелеченят на гніздо. Плюс двоє дорослих. Дві сотні малих випускників ми випустили цього року з нашого національного парку. Поголів'я лелек тримається достатньо стабільно з невеличкою тенденцією до збільшення. Умови життя для них у нас непогані.
Чому стільки поліетилену в гнізді?
Лелеки нам демонструють, що ми робимо зі своїм довкіллям. Для лелек є певна небезпека від того сміття, яке вони приносять у гніздо: перш за все випадки, коли вони приносять дроти і можуть заплутатись в них пташенята. А поліетилен для них — це такий собі непоганий будівельний матеріал, який вони вбудовують, втоптують всередину і це тільки надає міцності гніздечку. Хоча загалом, звичайно, краще було б, якби гніздо було повністю побудоване з природних матеріалів.
