Стрім на каналі "Лелека Грицько". Скріншот зі стріму "Лелека Грицько"
Хто був тією людиною, яка сказала: "А давайте прикрутимо веб-камеру до лелечого гнізда"?
Може, це нескромно, але це спало мені на думку, тому що лелека Грицько прилітав до мене на город, коли я садив картоплю. Живе він поруч на стовпі з моєю хатою.
То це у вас історія уже можна сказати навіть особиста: особисто знайомий лелека біля вашої хати. Боже, це прекрасно! Чому це так захопило людей і, до речі, як колеги ваші поставилися до ідеї?
Загалом підтримали, причому підтримали всі: і люди в селі, які тут проживають, і місцеві підприємці, і, звичайно, Національний природний парк, біля якого і розташоване наше село Леляки.
Леляки з лелеками… Я так розумію, що це не безпосередньо на території парку, це десь близесенько…
Це в самому селі, в населеному пункті, а угіддя довкола – природні угіддя – входять до Національного природного парку. Тобто в нас таке поєднання дикої природи і господарської діяльності людей, що дуже важливо і для людей, і для природи.
А коли ви назвали Грицька Грицьком? Коли ви взагалі познайомились?
Здається, познайомилися ми з ним ще в 2020-му році, хоча він тут в нас в селі з 2019-го гніздиться. А чого Грицьком? В моєї бабусі був кіт Грицько, кота вже нема давно і чогось так спало на думку назвать його Грицьком. А от Одарку – то вже люди в стрімі придумали.
Це було глядацьке голосування?! Боже, все за законами шоу-бізнесу абсолютно? Я правильно розумію, що лелеки моногамні?
Вони моногамні на сезон розмноження. Там цікава історія.
А можна детальніше про цю історію? Коли в мене ще буде нагода дізнатися щось про особисте життя лелек разом з нашими слухачами?
Загалом лелеки живуть парою з березня і десь до серпня, поки в нас в Україні вирощують свою малечу. Згодом із серпня, із початку вересня у них міграція, в цей момент статеві залози їхні затухають, зменшуються в десятки разів за своїми розмірами і практично перестають активно функціонувати. Тому лелек не цікавлять питання статевого життя і вони стають приблизно всі рівні. В такому стані вони летять в Африку і там змішаними зграями собі кочують протягом того часу, коли в нас зима. А от уже як настає весна, то самці відчувають це першими, швидше прилітають до своїх гнізд, швиденько їх займають, починають відновлювати…
… поки не набубнявило в 10 разів. Я розумію…
… ну, приблизно так, я думаю воно бубнявіє ще до того, як вони прилетіли…
… ще десь у польоті…
… так, через деякий час приєднуються самочки і знову ж таки вірогідність того, що та самка прилетить до свого гнізда – тому що вона знає, де воно є – значно більша, і вони знову поєднуються в сім'ї.
Я так розумію, що Одарка – це вже цьогорічна самиця, цьогорічна птаха серця Грицька.
Минулорічна, ми майже впевнені, що це вона, тому що в неї є така собі індивідуальна мітка: з нижнього боку крила – один із наших модераторів, які волонтерять на нашому каналі – там же цілодобово чергування у них – так от він помітив білу плямку з нижнього боку крила в Одарки. А потім, коли підняв минулорічні відео, то помітив також цю плямку. Ми проконсультувались у фахівців-орнітологів і вони стверджують, що це саме індивідуальна особливість забарвлення, тому, вірогідно, що це Одарка.
Розкажіть мені, заради всього святого – цілодобове чергування на каналі навіщо? Що ці люди, які чергують, намагаються побачити?
По-перше, це цікаво, це приємно і ця волонтерська команда склалася стихійно. Ми не спеціалісти ні в ІТ, ні в медіа: я біолог, ще є одна біологиня, є митці. А потім, коли з'ясувалося, що, на жаль, періодично на канал в стрім прориваються лихі люди, росіяни, які намагаються зіпсувати нам настрій, то треба цей процес контролювати, їх відправляти в бан і це важлива функція. Другий момент: фіксувати всі цікаві моменти, таймінги – ми їх записуємо і збираємо базу даних щодо особливостей поведінки лелек, накопичуємо на диск і буде нам цікава робота для подальших досліджень.
Я зайшов до вас на сторінку на канал в YouTube і читаю підписи під відео: “Одарочка дала відсіч чужаку”, “Не всі гілочки одразу вкладаються”, “Соломинки можна скласти і не встаючи”… Боже, хто цей креативник, який такі душевні назви придумує?
А це в нас є така Марійка Корж, яка цілий рік робила ці відео, що в нас на каналі, їй це дуже до вподоби і, звичайно, біолог написав би мабуть трошки простіше. А людина з відповідним світобаченням митця – то, звичайно, вона більш поетично це все називає.
В гнізді багато поліетиленових пакетиків, лелеки навіщо їх туди тягнуть? Чи їх вітром заносить? Що вони з ними роблять?
Їх приносять лелеки, лелеки їх сприймають, як будівельний матеріал. Вони тягають гілки побільші – зараз, до речі, люди виноград обрізають і якраз їм дуже до вподоби виноградна лоза, для того, щоб по периметру укріпити гніздо, а всередину носять сіно. Але, крім сіна, і поліетилен дуже гарно лягає у це гніздо з точки зору лелек і це для них будівельний матеріал. Є кілька стрімів з європейських країн, і там у гніздах лелек чистіше, ніж у нас. Це уже особливості нашої країни і, мабуть, особливості того, що нам ще є куди рости, щоб довкілля було чисте.
Я дивлюся зараз на оцього от абсолютно мирного лелеку в гнізді і на ці пакетики, які розкидані під ними і просто серце кров'ю обливається. Я, до речі, недавно бачив в парку Шевченка, тут, у Києві, ворону, яка тягнула шматок дрота електричного. Мені здається, що з тією ж метою. Вони не розрізняють природний і неприродний матеріал?
Я гадаю, що розрізняють, але якщо воно придатне для будівництва, то вони й використовують. Ворони, сороки, сойки, воронові птахи – вони ще ж гарно можуть і переплести своє гніздо тим дротом. Він навіть зручніший, ніж просто гілочки, які мають от якусь таку пружність.
З одного боку, лелека – це ніби такий символ і вірності, і материнства, і домашнього затишку – дітей він там в легендах носить. Сьогодні колега до мене підходить і каже: він з'їв горобця. Кажу: хто? Та, каже, Грицько. Навіщо лелеки їдять горобців?
Мушу трошки розвіяти загальнолюдські уявлення про цих лелек. Лелеки – це хижаки. Вони харчуються, перш за все, дощовими черв'яками, комахами, сарану дуже люблять, коників, їдять жаб. Так само той горобець, який опинився поруч – опинився у його дзьобі. Хоча вчора він вирвався. В нас теж це зафіксовано. Двоє горобців стали чубитись у Грицька під гніздом, тому що ж у них там свої гнізда є, і, видно, ділили територію. І отак захопилися з цим чубленням, що Грицько одного з них схопив. Ну а сьогоднішня спроба була ще цікавішою і успішною. І знаєте, що мушу я вам сказати, якраз в цей момент моя колега по кафедрі екології і зоології університету Шевченка проводила семінар для географів з основ екології і включила стрім, щоб продемонструвати співжиття двох видів птахів – мирне співжиття. І якраз в цей момент на очах студентів… “Коменсалізм” є такий термін – коли одному добре, а іншому все одно. Ось тут в цей момент на очах студентів Грицько з'їв горобця.
А коли лелеки йдуть за тракторами… Я іноді бачу таку картину, що трактор переорює поле… За чим вони там полюють?
А от в цей момент, напевно, личинок травневих хрущів. Їх же ж не так просто дістати, вони достатньо глибоко в грунті. Оте, що люди називають білі хробаки. А вони якраз тоді доступні і лелеки їх поїдають з успіхом.
Багато там іноземців в чаті?
Трапляються поляки, німці, в нічний час Америка під'єднується, Австралія цього року з'явилася. Десь є статистика…. Звичайно, абсолютна більшість – це українці, але і з Заходу є. До речі, в інтернеті можна подивитися – сім, мабуть, десь гнізд лелек з прямою трансляцією, але наш український Грицько випереджає за популярністю всіх інших на порядок, а може і на два порядки.
За ким ви ще таке відео-полювання здійснюєте?
А це робота Національного природного парку, науковців парку – це наша повсякденна робота збирати матеріал, систематизувати його, тому що Національний природний парк щороку видає літопис природи. Уже більше десятка томів, де збирається оця вся інформація, яку можливо зібрати про стан екосистем, накопичується, все це стікається в Міністерство довкілля і стає базою для прогнозування: що ж буде далі? І так по всій системі Національних природних парків та заповідників України здійснюється.
Якщо серйозно говорити, як війна вплинула на життя птахів? Ми маємо вже якісь спостереження і узагальнення?
Звичайно, там де відбуваються бойові дії безпосередні, то ефект однозначно негативний, тому що гучні звуки впливають на птахів, безумовно саме руйнування екосистем, руйнування місць мешкання внаслідок бойових дій теж буде негативно впливати на птахів. У місцях більш-менш мирних все йде своїм ходом. На наші дослідження, напевно, війна уже вплине, тому що ми планували почепити на виводок Грицька цього року трекери, для того, щоб відслідкувати міграційний шлях і дізналися від фахівців-орнітологів, що вже були випадки збивання лелек за сигналом трекерів.
Їх ППО бачить?
Так, і вже було кілька випадків. Тому, напевно, не будемо підставляти птахів, а використаємо наші старі дідівські кільця і будемо чекати відповіді від кілець.
