Ілюстративне фото: facebook/kpszsu
Багато що залежатиме від нової адміністрації в Білому домі
4 серпня президент Володимир Зеленський доручив дипломатам обговорити в рамках Ради Україна-НАТО можливість створення коаліції з-поміж держав сусідів, які допомагатимуть нам збивати російські ракети над українською територією. Про таку можливість висловлювалася, зокрема, Польща. Але одностайної згоди серед наших партнерів немає. Як ви бачите, станом на зараз, перспективу позитивного вирішення цього питання?
Ситуація розвивається і багато "червоних ліній" розмивається. Власне кажучи, в США на фінішну пряму виходить президентська кампанія і багато що буде залежати від нової адміністрації в Білому домі. Але тут є момент, який мені здається принциповим. Як на мене, не зовсім правильно починати розмову про збиття російських ракет над Україною з Альянсом, як з організацією, бо в середині Альянсу є країни, штибу Угорщини, які будуть всіма силами фактично заперечувати таку можливість і будуть робити все від них залежне, щоб цього уникнути. І це не тільки ставлення до України. Давайте згадаємо, що Угорщина дуже довго, більше ніж навіть Туреччина, заважала вступу Швеції до НАТО. І це говорить про проросійські наративи, про захист російських інтересів. Тому, мені здається, було б більш правильним розпочинати двосторонні розмови з нашими союзниками НАТО щодо створення такої коаліції. Бо НАТО – організація, яка заточена на уникнення війни. Це її головна функція. Але це не заважає окремим членам Альянсу створювати воєнні коаліції, воєнні блоки.
Збиття російських ракет над українською територією – це уникнення ескалації на рівні НАТО
Речник Держдепу США Метью Міллер вчора чимало коментував стосовно подій на території Курської області Росії. Сказав, що вони не викликають застережень в Сполучених Штатів і, вочевидь, Україна не порушує домовленостей. Але водночас, відповідаючи на питання щодо можливості країн НАТО збивати російські ракети над територією України, він заявив, що це рішення, яке мають ухвалити члени Альянсу колективно. На вашу думку, чи достатньо буде для цього якоїсь згоди на двосторонньому рівні?
Мені здається, тут головна проблема, через яку можуть тиснути, фінансова. Ми розуміємо, що ракети коштують достатньо серйозних грошей і коаліція могла би забезпечувати можливість безперебійного постачання ракет для такої колективної ППО. Але тут є одна важлива річ. Польща вже виступила з ініціативою створення взагалі загальноєвропейської об'єднаної протиповітряної оборони. І очевидно, що було би логічним убезпечити кордони ЄС і НАТО від російських атак. Тому мені здається, що Польщі, яка начебто і погодилась, важливо було б зайняти більш проактивну позицію. Можливо, варто було б ініціювати якусь спільну заяву Люблінського трикутника. Це недооцінений механізм. Мені здається, його треба використовувати більш активно. Тим більше, що Литва союзник України на 300%. І, наприклад, та ж Польща, яка отримує зауваження від США, мала би заявити Альянсу і Сполученим Штатам про створення механізму, який би гарантував не нанесення ударів по Польщі, навіть випадкових, з боку РФ. Бо вже були випадки, коли залітали російські ракети на польську територію. І, власне, в цьому і є небезпека ескалації. А збиття над українською територією – це уникнення ескалації на рівні НАТО. І тут є ще один хитрий нюанс, на якому намагається спекулювати Росія, що, мовляв, збиття над українською територією російських ракет – це ескалація, це вступ НАТО у війну. Ні, якщо це буде двостороння угода, то про жодну ескалацію йти мова не може, бо це не НАТО.
Що ракети, що міни несуть безпосередню загрозу НАТО
Розмінування акваторії Чорного моря – це ж теж двосторонні угоди. Там теж були непрості перемовини, але зараз у ньому беруть участь Болгарія, Румунія, Туреччина і Україна. Чим міни відрізняються від ракет? Як взагалі допустили дискусію, що щось не можна збивати в повітряному просторі не Росії?
На мою думку, головна проблема зараз у фігурі Джо Байдена, який чомусь намагається уникати таких речей. Я сподівався, що після того, як він вийшов з президентських перегонів, будуть більш рішучі дії. Але оскільки цього не сталося, зараз можна говорити, що це його особистий підхід. Дійсно, можна вступати в якісь технічні дискусії, але принципово це одні і ті ж речі. Що в історії з ракетами, що в історії з мінами – це ті речі, які несуть безпосередню загрозу, в тому числі, країнам НАТО. І тут важливий момент у тому, що, як і з мінною коаліцією, ситуація постійно розвивається. Наприклад, вчора голова Комітету з оборони Бундестагу сказав, що Україна має абсолютно повне право застосовувати "Леопарди" на території Росії, бо це вже українські танки. Україна має право на самозахист і далі по тексту... А це говорить про те, що ситуація змінюється. Тому зусилля України мають продовжуватись, попри заяви і позицію тих чи інших країн. Бо, знову ж таки, можливо, буде створена коаліція з частини країн НАТО, які все ж таки підуть на цей крок, навіть попри позицію Сполучених Штатів. Тому що, станом на зараз, це історія, яка прямо загрожує європейським країнам.
Я думаю, що доктрина національної безпеки Польщі дозволяє їй збивати якусь ракету або ворожий безпілотник, який залетів на їхню територію. Але в даному разі, через незгоду якихось країн, Польща стає загроженою, бо це країна, яка сусідує з агресором. І якби поляки взяли і збили якийсь безпілотник, я думаю, що ніхто не зміг би їм нічого закинути.
Абсолютно. І я думаю, що якби поляки це зробили, це б змінило ситуацію. Бо як і в ситуації з Курською областю, як в ситуації з Ізраїлем, ті ж Сполучені Штати мусять вносити корективи в свою позицію через зміну ситуації. І точно так само було б і тут. До речі, я згадав цікавий момент. Коли президент Rheinmetall свого часу сказав, що побудує на території України заводи з виробництва зброї і боєприпасів, росіяни заявили, що, мовляв, розбомблять їх ракетами. На це президент Rheinmetall відповів, що ми поставимо свої системи ППО і подивимось, що ефективніше. І це ще один напрям, який треба пропрацювати, як на мене.
.jpg)
Олександр Леонов. Фото: Вільгельм Смоляк
Путін сказав ай-яй-яй... і нічого не зробив
Як ви оцінюєте реакцію Кремля на появу перших F-16 в українському небі?
По факту нічого не зроблено. Більше того, давайте повернемось до подій в Курській області і реакції Путіна, який скликав Радбез. Що він сказав? Він фактично сказав ай-яй-яй, терористична атака України. І все. Але у нього ж на столі було як мінімум 3 можливості посилити, як кажуть на Заході, ескалацію. Перша – це введення воєнного стану. Друга – це оголошення загальної мобілізації. І третя – це звернення до країн ОДКБ через "напад" на Росію. І він нічого не зробив, бо в Росії будуть сприймати дуже негативно оголошення мобілізації та введення воєнного стану. А звернення до ОДКБ не сталося тому, що це був би останній день існування ОДКБ. Зараз ця організація існує на папері. А завтра, коли б Путін прямо звернувся, всі б відвернулись в бік. І це означало б, що ОДКБ не існує. Власне кажучи, це був план Путіна щодо НАТО – почати гібридну атаку проти однієї з країн НАТО. І після того, як НАТО буде не здатне допомогти цій країні, НАТО як блок, який гарантує допомогу, припинив би існування. А це все повернулося абсолютно проти Росії і Путіна.
Союзники Росії мовчать
А яка реакція на ці події Китаю, Ірану, країн БРІКС?
Мовчать. Реакція нульова. Вони не помітили цієї ситуації. Це союзники. А тут безпосередньо атака на територію Росії. Але знаєте, "у зграї хижаків не можна бути слабким".
