Ілюстративне фото Мінагрополітики України
Аграрний сектор України має значний потенціал в ЄС
Євроінтеграція складається із багатьох періодів, і один з них ось має прояснити багато чого. Чого саме?
У червні було ухвалено рішення щодо старту юридичних перемовин. Зараз відбувається процес відкриття перемовин по розділах, яких є понад три десятки. В аграрній сфері таких розділів три. Це одинадцятий — про сільське господарство, дванадцятий — санітарні, фітосанітарні заходи й тринадцятий – рибальство. Також має бути процес відкриття перемовин по цих розділах. До моменту відкриття перемовин по розділах кожна зі сторін готується. Ми як українська сторона готуємо презентацію того, що уже зроблено в цих розділах, того що ми плануємо зробити, і того, де ми все-таки вважаємо, що нам треба були б певні перехідні періоди. Це нормально, кожна країна, вступаючи в Європейський Союз, отримувала по критичних питаннях перехідні періоди. Тобто зараз відбувається фіналізація роботи над цими презентаціями. Ціль — розробити їх до осені, сформувати позиції і потім будемо чекати конкретних дат, коли європейські колеги будуть готові по цих розділах розпочинати роботу. При зустрічах буде розказано нашу позицію, будуть почуті коментарі від європейських колег, їхнє бачення, відбудеться дискусія. Фактично з цього розпочнеться щоденний рутинний процес постійного обговорення, звітування до моменту, поки все, що буде домовлено, буде нами виконано і вважатиметься, що розділ виконано і його можна закривати як успішний.
За умови того, що нас приймають у європейську сім'ю, яка роль нам відводиться?
Треба розуміти, що є важливі ролі в різних напрямках. Якщо ми говоримо не тільки про аграрний сектор, дуже важливою є безпекова складова. Україна – це важливий елемент безпеки всього Європейського Союзу, зокрема як сильний східний кордон, як країна, яка має вже величезний досвід у військовій сфері та виробництві зброї, тому, однозначно, безпековий елемент є критично важливим для всього Європейського Союзу. І я розумію, що без України неможливо говорити про стабільність та безпеку Європейського Союзу.
Якщо ми говоримо про аграрний сектор, то ми є країною, де є значний потенціал. І тут все-таки ми вважаємо, що це потенціал в партнерстві. Ми в жодному разі не розглядаємо, що наш аграрний сектор є конкурентом. Ми постійно повторюємо, що ми є партнерами, що можна буде на партнерських засадах суттєво збільшити кількість виробництва різної продукції, зокрема готової харчової продукції. І тут є декілька вигод. По-перше, завдяки доступу до наших ресурсів кінцевий продукт може бути дешевшим і доступнішим для європейського споживача. По-друге, можна зробити суттєвий внесок в експорт всього Європейського Союзу, включно з Україною, тому що досить велика частка зараз і в майбутньому буде експортуватися. Третє – це суттєвий напрям, де можна залучати інвестиції. Насправді в Європейському Союзі не так багато залишилось ніш, куди можна було б інвестувати. А в нас все-таки ресурси дозволяють, місць та людей для старту тих чи інших виробництв є достатньо, тому Україна — надійний партнер з точки зору економічного росту і виходу на міжнародні ринки.
Ми також логістична важлива країна. З точки зору аграрного експорту країна може стабільно об'єднати Північ та Південь — від Балтійського регіону до Чорного моря. Також може бути учасником Сходу-Заходу, адже багато іноземних шляхів до початку повномасштабної війни проходили через Україну. І в нас є досить розвинена залізнична та автомобільна мережі. Тобто з точки зору логістичних можливостей і їх збільшення для всіх компаній Європейського Союзу наш внесок є вагомим.
"За умови завершення воєнних дій є всі передумови для швидкого зростання іноземних інвестицій"
Що стосується інвестицій в Україну від наших закордонних партнерів, я так зрозумів, що ще є шанс відновити в Україні серйозну переробку.
Я думаю, що ми можемо ставити питання, що це не шанс, а наш спільно з європейськими партнерами обов'язок це робити. Тому що розміщувати виробництво готової харчової продукції в безпосередній близькості до сировини — це економічно вигідно. А як ми розуміємо, в нас в усіх напрямках гарна сировинна база: зернові культури, олійні культури, овочеві культури для сушки та заморозки, ягоди та фрукти для соків, заморозки, джемів, молоко й молочні продукції, виробництво м'яса птиці, свинини, м'ясної продукції. Тому це, по-перше, досить логічно та економічно вигідно. По-друге, в нас вже на сьогодні стандарти виробництва у сфері харчової продукції фактично приведені до європейських. Тому не буде потреби повністю перепрофільовувати чи навчати. З 2016 року, з відкриттям зони вільної торгівлі, ми активно запроваджували всі регламенти, аби мати доступ до Європейського Союзу. Тобто є уже налагоджені виробничі процеси, є люди зі знаннями, яких просто потрібно збільшувати в багатьох напрямках. По-третє, зазвичай ці всі виробництва мають певні вимоги, зокрема санітарні зони. У нас є досить багато вільних площ, які би цьому відповідали. У нас є змога будувати такі проєкти. Тому перший крок вже зроблений. Це не просто плани. В Ukraine Facility передбачена підтримка бізнесу. Наприклад, на понад півтора мільярда євро вже підписали зобов'язань на конференції відновлення в Берліні для різного приватного бізнесу, зокрема переробки. Тобто певний фінансовий ресурс вже направляється в цьому напрямку. Тому я впевнений, що цей шанс буде реалізований. Зрозуміло, що єдиним на сьогодні, але вагомим фактом, є продовження воєнних дій, тому що страхування ризиків — це суттєво. Це те, що стримує досить швидку імплементацію. Зараз є більш індивідуальні проєкти, але з завершенням воєнних дій і зняттям цього фактору військового ризику, всі інші передумови готові для швидкого росту.
"Саме переважно українці працюватимуть на нових робочих місцях"
Якщо заходять фінансові потужності для українського бізнесу, зокрема переробки, то що буде, якщо кадрів не буде вистачати, оскільки у нас триває мобілізація людей у військо для армії? Чи будуть заходи, аби не втратити багато працівників, які потрібні зараз не просто в сільському господарстві, а й переробці?
Кадри – це критично важливий фактор. Ми погоджуємося. Він є таким в усіх країнах, навіть там, де війна не йде. В ЄС теж є дефіцит і постійна конкуренція за кадри. Є кілька аспектів з огляду на те, щоб цей виклик подолати. По-перше, в умовах воєнного стану і мобілізації — це зручні та швидкі системи бронювання. Станом на сьогодні вже понад 55 тисяч людей забронювалися в "Дії". Це можна зробити за 15 хвилин. По-друге, з завершенням війни має бути демобілізація і, відповідно, кадри, які могли би бути залучені у нові виробництва, які мотивовані, які патріотичні, зі знаннями. А також повернення тих, хто з обставин війни і ризиків для життя виїхали. Нам здається, що в цьому аспекті хай буде нелегко, але якийсь баланс можна було б шукати, щоб не вийшло так, що можуть бути збудовані порожні фабрики. Тому за рахунок бронювання, демобілізації та повернення українців впевнений, що в основному це українці мають бути тими, хто буде відновлювати, створювати і працювати на нових робочих місцях. Це буде основа. Для інших країн ми завжди відкриті, але основа, лідерство і мотивація – це, мабуть, за українцями.
Тарас Висоцький у студії Українського Радіо
"Компенсація від держави на зрошувальні системи може сягати 50%"
Погодні умови спричиняють нові умови у господарюванні. Нещодавно відбувся з'їзд меліораторів. Що там обговорювали?
Минулого тижня був проведений Третій меліоративний форум. Відновлення і розвиток зрошення та меліорації — є стратегічним завданням держави з декількох причин. По-перше, це зміна клімату. Кожен нас просто як житель цього року відчуває, яким спекотним може бути літо, а для рослин це засуха, високі температури. І глобальне потепління ніхто не зупинив. Ця зміна буде далі тривати. Тому в усе більших територіях і регіонах України треба буде обов'язково мати зрошення для того, щоб нівелювати ризики в цій частині. Друге – ми маємо відновити всю державу, зокрема в майбутньому Каховську дамбу і всі ці регіони, які процвітали за рахунок зрошення в цій частині. Третє — меліорація дає суттєвий додатковий економічний ефект. У багатьох регіонах вже можна говорити зі зрошенням про збір двох врожаїв. Якщо є тваринництво, це взагалі легко реалізується, тому що на кінець травня – початок червня фіксується зелена маса насамперед для великої рогатої худоби, і потім абсолютно легко ще сіється інша яра культура. І навіть без тваринництва також можна по відповідних швидкостях достигання підібрати сорти. На обмеженому земельному ресурсі зі зрошенням і меліорацією можна отримувати більший економічний ефект. І розуміючи це, держава в цей складний час війни, що може виділяє для підтримки. Є державна програма підтримки відновлення та розвитку зрощення. Фактично ті суб'єкти, які зробили реконструкцію, відновлення чи будівництво зрошувальних систем, можуть отримати від держави компенсацію розміром до 50%. Є обмеження 26500 гривень на гектар. Подача заявок буде через Державний аграрний реєстр в листопаді, і всі проєкти, завершені до 31 жовтня поточного року, можуть податися і отримати кошти. На це в бюджеті виділено 200 мільйонів гривень. Аналогічно це може зробити організація водокористувачів. Також є міжнародна допомога, зокрема проєкт USAID вже виділив допомогу на майже 10 тисяч гектарів. Також запланований проєкт на наступні 5 років, де йдеться про виділення до 50 мільйонів доларів на підтримку зрощення. Це також дозволить відновити або наростити суттєві площі. Крім того, на рівні двосторонніх відносин з країнами, зокрема з Великою Британією та Францією, опрацьовуємо запити про потенційні проєкти розвитку відновлення зрошення в різних регіонах. І опосередковано треба розуміти, що дуже часто відновлення зрощення і взагалі управління водними ресурсами — це також є важливий аспект забезпечення людей питною водою. Тому це загальносуспільний плюс, а не тільки для якогось вузького напрямку аграрного сектору. Це дійсно для держави важливе заняття. Тому рухаємося в цьому напрямку аграрного сектору.
Держава стежить, щоб водний баланс був дотриманий
Що стосується меліорації і поливу наших земель, то про це йшлося вже давненько. Якщо раніше говорилося переважно про південні регіони, центральну Україну, а зараз докотилося до Полісся, де теж без поливу картопля майже не росте.
Професійне вирощування картоплі і взагалі будь-яких овочів без зрошення неможливе. І якщо правильно підходити до управління водними ресурсами, то немає негативного балансу води, тому що в більшості з цих регіонів є надлишок води в осінньо-зимовий період, ранньовесняний. Роблять дренаж, накопичувачі, і можна за рахунок опадів, не використовуючи ґрунтові води, накопичувати необхідну кількість за осінньо-зимовий період, а потім її використовувати. Просто як замкнений цикл. При правильному управлінні це реалістично. Щобільше, держава все одно тут має елемент контролю, що неможливо брати воду для зрошення, не маючи дозволу на спецводокористування. В цьому дозволі чітко зазначаються максимальні обсяги, які можуть бути використані. І там скрізь є лічильник, і це фіксується. Спецводокористування – це науково обґрунтоване рішення. Тому я б тут сказав, що споживачам немає приводів для хвилювання. Якщо говоримо про зрошення, про офіційну діяльність, то неможливо тисячі гектарів зрошувати нелегально, тут завжди держава слідкує, щоб водний баланс нашої держави був дотриманий для всіх цілей — для аграрного сектору, для промисловості, для українців як споживачів, для комунальних цілей.
Зібрано вже 15 млн тонн ранніх зернових, загалом планується 27 млн тонн
Які в нас є показники результатів нашої кампанії зі збору врожаю?
У нас є збір ранньої групи, який зараз активно триває, екватор пройдений, і потім буде збір пізньої групи. Якщо ми говоримо про ранню групу, а насамперед йдеться про пшеницю, ячмінь, жито, горох, овес та просо, то середньорічні показники є непоганими, критичного негативного фактора погоди по Україні немає. На жаль, є певні регіони, зокрема південно-східні, де менша врожайність через засуху, але в середньому по Україні показник непоганий. Ми можемо говорити про середню врожайність зернових та зернобобових наразі 38 центнерів з гектара по всій Україні. Десь більше, десь менше. Можемо говорити про збір уже понад 15 мільйонів тонн. З рахуванням того, що по ранніх зернових, очікується зібрати 27 мільйонів тонн і екватор пройдений, я думаю, що показник буде наближатися і до 20 мільйонів тонн під кінець тижня. Тому ситуація непогана. Одеська Миколаївська, Херсонська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька та Донецька області майже завершили уже цей збір. Центральна, Північна та Західна Україна до кінця липня — початку серпня також завершать. І в нас вже буде кінцевий показник. Пшениці планується виростити 21 мільйонів тонн, при внутрішньому споживанні трохи понад 6 мільйонів тонн, тобто цього достатньо, ячменю близько 5 мільйонів тонн, а інших культур близько 1 мільйон тонн, зокрема це жито, просо, гречка, горох. Також активно збирається озимий ріпак – це олійна культура. Там також вже понад 2 мільйони тонн намолочено. Більшість площі вже скошено. І варто зауважити, що цього року це відбувається швидше. Якщо цього року було зібрано 14 мільйонів тонн, то торік тільки 6. Тобто факт ранньої весни вплинув. Зараз залишається відкритим питання, що буде з пізньою групою. Однозначно там негативно вплинула спека, але зараз ще важко оцінити наскільки. У різних регіонах різна ситуація. Є регіони, де не вплинуло негативно, де все гаразд. Тобто це кукурудза, соняшник, цукровий буряк. Об'єктивна картина буде ближче до другої половини серпня, яка покаже, який стан і на що варто очікувати. Але перші висновки такі, що критичної загрози для внутрішньої продовольчої безпеки немає. Все одно точно вирощуємо більше, ніж споживаємо. Але в нас і фактор війни також ніхто скасовував. Наразі, можна сказати, що з урахуванням всіх обставин, поки що виглядає, що це непоганий рік, який мав би дозволити і далі продовжити працювати.
