Фото: офіційна фейсбук-сторінка 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗС України
В інформаційній статистиці від Генштабу вже вкотре згадуються російські ракетоносії, які розташовані в Середземному морі. Яке вони мають значення?
Носії, розташовані в Середземному морі, це для нас більше в плюс. Тому що вони ізольовані від театру воєнних дій. Для того щоб здійснити з них гіпотетичний удар по Україні, ці ракети мають перелетіти через територію низки європейських країн або Туреччини. Якщо запускати без дозволу цих країн ― буде великий скандал, і навряд чи це можливо взагалі. Тому коли кажуть про два носії калібрів у Середземному морі, це означає, що мінус два носії, які росіяни не можуть повернути до Чорного моря. Інша річ, коли говорять про Азов. Нещодавнє переміщення туди кількох одиниць разом із десантними кораблями ― це хитрий крок росіян. Річ у тім, що в Чорному морі вони не мають безпечних місць для бойової підготовки та застосування, адже всюди за ними чатують наші морські дрони. А от Азовське море, перекрите Керченською протокою із мостом, що його потужно охороняють, виступає внутрішнім морем РФ, і, переміщуючи туди бойові одиниці, вони їх убезпечують від наших ударів. Скажу більше. Якщо навіть вони пересунуться на Каспій, загроза для нас не зменшиться.
Наші дрони дістають до Криму, чому ж росіянам в Азовському морі безпечніше тримати кораблі?
По берегу Азовське море виявилося закритим Кримським півостровом, на півночі ― окупованою територією Запорізької області, а з півдня стоїть Кримський міст. Росіяни влаштували для нього систему оборони десь з боку Чорного моря, тому що наші морські дрони рухаються довкола Кримського півострова. І ця система оборони Кримського мосту автоматично захищає вхід в Азовське море. Такий парадокс ― начебто близько, можна їх бахнути, але дуже складно. Утім, крім морської складової дронів у нас є повітряна, тож нехай начуваються. Нагадаю, що перший великий російський корабель, який був знищений Силами оборони України ще до потоплення крейсера "Москва", це десантний корабель "Саратов" у порту Бердянська.
Що нам принесе XIX пакет допомоги від Данії?
Кожна країна визначається з пакетами допомоги індивідуально, на власний розсуд. Данці нарешті переходять до системної роботи. Нагадаю, що Данія одна з перших підписала з Україною безпекові гарантії, здається, 23 лютого цього року. Значна частина цього пакета складається не з прямої допомоги технікою, зброєю тощо, а це інвестиції в український оборонний комплекс. Маю на увазі два транші. Цей ― приблизно 600 млн, а разом із попереднім це становить 1,5 млрд данських крон. Вони будуть інвестовані в український оборонний комплекс для ремонту та обслуговування техніки ЗСУ. Зараз це дуже серйозне питання. Адже коли розпочиналася допомога, про перспективу ніхто не думав, а передавали на короткострокову перспективу БТРи, танки, системи ЗРК ― на кілька місяців. Але війна розтягнулася на роки, і зараз є величезна потреба в технічному обслуговуванні, ремонті, відновленні техніки з поля бою. І тут говоримо не лише про данців. Німецький Rheinmetall запустив спільне підприємство з ремонту та обслуговуванню техніки з нашим оборонпромом на території України. Французи за останні місяці запустили приблизно шість різних підприємств спільно з Україною на нашій території. Триває активна робота з поляками у цьому плані. Перспектива ― безперечно, це нова техніка для України. Але зараз найважливішим є ремонт і відновлення. Тому що пакети ухвалюють, техніка надходить, але ж вона виходить з ладу.
(1).jpg)
Павло Лакійчук. Фото: фейсбук-сторінка Павла Лакійчука
Нещодавно на оборонній виставці в Парижі було представлено український дрон "Булава". Французи також презентували свій дрон, який вирушить незабаром до України. Ці зразки перебувають у загальному огляді, а все решта залишається поза інформаційним полем?
Частину повітряних і морських дронів, приміром, Magura, ми презентували на виставці у Стамбулі ще минулого року, видаючи його тактико-технічні характеристики на загальний огляд. Зараз характеристики змінилися і з’явилися нові види дронів. Буквально днями на Одеському безпековому форумі презентували ще один морський дрон Stalker 5.0. Це розробка для гирла Дніпра, Дніпро-Бузького лиману, для тих прибережних вод, де зараз б’ються наші морпіхи на лівому березі. Їм потрібні роботизовані човни для доставки вантажів, перевезення поранених на правий берег.
Італійці планують продовжити постачати нам крилаті ракети дальнього радіуса дії Storm Shadow. Чи можна очікувати, що в Криму запалає активніше?
Безумовно, в Криму у першу чергу. Тут хочу сказати, що перші F-16, які ми чекаємо до осені, це будуть одиниці, десь ескадрилья або навіть пара ланок. Цими літаками треба буде і закрити наші стратегічні та інфраструктурні об’єкти по всій території України, і наносити удари по носіях КАБів Су-35, які домінують над лінією фронту. А ми ще хочемо, щоб ці літаки знищили Кримський міст і били по Криму. Але ж усі задачі одночасно вони такою кількістю не зможуть виконати. Тому ми своїми атаками створюємо в Криму "коридори" для інших засобів ураження. Це і наші крилаті ракети, і "Нептуни" в тому числі, які дуже добре попрацювали. Ми бачимо, що коли "коридор" пробивається через весь Крим, то долітає вже до Тамані й далі. Це й безпілотники середнього і дальнього радіуса дії. Тож Кримський міст нехай трясеться, для нього зброя є.
Які додаткові ресурси перекидають росіяни до лінії фронту та що відбувається зараз на Харківському та Донецькому напрямках?
Десь пів року тому Путін і Шойгу надували щоки і кричали, що вступ фінів та шведів до Північноатлантичного альянсу просто так не минеться, що вони протягом кількох місяців сформують Ленінградський військовий округ, який громитиме фінську, шведську й норвезьку армії. Перед початком Харківської операції ми бачили, що армійський корпус Ленінградського військового округу та Балтійського флоту були зосереджені в межах Брянської, Курської та Білгородської областей. Це саме те північне угруповання, яке вторглося на Харківщину місяць тому. Тобто росіяни зараз не мають сил погрожувати європейцям, ні фінам, ні балтійцям, тому що їх стримує Україна. І наші партнери зараз, напередодні Вашингтонського саміту НАТО, проводять жорстку дискусію, як бути з Україною. Європейці мають зрозуміти, що Україна не проситься під парасолю європейської безпеки, а готова долучитися як рівноправний і потужний партнер до створення європейської безпеки в єдиній команді. Саме це мають зрозуміти наші європейські партнери. Частина з них це добре розуміє ― поляки, фіни, литовці, естонці, румуни. Але є європейські країни, що так і не збагнули, що війна на сході континенту ― це їхня війна.
Щодо ситуації на фронті. На Харківщині зараз тактичний котел ― на агрегатному заводі наші оточили орків, які туди прорвалися, і тепер будуть їх там добивати. Центром бойових дій залишається Покровський напрямок. Росіяни тут продовжують просуватися дуже повільно. Але їхня задача не просунутися, а прорвати оборону фронтально. З іншого боку вони можуть рушити по трасі на Костянтинівку, якщо впруться у водні перешкоди, і тоді це створить загрози нашому Торецькому угрупованню, де останніми днями доволі гаряче. Дуже важко і на Часовоярському напрямку плюс на Куп’янсько-Лиманському. Відбуваються спроби прорвати нашу оборону і просунутися до Осколу. На жаль, ситуація складна на більшості ділянок фронту.
