Ілюстративне фото: соцмережа Х (колишній Твіттер) x.com/ZelenskyyUa
Величезне навантаження на логістику та військове командування РФ
Інститут вивчення війни (американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW)) інформує, що найближчими днями росіяни можуть активізувати зусилля на Донецькому та Запорізькому напрямках. Що відбувається там зараз?
Активність ведення боїв по всій лінії фронту зараз максимальна відносно того, наскільки Росія спроможна задіювати, використовувати свій ресурс. Все ведення боїв, які зараз відбуваються на лінії фронту, повʼязане для Росії більше з політичними викликами, ніж стратегічною чи військовою доцільністю ведення такої інтенсивності при такій величезній кількості втрат людського ресурсу та техніки. Кожного дня ми бачимо, що понад 1000-1200 російських військових "виходить з ладу". Нескладними математичними підрахунками можна зрозуміти, що ворог у місяць втрачає 40+ тисяч особового складу. Це та кількість людей, при якій вони навіть зараз при "тихій" мобілізації, без оголошення загальної мобілізації не спроможні нарощувати сили. Навіть якщо вірити Путіну та його заявам про те, що в Україні зараз воює 700 тисяч російських солдатів, то це плюс-мінус майже половина всієї російської армії в цілому. Ми розуміємо, що це величезне навантаження на логістику, військове командування РФ, яке зобовʼязане ці війська і переміщати, і утримувати в русі, і забезпечувати боєкомплектом, банальним харчуванням і хоча б примітивною, але медициною. Це те, що надзвичайно тисне на російську мілітарну машину, тому активність, інтенсивність боїв зараз така, на яку спроможна російська армія по всій лінії фронту. А те, що бої є надзвичайно активними і ворог намагається максимально захоплювати наші території, – зрозуміло.
"Війна в Україні для Путіна давно вийшла за межі просто тактики чи стратегії"
Якщо росіяни й так дуже активні на Донецькому та Запорізькому напрямках, то чи не можуть такі повідомлення, як інформація Інституту вивчення війни, мати більше пропагандистський характер або намагаються ввести в оману наше військово-політичне керівництво і змусити його до додаткових маневрів із перекиданням резервів?
Змусити наше військове командування діяти відносно інформаційний вкидів росіян – це натягнута теорія. Адже військові діють не відносно медійних публічних заяв Путіна чи його "ротів", а відносно даних військової розвідки, інформації з передової, інформації, яку надають нам наші союзники, а також відносно своїх наявних сил і засобів та можливостей проводити оборонні чи наступальні військові операції. Інформаційна кампанія ворога може впливати на цивільне населення, можливо впливатиме на настрої окремо взятих соціальних верств населення. Військами вона не сприймається, бо вони бачать реальний стан справ, а не те, що хочуть заявити російські пропагандисти. Стосовно того, що використовують аналітики міжнародних організацій, то вони намагаються дотримуватися двох речей. По-перше, явного в їхньому розумінні паритету правди, тому вони намагаються максимально співставляти інформацію, яку вони отримують від українських чи російських джерел. Якщо врахувати, що війна в Україні гібридна і російське інформаційне поле вкидами насичене в рази більше, то будь-який аналітик на міжнародному рівні завжди буде відштовхуватися від пошуку інформації відносно найменшого спротиву. Тобто те, що більше "відмаячує", більше звертає на себе увагу. Основний момент полягає в тому, що ми маємо розуміти, що війна чи ведення бойових дій в Україні для Путіна давно вийшло за межі просто тактики, стратегії чи навіть внутрішньополітичного питання. Для нього зараз важливо на міжнародній арені, якщо не розколоти суспільство, країни, які нас підтримують, то "посіяти" зерно сумніву, зменшити кількість єднання країн. Ми бачимо класичний приклад того ж мирного саміту (в Швейцарії – ред.), можемо говорити про історію у G-7 й багато інших моментів, коли будь-які події на фронті інтерпретуються в російській фантазії і видаються на міжнародну арену. Вони можуть створювати інфоприводи тільки в тому випадку, якщо будуть інтенсивно працювати на фронті, мати заготовки під інфовкиди. Все решту зробить російська пропаганда.
"Двері" можливостей для росіян
Пане Іване, ми розуміємо, що трохи втратили час через те, що затягувалася фінансова та оборонна допомога для України від США. Який практичний вияв це мало?
Сказати, що затримка зброї союзників ускладнила ситуацію на фронті, – це дуже коректно та виважено. Насправді місяці, коли ми не отримувати від наших союзників підтримку, окрім внутрішньополітичних рішень, які приймали країни-донори, дали величезне "вікно", якщо не "двері" можливостей для російської окупаційної армії досягнути в рази більших результатів. Вони не впоралися не тому, що не мали шансу, а тому, що наші ЗСУ надзвичайно ефективно відреагували в тих умовах, при тих наявних засобах та ресурсах, які були. Крім того, величезною армадою не завжди можна досягати цілей, бо чим більший організм, особливо військовий і з радянською системою взаємодії та управління, тим складніше отримати бажаний результат. Звичайно, що зараз поставки наших союзників, з одного боку, закривають питання потреб в озброєнні, але, на жаль, за час, поки їх не було, нам доводилося витрачати свої запаси. Також є питання в нарощуванні бойового потенціалу: раніше стояло питання захисту і тепер йде процес нарощування бойового потенціалу, вирівнювання ситуації. Після того, як ми зможемо організувати процес накопичення, можна буде говорити про контрнаступальні дії. Адже Сирський (головком ЗСУ – ред.) сказав, що "українська армії переходить в активну оборону", і до моменту зміни тактики й стратегії ведення активної оборони, бої відбуватимуться в такій фазі, як зараз. Щодо РФ, то ми маємо розуміти, що весь російський військово-промисловий комплекс при нинішніх спроможностях, при тому, що Росія перейшла на внутрішнє замовлення відносно бюджету закупівлі, може виготовити до 1,5-2 млн снарядів в рік. А, наприклад, Північна Корея – це точно не так країна, яка в економічному чи технологічному плані перевищує Росію.
"Я не впевнений, що йдеться саме про 5 млн снарядів"
Тобто, 5 млн снарядів, які нібито надає Росії Північна Корея, – це блеф?
У будь-якому випадку це потенційно можливо. Справа у тому, що Північна Корея має тільки одну залізничну гілку, якою можуть бути звʼязані й щоб перевести 5 млн снарядів, це треба не знаю як її навантажити. Крім цього, на тій залізниці раніше були диверсії. Тож я не відкидаю такої можливості, проте я не впевнений, що йдеться саме про 5 млн снарядів.
Іван Тимочко. Фото: Фейсбук
Однак важливо, що увагу до цього привернула Південна Корея, враховуючи, що вона теж є постачальником снарядів дефіцитного 155 калібру, але вже для України. Це, що заява була зроблена перед Самітом миру, впевнений, впливатиме на міжнародну підтримку України дуже серйозно. Разом з тим, відкидати загрозу і той факт, що Північна Корея надає підтримку в снарядах та боєкомплекті Росії, не можна. Це відбувається. Питання ефективності цих снарядів, їхньої сумісності з російськими артилерійськими стволами – велике та дискусійне. Але в будь-якому випадку снаряд – це загроза й те, що несе смерть.
