Витрати супермаркетів на електрику сягають 20-30% від загальних — експерт

Витрати супермаркетів на електрику сягають 20-30% від загальних — експерт

Тарифи на електроенергію в Україні мають підвищуватися, бо протягом війни жодної зміни коригування цін на електрику, інших комунальних тарифів не було. Це констатував в ефірі Українського Радіо голова Асоціації франчайзингу України Андрій Кривонос. І додав: підвищення тарифів на електрику позначиться, звісно, на цінах товарів для споживачів. Адже витрати супермаркетів на електрику сягають 20-30% від загальних витрат. Кривонос докладно розповів, як підприємства очолюваної ним асоціації готуються продовжувати виробництво в умовах війни і можливих відключень електроенергії.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото із сайту Pixabay 

Поки що немає "великої системної ситуації із відключенням"

— За яким графіком діють в Україні відключення для бізнесу від електроенергії? Наскільки прогнозований цей графік зараз для підприємств, принаймні для тих, які входять до вашої асоціації?

Поки що індивідуально виникають ситуації з відключенням, немає системного однозначного рішення, в кожному окремому регіоні на кожному підприємстві по-різному повідомляли про відключення. Але поки що не відбувалося великої системної ситуації з відключенням.

Вимкнення вуличного освітлення вночі

— Деякі міста починають свою політику в цьому сенсі провадити. Наприклад, Чернігів — обласний центр — вимикатиме вуличне освітлення вночі задля того, аби заощаджувати електроенергію. Переривання технологічних процесів внаслідок вимкнення електроенергії станом на зараз поки що в нічний період часу як впливає це на виробництво?

Наша асоціація поки що не зазначала, що це якось критично взагалі на них впливає. Частина торгівців, для яких електрика була найважливішою — бо зберігання продуктів вночі відбуваються так само, як і вдень — ще за попередньої зими для себе застосували додаткові засоби електропостачання і генератори для окремих магазинів. Тому поки що критично ніхто не реагував на те, що на сьогоднішній день це на них якось впливає. Але в цілому підприємства, особливо торгівля, до цього готується і морально, і економічно.

Передусім – генератори

— А якщо казати про економічну підготовку, то до яких заходів вдаєтеся, до яких заходів вдаються підприємства, щоби бути на 100% готовим?

Передусім це застосування генераторів, які були придбані минулого року і на сьогоднішній день купують нові. По-друге, перехід на енергоефективніші технології. Члени нашої асоціації не особливо це афішують, але все-таки зазначають, що частина обладнання була замінена за останній рік на більш енергоефективне, бо воно має реагувати на зміну електрики і має працювати навіть на пониженій якості електрики і, відповідно, купівля нового обладнання для частини підприємств була достатньо дорогим внеском. Особливо, як не дивно, це стосується підприємств, які мають невеличку площу, але дуже велике споживання електрики: пекарні, кав'ярні, розташовані на проході. Займаючи від 2 до 10 м² вони електрики споживають дуже багато.

Творчий, індивідуальний підхід

— Генератори призначені, щоби перебути якийсь короткий час буз електроенергії. А якщо цей час зростатиме? Як ви ставитеся до інвестицій щодо автономного електропостачання?

На жаль, такі інвестиції є достатньо дорогими. Звичайний підприємець в кав'ярні питання довгострокової роботи на автономному електропостачанні просто вирішити не зможе, тому що для нього ця електрика буде дорожчою, ніж саме підприємство. Тут для частини підприємств виникає питання деякого уточнення асортименту, щоб продавати ті товари, які будуть споживати для їх виготовлення чи продажу менше електрики: якщо це піцерія, то ставити додатковий кавовий автомат може бути ризиком, бо він споживатиме більше електрики, яка в пікові навантаження, коли там будуть купувати тільки каву, але при цьому ви не зможете в цей час робити піцу. Або коли у вас широкий асортимент і є холодильники і вам треба подумати про ваш асортимент і зменшити кількість холодильників, кількість обладнання, яке ви використовуєте. Тут треба підходити, що називається, індивідуально, творчо, тому що немає єдиного способу, який дозволить всім вирішити це питання. А говорити про постійну автономну роботу в електриці, відверто кажучи, дуже дорого, і значна частина підприємців навіть не може думати про те, щоб працювати повністю автономно від центрального постачання електрики.

Андрій Кривонос. Фото: franchise-capital.com

Підвищення тарифів на електрику змінить ціни на товари для споживачів

— В уряді почали обговорювати підвищення тарифів на електроенергію. Як цей додатковий чинник може позначитися на вартості продукції, наприклад?

Розуміємо, що тарифи мають підвищуватися, бо ми протягом війни, фактично, жодної зміни коригування цін на електрику, інших комунальних тарифів не відчували. Уряд може підвищити тарифи і це точно підніме вартість товарів, особливо торгівля реагуватиме на це, тому що продавати без холодильників продукти просто неможливо. І витрати на електрику сягають 20-30% від загальних витрат під час здійснення торгівлі тими ж супермаркетами. Тому це прямо вплине на вартість товарів. Порахувати, наскільки це вплине на продаж, на зростання цін на товари, які ми будемо споживати, поки що неможливо, тому що в кожній галузі по-різному це буде впливати. Але давайте розуміти, що це все вплине. Підвищення тарифів на електрику змінить ціни на товари для споживачів.

Маємо говорити про системніших операторів

— Якщо би були якісь спеціальні програми підтримки, чи могло би це стати ще одним напрямком роботи для Асоціації франчайзингу України. Наскільки реалістично і цікаво було би встановлювати сонячні панелі, вітряки, насоси теплові? 

У нас є компанія, яка займається будівництвом будинків і приміщень, яка застосовує ці технології. Вони встановлюють весь перелік, вище зазначений, залежно від потреб самого споживача. Коли ж ми говоримо про конкретну бізнесову одиницю — повернімося до вашого ЖК та кав'ярні — то говорити про типові насоси і сонячні батареї дуже складно, бо підприємство замкнено на своїй окремій локації, окремій території і для неї генерація електрики є не те що додатковим бізнесом, а якимось додатковим чинником, який десь має відбуватися окремо. Тому поєднати це дуже важко.  Тут маємо говорити вже про системніших операторів: ті ж супермаркети, ті ж великі заклади, які будують власні приміщення. І на сьогоднішній день багато хто розмірковує з них застосувати свої приміщення, на яких можна розмістити сонячні батареї чи вітряки. Такі приклади поодинокі виникають, але вже не на самому місці торгівлі, а на якихось логістичних складах, перевалочних базах, де є велика територія, яка постійно функціонує, вона відокремлена від житлової забудови, тому що це не так суттєво впливає для її розміщення. Крім того, що ми просто фізично можемо заважати житловій забудові, вони ще залежать від неї, тому що житлова забудова створює інший напрям вітрів, там навіть інакше сонце сходить, сідає, інші тіні тощо. Тому вони звертаються на це увагу, особливо на великих підприємствах. Цей аналіз є. Частина підприємців звертається, щоб розглянути цю можливості за власні кошти, але багато хто дивиться на європейські кошти, вчаться використовувати європейські гранти щодо питання енергоефективності. Це є поки що така практика вивчення, назвемо це так, тобто підприємці намагаються повчитися це використовувати. З часом це буде постійна робота. Кандидатство в ЄС на сьогоднішній день дозволяє нам говорити про застосування таких фінансових інструментів.

Ілюстративне фото energytransition.in.ua

Українська міць

— Промисловість готова перейти на кінець весни і літа?

Неможливо сказати, що ми повністю готові до продовження війни. Що може відбуватися далі — нам не зовсім зрозуміло, бо ми живемо в не визначеному часі. Але підприємці і підприємства, в цілому, розуміють, що треба бути більш автономними, продовжувати виробництво і шукати засоби, які це дозволять зробити. Це залежить від масштабу в кожному підприємстві, кожен по-своєму вирішує це питання. В даному випадку — це моральна готовність до того, що треба працювати і розвиватись. На кожному підприємстві по-різному організовані засоби електропостачання, але головне — це українська міць, яка дозволяє це пройти.