Фото з відкритих джерел
Депозитні ставки зменшуватимуться в найближчі місяці
Що таке облікова ставка і на що вона впливає?
Облікова ставка – це вартість грошей НБУ, вартість гривні та ставка, за якою Нацбанк видає фінансування іншим комерційним банкам України. Це напряму впливає на депозитні ставки, на кредитні ставки банків. І НБУ через облікову ставку впливає на інфляцію: коли інфляція пришвидшується, і НБУ розуміє, що треба її стримувати, він підвищує вартість грошей, збільшуючи облікову ставку, і приборкує таким чином інфляцію. А якщо треба стимулювати економіку і робити кредити більш доступними для населення, для бізнесу, то облікову ставку зменшують - відповідно економіка зростає активніше, але також пришвидшується інфляція. В найближчий місяць у банків не буде додаткового стимулу підвищувати депозитні ставки або зберігати їх на тому ж рівні, тому можна очікувати, що депозитні ставки зменшуватимуться.
Чому НБУ знизив зараз облікову ставку?
Ключових причин дві: перша – облікову ставку використовують, щоб стримувати інфляцію. Вона у нас за підсумками березня сповільнилася до 3,2%. Це дуже мало, це менше, ніж той показник, який НБУ до повномасштабного вторгнення закладав собі, як стандарт. Таргет інфляції – 5%. Зараз у нас в умовах війни інфляція сповільнилася до 3%. Це означає, що НБУ впорався зі своїм завданням. Минулого року він підвищував облікову ставку, нині поступово зменшує. Ми маємо низьку інфляцію та отримали позитивне рішення щодо іноземної допомоги від США. І це також добре впливає на економічні очікування і дозволяє НБУ трохи послабити свої обмеження через вплив облікової ставки, зменшивши її на один відсотковий пункт до 13,5%.
Депозитні ставки все ще суттєво вищі за інфляцію
Що зараз із депозитами? Чи зберігають люди гроші в банках? Чи забирають?
Банківська система зберігає довіру населення. НБУ не бачить значного зменшення обсягу депозитів. Це очікувано, оскільки банківська система показала себе стійкою в умовах війни, ми не бачимо катастрофічних зрушень з банками, їх падінь. Тож банківська система залишається надійною, і депозити – привабливими, особливо зважаючи на те, що депозитні ставки все ще суттєво вищі за інфляцію. Якщо вкладатися в депозити, то це дозволяє перекрити інфляцію і трохи заробити. Але, водночас, набагато більш прибутковими залишаються військові облігації, які випускає уряд. За ними ставка ще вища – це 16% за річними облігаціями, відповідно, вони є ще більш прибутковими, ніж депозити і, водночас, дозволяють допомогти уряду профінансувати оборону.
Валютні депозити є, але банки не мають інтересу залучати їх, оскільки кредитування у валюті наразі не розвинене з очевидних причин – курс нестабільний, ситуація з війною, наслідки кризи 2008 року ще даються взнаки – відповідно ставки за валютними депозитами є дуже низькими, і вони не є привабливими. Відповідно і обсяги таких депозитів є малими. Але гривневі депозити є розповсюдженими і найбільше користуються попитом.
Іноземна фінансова допомога дозволяє триматися на плаву
Які ще фактори стійкості економіки можна назвати?
Головний фактор стійкості в умовах війни зараз – це міжнародна економічна допомога, яку нам надають, бюджетна підтримка. Вона, зокрема, і дозволила НБУ впоратися зі своїм завданням, оскільки, якби ми впродовж 2022-24 року не отримували тих обсягів іноземної допомоги, які ми отримували і, сподіваємось, будемо отримувати, наша економіка не могла б показати таких стабільних показників. Іноземна фінансова допомога – це те, що дозволяє нам триматися на плаву, те, що дозволяє нам витрачати всі внутрішні ресурси на оборону, але, при цьому, не забувати про соціальні зобов'язання держави, про охорону здоров'я, про освіту. І саме з цих коштів ми це все фінансуємо.
За оцінками НБУ зростання економіки у поточному році складе 3%, в наступному – 4,5%. Оці 3% в умовах такої важкої війни – це реально?
Це реально. Зараз ми говоримо про зростання ВВП, але це не стільки зростання економіки, скільки відновлення економіки. Оскільки в 2022-му році на початку повномасштабного вторгнення українська економіка впала майже на третину – на 28%. І зараз ми поступово відновлюємося до певних прийнятних рівнів. Тобто якщо ми впали в 2022-му році на третину – відновилися на 5%, в цьому році відновимося на 3% – це все ще далеко навіть від рівня 2021-го року. Тобто мова дійсно йде про зростання ВВП. Зростання ВВП непогане за тих умов, які ми маємо: це складна ситуація на фронті, регулярні терористичні російські обстріли цивільної інфраструктури та енергоінфраструктури, яка впливає на економіку. Зростання на 3% – це доволі непоганий показник. Але, знову ж таки, це відновлення економіки, а не якийсь підйом і економічне зростання.
Ситуація з інфляцією нормалізується і вона вийде на 5%
НБУ прогнозує помірне пришвидшення інфляції у 2024 році до 8,2%. Однак уже наприкінці 2025-го року вона сповільниться до 6%, а у 2026-му до 5%. Що цьому сприятиме?
Коли інфляція сповільнюється, то це не означає, що ціни падають. Це означає, що вони все ще зростають, але не так швидко, як вони могли. Тому та ситуація, коли товари коштують все більше і більше – нормальна, головне, щоб зростання цін відбувалося повільно, як нині, бо інфляція сповільнилася. НБУ очікує, що низькі темпи інфляції, які ми маємо зараз, не зберігатимуться вічно і вона пришвидшуватиметься. Це буде пов'язано з тим, що економіка продовжує залежати від міжнародної допомоги і ми не можемо бути впевненими в тому, що нам завжди вистачатиме цієї міжнародної допомоги, щоб покривати всі свої видатки, відповідно може бути така ситуація, що інфляція дійсно пришвидшуватиметься внаслідок того, що видатки ми покриватимемо з інших джерел, наприклад, випускаючи більше військових облігацій. Але в довгостроковому періоді НБУ вважає, що ситуація з інфляцією нормалізується і вона вийде на 5%.
Зростання реального ВВП у першому кварталі 2024 року було слабшим, ніж очікувалося. Вплинули на це стримані бюджетні видатки в умовах невизначеності з надходження зовнішнього фінансування і додаткові наслідки блокади західного кордону. Які ще фактори вплинули на ВВП?
На початку повномасштабного вторгнення ні про які макроекономічні прогнози мови йти не могло, оскільки ситуація була настільки непередбачуваною, що ніхто таких прогнозів не робив і робити не міг. Зараз все-таки ситуація є більш прогнозованою, ніж 2022 року, тому можна говорити про очікування на наступні місяці. На зростання ВВП вплинули менші видатки бюджету. Це відбулося через те, що в перші два місяці цього року ми майже не отримували міжнародної фінансової допомоги. І в січні уряду довелося дуже сильно “прикрутити кран”. В лютому ми отримували мало міжнародної допомоги, однак видатки вже відновилися, оскільки далі тягнути не можна було: і фронт не чекає, і інші видатки не чекають. А в березні ми отримали достатню кількість іноземної допомоги, щоб покрити і минулі місяці, і березень. В квітні ми отримуємо нормальну кількість міжнародної допомоги. Що буде далі – подивимось. З американською допомогою ситуація стане простішою. Впливає на зростання ВВП – це логістика. За допомогою Сил оборони ми змогли налагодити морські шляхи. Але блокада саме сухопутних кордонів вплинула на економіку, оскільки товари довше доставлялися – деякі взагалі не змогли доставити. Також в найближчий місяць значно впливатиме ситуація з енергетикою, оскільки вона сильно постраждала внаслідок російських обстрілів. Зараз, завдяки погоді, ситуація більш-менш контрольована. Але зі зростанням температури, особливо в червні, липні, ми зіштовхнемося з необхідністю введення обмежень споживання електроенергії саме для промисловості, для бізнесу. Це вплине на ВВП, на економіку.
Це стосується холодильних установок, кондиціонерів. Якщо взимку потрібно опалювати приміщення, витрачати на те, щоб нагріти їх, то влітку потрібно охолоджувати. Літні піки споживання не сильно відрізняються від зимових піків, але влітку раніше ми мали додатковий плюс із сонячної електроенергії і роботи гідроелектростанцій. Але зараз дефіцит генерації через знищення частини теплоелектростанцій, тому ми не зможемо повністю покрити літні піки споживання і доведеться, швидше за все, включати обмеження споживання.
На що ми можемо витрачати 38 млрд доларів США зовнішнього бюджетної допомоги?
Ми можемо витрачати ці кошти всі свої цивільні видатки. Якщо Сили оборони ми фінансуємо з власних надходжень – це податки, мита, військові облігації, то всі цивільні видатки – пенсії, охорона здоров'я, освіта та інше ми фінансуємо саме з іноземної допомоги. Тобто ці 38 млрд підуть саме на це, і уряд вважає, що цих коштів нам вистачить на покриття цих видатків. З американською допомогою в цьому році є особливість, що в конгресі прописали обмеження не використовувати ті 8 млрд, які вони нададуть бюджетної підтримки не тільки на Сили оборони, а й на пенсії, бо американські законодавці вважають дивним, що їхня пенсійна система практично не фінансується державою, але, водночас, США дають кошти іншій країні фінансувати інших пенсіонерів. Для нас це не буде проблемою і пенсії фінансуватимуться в повному обсязі, оскільки є допомога від інших країн, від ЄС, від інших організацій.
Наша економіка вже може давати уроки іншим економікам щодо того, як жити в умовах невизначеності
Як ви оцінюєте розмір наших міжнародних резервів і на що вони впливають?
Розмір резервів зараз є абсолютно нормальним. В економіці використовується такий показник, як покриття імпорту, тобто скільки місяців теоретично держава може протягнути, імпортуючи товари, якщо в неї немає взагалі інших притоків валюти. Стандарт – 3 місяці, у нас зараз 5. Ми можемо протягнути майже 5,5 місяців. Обсяг міжнародних резервів є абсолютно достатнім за рахунок міжнародної допомоги. Якщо останні місяці резерви скорочувались, то зараз, завдяки надходженням ми змогли їх відновити.
А які можуть бути інші надходження?
Міжнародна допомога, наш експорт, але він в умовах війни є трохи пригніченим і ми зараз імпортуємо набагато більше, ніж ми експортуємо.
Наша економіка вже може давати уроки іншим економікам щодо того, як жити в умовах невизначеності. Ми ще не можемо похизуватися потужним зростанням економіки, але як витримувати такі потужні атаки, такі надскладні умови і при тому не сипатися, і при тому показувати відновлення економіки ми вже можемо.
