Між Туском і Качинським нічия ― Желіховський про місцеві вибори у Польщі

Одна з виборчих дільниць у Польщі. Фото: Суспільне

"Польща залишається у парадигмі боротьби Качинського і Туска"

― Після першого туру кожна з чільних партій Польщі "Право і справедливість" (Ярослава Качинського) та "Громадянська платформа" (чинного прем'єра Дональда Туска) заявляли про свою перевагу. Як зараз?

Із оголошенням сьогодні, 22 квітня державною виборчою комісією у Польщі офіційних результатів можна говорити про завершення виборчого змагання до органів місцевого самоврядування. Фактично ми бачимо картину, що і перший, і другий тур ознаменовані невисокою явкою виборців. На це може бути кілька причин, зокрема, втома поляків від виборів, які вже тривають з минулого року. Адже торік у Польщі відбулися парламентські перегони, цьогоріч ― місцеві у двох турах, у червні мають відбутися вибори до Європарламенту, а завершать цей марафон президентські вибори 2025 року. Якщо брати перший тур місцевих виборів, то в ньому було більше інтриги, тому що там обирали більшу кількість різного роду представників. Найцікавішими були вибори до воєводських сеймиків, куди могли потрапити саме політичні сили, а це й був своєрідний індикатор настроїв серед поляків за останні пів року. Важливо було побачити, чи влаштовує поляків вибір, зроблений 15 жовтня минулого року (на парламентських виборах ― ред.), коли перемогла партія "Право і справедливість", але не змогла сформувати уряд. На відміну від "Громадянської коаліції" Дональда Туска та інших політичних сил, які зрештою тоді змогли посунути "ПіС" з п’єдесталу та очолити уряд країни.

Станіслав Желіховський. Фото: facebook/stanislav.zhelikhovskyi 

Під час місцевих виборів відбувалась запекла боротьба, кандидати прагнули показати себе з кращого боку. Треба віддати належне "ПіС" ― вони дещо змінили свою платформу і показали, що можуть проводити не таку агресивну кампанію, як це було на парламентських перегонах. Цей момент змобілізував підтримку громадян. Але, на жаль, Польща так і залишається у парадигмі боротьби Ярослава Качинського і Дональда Туска. Якщо взяти мапу цих перегонів, то бачимо, що "ПіС" традиційно зберігає за собою схід країни, а "Громадянська коаліція" ― центр і захід. Є також градація по містах. Найбільші агломерації та мегаполіси тяжіють до партії Дональда Туска, а села та невеликі міста ― до "ПіС". Такі верстви населення, як фермери, селяни, а також пенсіонери та інші соціально вразливі категорії підтримують партію "ПіС". Для нас це дуже важливо, тому що східні воєводства є географічно близькими до України, а також ми розуміємо, що саме фермери, які підтримують "ПіС", разом із автоперевізниками стали причиною того, що між Україною та Польщею погіршилися відносини. За протестами, які відбувалися на кордоні, нерідко стояли представники "ПіС", а також антиукраїнська сила "Конфедерація". Все, що пов’язано з українською агропродукцією, стало розмінною монетою в руках політиків, які приїздили на ці мітинги, закликали фермерів блокувати дороги та прикордонні пункти пропуску. Ця криза триває фактично рік і, на жаль, невідомо, коли вона скінчиться.

― Чи вплинуло блокування українсько-польського кордону на результат цих виборів у Польщі?

Протести були інструментом в руках політиків. Особливо в цьому відзначилися представники "Конфедерації", а також "ПіС". Вони могли мобілізувати фермерів для відстоювання своїх позицій та отримати їхні голоси. У результаті "Конфедерація" здобула трохи більше 7%, вона має рівномірну підтримку по країні. Тобто ці протести вона використала для своїх електоральних потреб. "ПіС" також зберігає свої позиції. Нехай вони свою політичну діяльність спрямовують тепер на інші сфери, щоб це не зачіпало відносини з Україною. 

Дуже низька явка

― Якою була явка виборців під час другого туру?

Явка складала трохи більше за 44%. Це дуже низький показник. У першому турі було трохи більше 50%, тож ситуація не дуже змінилася. Крім втоми від виборів, причиною є те, що електорат, який підтримує "Громадянську платформу", не волів у неділю йти на виборчі дільниці, тому що свій уряд уже є. Багато хто не вбачав потреби боротися за місцеві ради, мерів та війтів. Хоча "Громадянська платформа" і Дональд Туск закликали мобілізовуватися, наголошуючи, що "у жовтні ми взяли державу, а зараз повинні захопити місцеве самоврядування". Адже саме від місцевого самоврядування нерідко залежить те, хто далі обиратиметься на державному рівні. Один із показових прикладів другого туру ― вибори у Жешуві, що поблизу українського кордону. У Жешуві було переобрано Конрада Фіолека, а цього кандидата підтримують різні політичні сили, які нещодавно ще були в опозиції, він не є представником "ПіС". Саме Конрад Фіолек став переможцем на дострокових виборах у місті Жешуві 2021 року,  і це стало першим тривожним дзвіночком для уряду "ПіС", бо фактично похитнуло їхнє домінування у польській політиці. Тоді коментатори говорили, що це може стати причиною майбутньої зміни влади. Як бачимо, минув час ― і хоч "ПіС" перемогла на парламентських виборах, уряд змогла сформувати саме "Громадянська платформа" спільно з коаліціантами, які підтримували саме Фіолека на виборах у Жешуві. І зараз Конрад Фіолек переміг та очолюватиме столицю Підкарпатського воєводства.

Ярослав Качинський. Фото: president.gov.ua 

Децентралізація у Польщі ― зразок для України

― Реформа децентралізації у Польщі стала зразком для України. Як побудована система самоврядування у Польщі?

Варто розуміти, що у Польщі є триступенева система виборів до місцевого самоврядування. У них воєводства як основна територіальна одиниця поділяються на повіти та ґміни, до цих одиниць і проходили вибори. Кожна з них має статус певної автономності, тому що мешканці цих територіальних одиниць найбільше обстоюють те, щоб обирати ту владу, яка їм найбільше до вподоби. Може бути таке, що в одному повіті панують одні тенденції, а в другому ― інші, тому вони не залежать ані один від одного, ані від центральної влади. Цей класичний принцип місцевого самоуправління у багатьох країнах Європи склався ще від середніх віків. Тут є чого повчитися, якщо ми плануємо приєднатися до Європейського Союзу.

Дональд Туск. Фото: соцмережа X (колишній Твіттер)

Нічия між Дональдом Туском і Ярославом Качинським

― Хто ж зрештою переміг на місцевих виборах ― Дональд Туск чи Ярослав Качинський? Яких змін варто чекати у політичному житті Польщі?

Про ці вибори можна говорити як про нічию між згаданими політичними силами. "Право і справедливість" не здобула того, чого хотіла, на відміну від попередніх виборів до органів самоврядування ― вона не здобула такої кількості воєводств, як це було раніше. Зараз їм доведеться домовлятися з іншими політичними силами, зокрема із "Конфедерацією". Тому "ПіС" і оголошували, що вони відкриті до об’єднання. "Громадянська платформа", хоч і здобула менше у відсотках, але має стабільну підтримку ― в ключових містах перемогу здобули представники саме цієї політичної сили. Отже, я б все ж таки говорив про нічию. До того ж у Польщі має місце електоральний розкол ― і за географічною ознакою, і за категоріями населення. А Україна може сподіватися, що польські політики не будуть настільки використовувати Україну у своїх політичних іграх. Будемо сподіватися, вони зроблять певні висновки. Головне тепер ― пройти цьогорічні вибори до Європарламенту, а після того ситуація, можливо, стане дещо кращою, коли Україна зможе по-новому спілкуватися з польськими візаві та домовлятися про ті чи інші ініціативи. І Україна, і Польща перебувають на вістрі атаки з боку Росії. Якщо між нами будуть якісь чвари, замішані на політичних іграх, то вочевидь від цього виграє лише Москва. Вона воліє розсварити наші народи і домінувати у регіоні та в цілому в міжнародній політиці.