На фото Павло Танасюк. Фото Світлани Мялик
7 тисяч км велопробігу в Америці, Тайвані та Японії задля українських дітей та ветеранів
— За кілька днів стартує велопробіг на підтримку України. Як виникла ця ідея?
— Я вже 20 років не живу в Україні, але завжди підтримую її з різних куточків світу. Цього разу я вирішив, що зроблю для себе великий челендж і проїду дистанцію у 7 000 км та всі гроші, що зберу, віддам дітям та ветеранам війни. Я колись займався велоспортом і для мене це щось особисте. Допомога Україні — це те, що в мене є, бо я народився тут і для дуже мене важливо підтримувати дітей та ветеранів.
— Коли стартує велопробіг?
— Я тренувався декілька місяців, бо перед тим декілька років у мене була перерва. Зараз ми вже стартуємо. Перший етап — це Тайвань, я проїду навколо цього острова. Він солідарний з Україною, підтримує всі процеси, які є в Україні, підтримує українців в цій війні. В нього потенційно також можуть бути такі ж проблеми, схожі з нашими. Тому дуже важливо показати солідарність з Тайванем та зібрати там гроші для дітей України.
— За який період ви плануєте проїхати три континенти і чому виникла саме цифра у 7 000 км?
— Спочатку я хотів їхати 3 чи 4 000 км, потім я дізнався, що довжина кордонів України становить 6993 км та вирішив проїхати саме цю дистанцію, бо це саме ті кордони, що оберігають наші воїни, і ті, що ми хочемо повернути і мати країну саме такої території.
— Якими будуть особливості велопробігу? Як це все буде виглядати?
— Це буде цілий комплекс. Я їхатиму на велосипеді в день 100-120 км, робитиму публічні виступи в університетах, в різних міжнародних компаніях, потім будуть зустрічі з журналістами, з видатними людьми. Всі ці люди та івенти будуть допомагати мені зібрати кошти. Це дуже важливо саме через спілкування зі мною, з людиною, що народилася саме в Україні, з людиною, що підтримує постійний зв'язок з Україною. Народна дипломатія буде відігравати дуже важливу роль, щоби продовжували підтримувати Україну в цей тяжкий час. Дуже важливо не тільки на рівні держави, а й на рівні народної дипломатії, спорту, культури передавати інформацію щодо України.
— Які ключові меседжі ви плануєте розповідати світу про Україну?
— Цей челендж показує, наскільки українці готові боротися, що ми не здаємося. Це дуже велика дистанція, я не є професійним спортсменом, для мене 7 000 км — це багато. Але для українців, що боронять Україну, все складніше. І саме це я хочу показати, що кожен українець, який не був професійним військовим, зараз ним став. Я не був професійним спортсменом, але я їду 7000 км. Я хочу, щоб світ побачив, що українці витривалі, мужні і нам треба допомагати. Тоді ми зможемо перемогти в цій війні.
— Щодо дезінформації від РФ…
— Дуже багато дезінформації розповсюджується в західній пресі, думаю це є також і в пресі Тайваню та Японії. І це саме те, що нам потрібно змінити, тому й необхідно доводити свою думку та інформацію з перших вуст, розмовляти з людьми, з організаціями, з університетами, з громадськими діячами, з фондами. Саме те, що я робитиму.
— Скільки плануєте зібрати грошей?
— Хотілося б зібрати хоча б мільйон доларів. Я думаю, що це нам вдасться. Це мінімум. Якщо зберемо більше, то ще краще. Дуже важливо, щоб ці кошти пішли саме на підтримку дітей, що постраждали від війни. Зараз я розглядаю декілька програм, як саме ми зможемо допомогти, і оберу з них саме ту, яка буде прозорою.
— Ваш велосипед має основні кольори жовто-блакитні і на ньому є кілька написів: Америка, Японія, Європа, також там є підпис Валерія Залужного…
— Велосипед зроблений за моєю ідеєю: сталева рама вінтажна японська, щоб він був витривалий, всі деталі — це донати різних компаній з усього світу, які будуть підтримувати мою велоподорож. Там є підпис Залужного, що дуже важливо, бо він допомагав Україні перші два роки боронити нашу землю, тому це символічно. Тут і розпис був зроблений, щоб передати культурну спадщину України, тобто не просто їхати на велосипеді, який можна купити в магазині. Елементи будуть розповідати історію України та її культуру.
— Як відбуваються зараз тренування? Чи відчуваєте ви вже себе готовим до цієї велоподорожі?
— Я думаю, що готовим я буду, коли вже буду їхати, бо неможливо сказати на 100%, готовий ти чи ні, поки цього не спробуєш, бо це досить велика дистанція. В мене є друзі спортсмени, які змагаються професійно, займаються велоспортом. І вони сказали, що не поїхали б таку дистанцію, бо це дуже велика дистанція. Я із зупинками, але все одно це кілометраж великий. Це новий формат, де будуть і змагання, і виступи.
— Хто ваша команда?
— Зі мною до Тайваню їхатиме знімальна група на автівках — відбуватимуться зйомки матеріалу, які потім демонструватимуться глядачам. Буде зніматись не тільки велоподорож, а й зустрічі і виступи. В Японії я буду їхати самостійно, без допомоги, з камерами, що будуть розміщені на моєму велосипеді. Тут ми будемо робити стрім з відомими блогерами, які їхатимуть зі мною. В Америці також зі мною буде їхати машина, де можна буде ночувати, бо там дуже великі дистанції і ми не завжди зможемо знайти, де зупинитися.
— Ви готові вже морально?
— Так, звичайно, я готовий і скоро ми поїдемо. Це десь буде 27 травня.
— Ви казали, що ще плануєте заїзд і в Європі. Це окрема частина?
— В Європі передбачена зустріч з відомими людьми, з дипломатами, з парламентарями і тими, хто допомагали чи хочуть допомагати Україні. Ми проїдемо і збиратимемо кошти додатково вже після цієї поїздки. В кінці ми зробимо благодійний аукціон і продамо мій велосипед.
Прапор України був на орбіті Місяця
— Крім того, що ви готуєте велопробіг, ви постійно займаєтеся космічними проєктами. Планується чергова місія на Місяць. На початку року була спроба доправити — це ваша ініціатива була — український прапор і мапу на Місяць, але зупинилися на орбіті та повернулися.
— Долетіли до орбіти Місяця і не змогли зробити посадку, бо в нас не вистачало палива. Тому було вирішено разом з НАСА, що космічний корабель повертається на Землю і згорає в атмосфері Землі. Але це досить велика дистанція і прапор України ще ніколи так далеко не знаходився. Ми наприкінці цього року чи на початку наступного спробуємо ще раз доставити прапор на поверхню Місяця.
— Чим буде відрізнятися ця місія космічна від попередньої?
— Ми ще сподіваємося розмістити радіаційний датчик, який буде виготовлено на території України. Крім того, ми з нашою компанією, та партнерами з Америки і Великої Британії, беремо додаткове корисне навантаження з України — датчик радіації. Дуже важливо для майбутнього мати змогу знати для астронавтів, який рівень радіації на поверхні. І також ми зможемо відправити невеликий сенсор, що буде підігрівати нашого робота. Цей сенсор — термальний підігрівач, виготовлений в Україні. Це дуже цікавий проєкт. Це перша англійська місія на поверхню Місяця. Це перший робот в світі саме такого типу, такої форми і з такими функціями. Він розроблений, щоб йти в печери і шукати там щось нове, вимірювати температуру, робити фотографії, потім відправляти цю інформацію вже на Землю. Будемо використовувати сенсор компанії Diamond Nano Technology, що розроблений в Україні. Це досить інноваційна річ, де ми зможемо робити цілу поверхню, що нагрівається, новим методом і дуже енергоефективно підігрівати наше корисне навантаження, коли ми будемо летіти до поверхні Місяця.
Модель місяцехода. ФБ-сторінка Павла Танасюка
— Що вами рухає, для чого все це? Ну можна ж без прапора обійтися, без мапи…
— Мене багато хто запитує, навіщо ти відправляєш карти України, навіщо ти відправляєш якесь корисне навантаження, пов'язане з Україною — ти вже 20 років не живеш в Україні. Я ще до війни хотів це зробити, я сказав і президенту Зеленському, що хочу відправити корисне навантаження. Я вважаю, що важливо пам'ятати, звідки ми.
— Якщо все буде добре і український прапор буде доправлений на Місяць, чи це передбачає, що територія, де буде встановлено прапор, буде належати згодом Україні? Які юридичні механізми цього…
— Це залежить від того, як далеко ми зможемо відійти від американського модуля посадкового. Якщо ми цей прапор зможемо розмістити більш ніж за 200 м від посадки, то можливо ми зможемо зробити якісь територіальні права. Потенційно Україна це може зробити, але це більше вже питання не до мене, це питання юристів. Але по договору міжнародному, який підписала Америка, вказано, що жодна країн не може претендувати на території на поверхні Місяця. Але приватні компанії можуть використовувати прапор якоїсь країни, щоб займати територію та добувати на майбутньому корисні копалини. Саме на ці аспекти ми дивимося, що в майбутньому ми зможемо щось робити на поверхні Місяця. Україна тут може випередити Росію, бо російський модуль не долетів, він розбився минулого року і тому дуже важливо, щоб ми стали першими.
На минулій місії прапор був зроблений з металу, використовувалися фарби спеціальні жовто-блакитного кольору, котрі ніколи ще в космосі не використовувалися. На наступній місії в нас є декілька варіантів: можна зробити його з пластику чи можна зробити таким саме чином, як і минулого разу. Це символ для кожного українця. Якщо ми зможемо і доставимо цей прапор на поверхню Місяця, то це буде досягнення для всієї нації. Кожен, коли буде дивитися в небо, буде знати, що і там, на Місяці, є прапор України.
— Всі ці технології, якими ви займаєтесь в космічній галузі якось можна впровадити на підтримку України зараз, під час війни? Використовувати з метою військовою, з метою захисту України?
— Це можливо. Щодо роботів, ми дивимося, як можна використовувати ці технології на війні, можливо вже наступного року щось ми зможемо передавати. Треба дивитися, що більш практично має значення. Я думаю, що вже в якомусь майбутньому ми зможемо передати якісь технології і для поля бою.
— Чи збереглися точкові можливості, щоб потім займатися космосом в Україні?
— Це буде залежати від людей, від політичних рішень. Якщо буде політична воля, можна дати новий поштовх якимось проєктам. Зараз дуже багато українців розробляють дрони, електроніку — це саме те, що необхідно для космосу і всі ці навички після війни, після нашої перемоги можна було використовувати також і в космічній галузі. Я вважаю, що буде більш економічно вигідно, якщо держава буде підтримувати саме приватні підприємства, бо як ми бачимо величезні державні підприємства, не можуть ефективно працювати і саме українські стартапи в майбутньому допоможуть дати новий поштовх космічним технологіям, розробленим в Україні. Щойно буде перемога, то всі ці люди, цей потенціал України переорієнтується на щось позитивне, перекваліфікується та буде займатися космосом. На даний момент ми дивимося на декілька університетів і хочемо передати наукові дані із минулої місії. Вже розмовляли з Академією наук і будемо ці дані передавати туди.
— Чи думали ви, якою буде Україна після перемоги?
— Все буде залежати саме від українців, від того, як ми будемо відбудовуватися, що ми будемо робити. Важлива мотивація людей.
