Росія нині не здатна на масштабний наступ проти України — Міхненко

Росія нині не здатна на масштабний наступ проти України — Міхненко

Російські окупанти здійснюватимуть надалі певні наступальні дії на окремих ділянках фронту, зокрема, намагаючись вийти на кордон Донеччини, мобілізовуватимуть людей, кидатимуть їх у "м’ясні" штурми, але провести в Україні масштабну операцію зараз РФ не здатна. Це констатував в ефірі Українського Радіо військовий експерт Антон Міхненко. На його думку, ризик потужніших дій із боку РФ у травні-червні нинішнього року є, однак це не буде масштабний наступ у всіх напрямах. А тим часом експерт відзначає спорудження в Україні потужних ліній оборони, нових укріплень. Тому ворогу буде все складніше просуватися, прогнозує Міхненко.

 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: ФБ-сторінка "Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine"

Ворогу буде все складніше просуватися

— Що зараз відбувається на фронті?

— Противник тисне. Він намагається розв'язати дві ключові задачі для себе. По-перше, вийти на кордон Донецької області. Він вживає всіх максимальних кроків для цього: кидає техніку, особовий склад, робить "м’ясні" штурми. По-друге, намагається вирівняти маленький апендикс, який утворився внаслідок нашої операції влітку на Запорізькому напрямку, там де Роботине. Тобто ворог намагається вирівняти цю ділянку, створюючи певну лінію, яка була до цього. І так розіграти цю карту, аби демонструвати як назовні, так і всередині Російської Федерації те, що український наступ не вдався. Це те, що росіяни намагаються досягти в найближчій перспективі.

Так, звичайно, всі кажуть про можливість потужніших наступальних дій із боку РФ у травні й у червні. Ризик дійсно є, але б я не казав, що це буде масштабний і серйозніший наступ у всіх напрямах. Тому що нині РФ не має такої потужності (ані людської, ані технічної), щоб здійснити повномасштабний наступ по всій сьогоднішній лінії розмежування. На певних ділянках вони будуть тиснути й надалі, на певних ділянках вони мають певний успіх, і це теж варто констатувати, проте він винятково за рахунок людських ресурсів та "м'ясних" штурмів.

Однак зараз в Україні відбувається масштабне будівництво ліній оборони, укріплень. Друга та третя лінії оборони будуть достатньо потужно вибудовані. Друга та третя лінії оборони потужніші, ніж перша, бо їх легше та простіше створити, бо вони не перебувають під таким вогнем і враженням противника, як перша лінія. Тому я думаю, що в контексті подальшого просування ворогу буде ще складніше і складніше.

Боєприпаси купують не лише в Європі, а й поза її межами

— Україні за ініціативи президента Чеської Республіки мають надійти боєприпаси з Європи, які мають нам надійти. І ми знаємо, що доєдналися до цієї ініціативи ще кілька європейських країн. Якщо в цифрах, то хто і скільки готовий дати?

— Кожна країна по-своєму. Петр Павел спочатку говорив про майже 100 тисяч боєприпасів. Потім вже цифра зросла до мільйона боєприпасів. Зараз деякі країни, зокрема одна з країн Балтії, також знаходить можливе джерело постачання боєприпасів великого калібру до України. І вони теж заявили, що в них є теж джерела, де вони можуть знайти ще боєприпаси, окрім тих, що знайшла Чехія. Тож можна констатувати, що це понад мільйон боєприпасів, що звучить дуже непогано. Ми бачимо, що європейські країни фінансують, зокрема, придбання цих боєприпасів. Боєприпаси купують не лише в Європі, а й поза її межами. Де саме — ніхто не говорить. Але ми здогадуємося, що це може бути Південна Корея, Туреччина чи інші країни. Але нам головне, щоб ці боєприпаси були придбані та поставлені в Україну, щоб можна було боронити свою країну. Тому ця ініціатива дуже класна, ми маємо це теж заохочувати зі свого боку. Але, крім отримання боєприпасів з-за кордону від наших партнерів, ми маємо розвивати власну оборонну промисловість. Є підприємства в Україні, які виготовляють боєприпаси, міни і артилерійські снаряди. Тож ми маємо робити акцент, що рано чи пізно постачання боєприпасів ззовні закінчиться.

Підприємства ОПК України виробляють необхідне для ЗСУ озброєння

— Наскільки реально в тих умовах, в яких ми зараз перебуваємо, самостійно виробляти боєприпаси? Адже не припиняються масовані ракетні обстріли, зокрема, у великих містах, які колись були флагманами нашої оборонки. Йдеться про Дніпро, Харків…

— В Україні переважно залишався такий аспект, що ми не говорили публічно про ті місця, де відбувається виготовлення того чи іншого озброєння. Ми знали про підприємства, де є їх офісне приміщення. Так, Російська Федерація щодо більшості ОПК знає, що і де було розташовано. З огляду на удари, які вони здійснюють по підприємствах ОПК, ми бачимо, що вони переважно б'ють по тих компаніях, заводах і фабриках, які вони знали. А зараз великий сегмент нашої оборонної промисловості — це приватні компанії, які з'явилися в часи незалежності. Де їхні оборонні спроможності Російська Федерація достеменно не знає. Крім того, і приватні компанії, і державні компанії мають розуміти, що в умовах війни ми маємо наше підприємство розташовувати в відносно безпечних місцях. Має бути рознесення підприємств, коли на одному місці відбувається процес збирання, а на інших трьох-чотирьох майданчиках відбувається інше виробництво тих чи інших компонентів до цього озброєння. Також може бути створення заводів в межі Карпат чи в підземних приміщеннях. Виклики великі, і держава це теж розуміє. Потрібно створювати таку оборонну індустрію, щоб вона була здатна функціонувати навіть за таких умов, коли відбуваються постійні ракетні обстріли. І в цьому контексті я знаю, що проводиться робота для того, щоб саме підприємства оборонно-промислового комплексу в Україні виробляли ту продукцію, яка є потребою для наших Збройних сил.


Антон Міхненко. Скриншот із відео

300 тисяч додатково мобілізованих у РФ — це реально?

— Президент Зеленський заявив, що Росія на 1 червня може спробувати мобілізувати 300 тисяч військовослужбовців. Наскільки це реалістична цифра?

— У Російській Федерації вистачає людського ресурсу. Вистачає з точки зору, що його можна набрати, мобілізувати і кинути в "м’ясні" штурми. Для того режиму, який зараз там є, це не проблема. Заганяють людей, всунуть в руки автомат, скажуть іти, а в цей час частину військовослужбовців будуть готувати для проведення більш професійних операцій. Тому людського ресурсу в них вистачає. Стосовно оперативності, як набрати цей ресурс і хоча б елементарно його підготувати, то я б не сказав, що це може бути швидко зроблено. Має бути певний проміжок часу, хоча б місяць. Адже складність не лише в тому, щоб просто пригнати людей в військкомат. Їх потрібно одягнути, мінімально навчити стріляти, хоча б в який бік стріляти. Я не думаю, що за місяць вони зможуть набрати 300 тисяч осіб, одягнути їх і логістично забезпечити перекидання одразу всієї цієї компоненти. Ці люди, скоріше за все, будуть поступово набиратися. Вони поступово будуть наповнювати ті частини і підрозділи, які постійно втрачають бойову здатність через втрату особового складу. І вони поступово таким чином будуть здійснювати наповнення свого персоналу.

Стосовно використання наступального потенціалу, щоб здійснити таку ефективну військову операцію на певній ділянці фронту, умовно кажучи, на Харків, то особового складу потрібно мінімум близько 100 тисяч осіб. Окрім цього, кілька тисяч військової техніки, бронетехніки, артилерії. І тому створити таке угруповування їм не вдасться на сьогоднішній момент. Так, вони будуть проводити певні наступальні дії на певних ділянках фронту, відмобілізовувати людей, кидати їх на "м’ясні" штурми, але провести масштабну операцію в поточних умовах Російська Федерація не здатна.

"Удари по військових та промислових об'єктах на території РФ мають стати регулярними"

— Наскільки Україна має потенціал, аби продовжувати завдавати ударів по летовищах Росії?

— Я схильний до того, що удари по військових об'єктах на території Російської Федерації мають тривати. Це мають бути бази зберігання, військові аеродроми, зокрема важливі інфраструктурні промислові об'єкти. Оборонна промисловість у них функціонує, тому по промислових об'єктах Російської Федерації мають завдавати ударів. І це має бути регулярно. Ви бачите, як вони роблять. Вони фактично щоночі запускають по нас "Шахеди". Щодня, наче на роботу ходять.

— Цієї ночі було знищено 17 ударних БПЛА. Це повідомив командувач Повітряних сил Микола Олещук.

Ось таку ситуацію мають відчувати і вони. Не менше має відбуватися. Зараз найголовніше — це масштабування нашого виробництва і створення безпілотників, які б забезпечували завдавання ударів практично кожного дня.

Стосовно дальності, спочатку були відстані трішки менші, трішки там за Білгородом, пізніше Москва, потім вже Санкт-Петербург. Зараз ми бачимо ситуацію і набагато далі. Я не виключаю, що можуть з'явитися і безпілотники, які будуть літати набагато далі. Бо в Російської Федерації немає можливості прикривати повністю всю територію засобами протиповітряної оборони.

Чим швидше з’являться F-16, тим ефективнішим буде захист неба

— Чи є спосіб захистити Харків і Запоріжжя, які зараз нещадно обстрілюють російські загарбники?

— Нам потрібні F-16 та посилення систем протиповітряної оборони. Чим більше в нас буде систем протиповітряної оборони (зрештою, президент наголосив на тому, що нам потрібно 25 систем Patriot), тим кращою буде можливість захистити не лише Харків, а й інші міста, які зараз перебувають під вогнем Російської Федерації. І чим скоріше з'являться у нас F-16 з професійними екіпажами, з необхідним боєкомплектом, тим ефективніше ми будемо захищати наш повітряний простір і не давати можливості ворогу завдавати ударів, зокрема, КАБами (керованими авіабомбами) по Харківщині.