Близько 12 тис. кв. км акваторії ще потребують піротехнічного обстеження ― Хорунжий

Близько 12 тис. кв. км акваторії ще потребують піротехнічного обстеження ― Хорунжий

Як повідомила ДСНС, у Києві після ракетної атаки вранці 21 березня виявлено бойову частину ракети біля багатоповерхівки у Шевченківському районі. Цю ситуацію прокоментував Українському Радіо пресофіцер ДСНС України Олександр Хорунжий. Він також розповів про те, як відбувається розмінування по регіонах, а також нагадав про правила безпечної поведінки на природі.

 

0:00 0:00
10
1x

 

Речник ДСНС Олександр Хорунжий. Фото: Медіацентр 

 

Після ракетної атаки вранці 21 березня виявлено бойову частину ракети біля багатоповерхівки у Шевченківському районі Києва. Яка ситуація станом на зараз?

Станом на ранок наші піротехніки проводять відповідні роботи щодо завантаження у спеціальний автомобіль бойової частини ракети і подальшого транспортування до можливого місця знищення.

Скільки часу забирає робота після таких активних обстрілів?

Це залежить від наслідків. Якщо є завали, які треба розбирати, є масштабні пожежі, то час може складати і добу, і більше. Наприклад, у Харкові, де наші фахівці гасили пожежу площею 10 тис. кв. метрів, розбирали завали, рятували людей і діставали тіла.

Про ситуацію з розмінуванням. Наскільки активно триває робота на деокупованих територіях?

Основними регіонами, де проводиться робота з розмінування, залишаються Харківщина, Донеччина, Херсонщина, Миколаївщина, меншою мірою Сумщина та Запорізька область. У нас є планове розмінування, яке проводиться фактично щодня. Це поля, ліси та в першу чергу об’єкти інфраструктури, зокрема лінії електропередач, газогони, водогони. Оперативне розмінування відбувається за заявками громадян. Якщо громадяни виявляють вибухонебезпечні предмети, то вони повідомляють за номером 101 або через застосунок "Розмінування України" ― і туди направляються наші піротехнічні підрозділи для проведення обстеження території та вилучення вибухонебезпечних предметів для подальшого їх транспортування до місць ліквідації.

Чи є в Україні абсолютно безпечні місця, де люди з початком весни можуть проводити якусь роботу або виїжджати на відпочинок?

Якщо це деокупована територія, то тут абсолютно безпечних місць немає. Піротехнічні роботи проводяться, зокрема, й на Київщині. Звісно, житло громадян та інфраструктурні об’єкти розміновані, але щодо лісів та полів роботи далі продовжуються із залученням відповідної техніки, обладнання, наприклад, машин механізованого розмінування. Що стосується абсолютно безпечних місць, це можуть бути західні та центральні регіони, але наведу такий приклад. Нещодавно у Волинській області ми знешкодили 176 снарядів часів Першої світової війни. І вони дотепер являли собою небезпеку для громадян, хоча минуло вже століття.

Як можна дізнатися, що в якомусь лісі безпечно і можна піти по гриби?

Уся інформація, що надходить від операторів протимінної діяльності, не лише від ДСНС, а й від Збройних сил та вибухотехніків Нацполіції, Нацгвардії, стікається до місцевих органів влади, до обласних військових адміністрацій. Там дивляться, які території є обстеженими та очищеними, а які ще залишаються забрудненими. Хочу наголосити, що на деокупованих територіях ми не радимо:

-         ходити в ліси, лісопаркові зони,  

-         підходити до розбитої техніки та будівель,

-         виходити у поля,

-         з’їжджати з асфальтованих доріг, з твердих поверхонь,

-    ходити на водойми, адже близько 12 тисяч квадратних кілометрів акваторії потребують ще піротехнічного обстеження.

 

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"