Ілюстративне фото: bank.gov.ua
Дивимося на 17 лютого
— Про що насправді цей візит? Чи справді він такий рядовий та робочий, чи є якісь "тонкі" моменти, на які варто дуже пильно дивитися?
В даному випадку слід дивитися на те, що відбудеться 17 лютого, коли буде третій перегляд програми надання допомоги Україні. Перед тим, щоб зібрати відповідний фактаж, інформацію, аби приймати певне рішення, щоб, можливо, направити Україну в певні сфери, побудувати кращі рекомендації й є, як я розумію, цей візит до Києва. Зібрати всю необхідну інформацію, зустрітися з відповідними людьми, провести зустрічі щодо Ukrainian Stability Fund, який МВФ створив ще в жовтні минулого року. На них буде зібрана інформація, яка буде на столах у представників МВФ, які у Варшаві 17 лютого будуть власне ухвалювати рішення щодо того, чи надавати Україні наступний транш. Якщо будуть - то можливі коригування умов надання цих грошей.
Дозвіл на емісію грошей залежить від рішення у США
— Які це можуть бути коригування?
Тут будуть дивитися, що власне відбувається з фінансами в Україні. Я нагадаю, що є доволі чітке прохання до України не вдаватися до емісії грошей, тобто не друкувати нові гроші. Це такий постулат, якого притримується МВФ, і значною мірою будуть розмови з приводу того, чи може Україна до нього вдатися.
Іван Ус. Фото: ФБ-сторінка Івана Уса
Також до завершення 13 лютого за американським часом очікується голосування в Сенаті США. Це важливо, тому що до 17 лютого, коли відбудеться засідання по Україні у Варшаві, вже буде відомо, яка доля цього проєкту, який надають США. Після Сенату, нагадаю, буде ще Палата представників, але всі розуміють, що той факт, що в Сенаті вже почалися процеси, позитивні для України, є позитивним сигналом. Якщо все ж таки цей сигнал дійде до МВФ, то вони будуть далі наполягати на тому, щоб жодної емісії не було. Якщо будуть певні проблеми, то це можна буде обговорювати з представниками МВФ щодо необхідності вдатися до цього кроку. Його не люблять в МВФ, фінансисти, але іноді іншого виходу немає. Разом з тим, це порушення правил має мати гарну аргументацію й тут Україні необхідно її мати, в разі прийняття рішення щодо емісії.
Далі є ще момент – облікова ставка. Є питання до її розміру: з 25 її зараз знижено до 15. Питання, чи можна ще зробити якийсь крок і понизити її. Є певна іронія, коли дивишся на динаміку облікової ставки в Росії, де, нагадаю, вона стабільно зростає. Вже є інформація, що якраз приблизно 17 лютого очікується засідання їхнього керівництва Центрального банку, де її на 0,5 % можуть збільшити. Тож в нас ця динаміка суттєво змінилась: якщо в них раніше вона була низька, а в нас висока, то тепер навпаки. МВФ, скоріш за все, даватиме поради, чи робити подальше зниження, чи зберегти її, а в Росії вона навпаки зростає.
Україна має показувати, що економіка працює
— Ви вже зауважили, що допомога США та МВФ пов’язані. План, про який писали в Bloomberg, що Україна, мовляв, думає над розширенням продажів внутрішніх облігацій, підвищенням податків, скороченням видатків. Чи саме цей план потрібен МВФ?
Безумовно, МВФ також повинен дбати про те, щоб Україна могла сказати, що всі ці поради сприяють майбутньому розвитку нашої країни та зменшенню залежності від зовнішньої допомоги. Тому, безумовно, їм важливо бачити, що Україна зможе сама функціонувати і та допомога, яка зараз є, не буде вічною, тобто Україна не буде як на штучному диханні жити завдяки цій допомозі. Звісно, поки триває війна, ми не можемо себе забезпечувати повністю, але певні індикатори, що економіка працює, ми повинні давати. Тут також будуть обговорювати і питання податків, і питання функціонування Державної митної служби. Я частково прив’язую ці кроки по стратегії доходів, яку Україна підготувала, саме до діалогу з МВФ та іншими фінансовими установами, які дбають про розвиток фінансової складової економіки України. Подивимося, чи будуть якісь сюрпризи. Поки що ми їх не очікуємо, але я не виключаю, що в них є певні прохання з центрального офісу і, можливо, під час зустрічі вони їх нам передадуть.
Фінустанови шукають золоту середину і для економіки, і для військової сфери
— Минулого тижня голова НБУ Андрій Пишний зустрічався з Крісталіною Георгієвою, главою МВФ. Можливо, вони про ці прохання з центрального офісу й говорили? Що це могло бути? Чи могло йтися про модифікацію економіки, перехід на військові рейки?
Це дискусії, які тривають доволі давно. Всі люблять термін "військові рейки", але немає чіткого розуміння, як це зробити, тому що багато хто при цих словах розуміють, що "все для фронту, все для перемоги", але це означає, що жодного іншого життя в країні не буде, вся орієнтація лише на військову сферу, чого, безумовно, фінансові інституції не хочуть. Вони хочуть, щоб економіка якось розвивалась в цих умовах, але розуміють, що військові дії на неї впливають, тому шукають золоту середину між тим, щоб й економіка функціонувала, й військова сфера не страждала та Україна могла забезпечувати себе певними видами озброєння. Тут в нас є певні успіхи: нагадаю візит комісара ЄС Борреля, який пожартував, що, можливо, "Україні не треба дрони, бо вона сама їх дуже багато виробляє". Це, звісно, був лише жарт. На війні багато зброї не буває, але важливо, щоб Україна давала сигнали, що ми самі також щось можемо. Адже основна проблема, яку має зараз Україна в питанні отримання допомоги від партнерів та щодо міжнародних інституцій - це питання, чи може Україна сама щось робити. Потрібні аргументи, що ми також щось робимо, як для міжнародних інституцій, так і урядів інших країн, які казатимуть своїм платникам податків, що не варто думати, що Україна живе суто за їхній рахунок.
Скоріше за все, нам будуть казати за кращий податковий контроль (і про це, можливо, й говорила Георгієва на зустрічі з Пишним), щоб дати параметри на зараз, аби показати, що економіка працює, генерує певний результат. Єдине - щоб протриматись, потрібне збереження рівня підтримки, який є зараз, або знизився, але не суттєво. Головне - щоб він був і ніхто не кидав Україну напризволяще.
За два роки Україна продемонструвала вміння адаптуватись
— А як щодо нашої здатності обслуговувати ці борги?
Я думаю, що два роки війни продемонстрували, що Україна все ж таки адаптувалась і ми продемонстрували вміння адаптуватися до цих ризиків, існувати в їхніх умовах і навіть розвиватися. Поки що Україна сама себе знаходить. Так, є проблеми, які нікуди не зникають, наприклад, стрімке скорочення цін на сільськогосподарську продукцію, яке відбулося минулого року. Нагадаю, лише по провідному товару для експорту України - соняшниковій олії - світові ціни скоротилися на 39 %, й минулий рік ми закінчили з негативним сальдо в 27,5 млрд доларів, про що, до речі, також будуть розмовляти й представники МВФ. Вони бачать ці цифри і кажуть "ви просите допомогу, але у вас самих негативне сальдо в 27, 5 млрд доларів лише по товарах". Треба якось його виправляти.
КОНТЕКСТ
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обговорив із представниками Міжнародного валютного фонду на чолі з Умою Рамакрішнан впровадження реформ та фінансування України на нинішній рік. Про це глава українського уряду повідомив за підсумками цієї зустрічі у Києві, яка відбулася 12 лютого. "Подякував за успішний другий перегляд програми EFF на 15,6 млрд доларів. Обговорили впровадження реформ та фінансування України на цей рік. Уряд наполегливо працює з партнерами у цьому напрямку. Маємо позитивне рішення щодо Ukraine Facility на 50 млрд євро, підтримку країн G7", – констатував Денис Шмигаль. І також зазначив: "МВФ — один із найбільших фінансових партнерів нашої країни. Загалом за 2022-2023 роки фонд надав Україні понад 7 млрд доларів. Цього року очікуємо від МВФ 5,4 млрд доларів. Системно працюємо для забезпечення макроекономічної стабільності".
