Ілюстративне фото: Facebook/Командування Об'єднаних Сил ЗСУ
"Це професіоналізм і досвід"
Україна посіла четверте місце в рейтингу найпотужніших армій Європи. Його щорічно публікує аналітичний центр Global Firepower. Наскільки об'єктивна ця оцінка і чи погоджуєтеся ви з нею?
Це не перший рік складається такий рейтинг. Там враховується дуже багато компонентів: і морські, і повітряні, і сухопутні. Має чи не має держава ядерну зброю. Кількість військ, якість, швидкість перекидання. Тобто, дуже багато моментів і компонентів враховуються. Як будь-який рейтинг, він все одно містить певні дані суб'єктивізму і хтось з чимось може не погоджуватись. Але факт залишається фактом – Україна покращує свої позиції, що є природно. Я вважаю, що Україна має бути одразу після ядерних держав Європи. Тобто, після Британії і Франції. Ми повинні посідати позицію найсильнішої армії Європи з точки зору армії, яка не має ядерної зброї, але є воюючою і доводить в боях, що дійсно є потужною, сильною бойовою одиницею. Це моє суб'єктивне бачення, що Україна мала би бути все ж таки на третій позиції. Хоча четверте місце – це дійсно висока оцінка і вона виходить з того, що українське військо загартоване в численних боях, має бойовий досвід. А в будь-якому випадку та армія, яка воює і фактично щодня доводить свою спроможність і здатність відбивати численні атаки, проводити бойові операції в повітрі, на морі і на суходолі – це професіоналізм і досвід. Тому я вважаю, що українські сили зараз гідно мають посідати найвищу позицію в усіх рейтингах і, зокрема, Global Firepower.
Субмарини – це завжди додатковий плюс
Яким чином відбувається оцінка військової міці кожної країни? Які показники ключові, а які – другорядні?
Їх дуже багато. Справа в тому, що береться до уваги чисельність збройних сил, спроможність вести бойові дії в небі, на морі і на суходолі. Береться до уваги швидкість розгортання бойових підрозділів, можливість перекидання і передислокації сил швидкого реагування в той чи інший куточок країни або навіть світу. Береться до уваги, наявність далекобійної зброї – ракет, інших засобів ураження, які дають можливість домінувати над ворогом. Береться до уваги наявність ядерної зброї. Якщо це військово-морські сили чи флот, то є підводні човни чи немає. Тому що субмарини – це завжди додатковий плюс. Наявність авіації і її спроможність завдавати удари як по лінії фронту – штурмова авіація, так і стратегічні бомбардувальники чи штурмовики, які здатні завдавати удари за тисячу кілометрів і більше. Береться до уваги рівень підготовки і курс підготовки безпосередньо бійців. Так само озброєння, яке є в Сухопутних військ, Військово-морських сил чи Повітряних сил. Наскільки воно сучасне, оновлене і конкурентоздатне. Це теж фактор, який враховується. Далі береться до уваги спроможність оборонно-промислового комплексу. Це основні стовпи, довкола яких оцінюється рейтинг. А загалом там близько 60 критеріїв за різними показниками, які оцінюють.
Чи враховується наявність ядерного потенціалу в країні?
Так, звичайно. Наприклад, у Великій Британії є підводні човни і програма Trident. У них на півночі Британії і в Шотландії є підводні субмарини, які оснащені ядерною зброєю. Ці ракети здатні долетіти, наприклад, до Санкт-Петербургу або далі. Чи є це перевагою? Звичайно, це перевага, бо не кожна країна може собі це дозволити. В Європі тільки дві держави, які мають ядерну зброю – це Франція і Британія. Тому, безумовно, що ядерне озброєння, плюс носії – це перевага і це враховується.
Фото: Facebook/Олександр Мусієнко
"Росія втрачає глобальні позиції"
Чи є в цьому рейтингу Росія?
Росія є. Її не включають у європейський рейтинг, але вона є у світовому рейтингу. За рахунок переваги в ядерному озброєнні, вона взагалі має лідируючі позиції по запасах ядерного арсеналу в світі, вони, на жаль, завжди будуть входити в п'ятірку кращих світових армій. Їх не оцінюють як європейську державу за цими показниками. А в світовому рейтингу, виключно за рахунок ядерного потенціалу і так званого мобілізаційного потенціалу, вони є. За рахунок конвенційного озброєння чи способів ведення війни Росія давно впала і зменшила свої рейтингові позиції в оцінках багатьох держав світу. Росія фактично втратила імідж і репутацію, яка, можливо, була ще до повномасштабного вторгнення в Україну, коли її остерігалися. Зараз вона шантажує всіх тільки ядерною зброєю. Також Росія втрачає позиції і на ринку озброєнь, як експортера зброї. Все більше держав фактично відмовляються поступово від співпраці з Росією. Навіть Індія стала обережніше співпрацювати з Росією, хоча Індія була одним із основних отримувачів і імпортерів російського озброєння різних типів. Вони і зараз продовжують імпортувати, але в меншій кількості. Тому Росія втрачає глобальні позиції. Єдине, через що вона не може опуститися на дно усіх цих рейтингів, це ядерна зброя. Це єдиний елемент, який залишається.
"Одна з найважливіших трансформацій – бойовий досвід"
Чому показник української армії цьогоріч трохи гірший, ніж торік? З чим це пов'язано? І які позитивні трансформації відбулися з нашими Збройними силами?
Одна з найважливіших трансформацій – це бойовий досвід. Це дуже важливо для будь-якої армії. Це досвід в різних умовах. І досвід проти ворога, який переважає чисельністю і масштабами агресії. Тобто це дуже важливо і в оперативно-стратегічному мистецтві планування і проведення операцій, і в тактичному - безпосередньо в діях на місцях. Наприклад, це проведені операції по звільненню Києва, Харківщини і Херсонщини. Це також правильно вибудована оборона зараз на Сході, коли ворог наступає, наші сили дають відсіч. А якщо говорити про тактичний, то це використання тієї переваги і тих засобів ураження противника, в яких ми можемо бути ефективними. Наприклад, активне застосування дронів і розвиток в цьому. Застосування надводних дронів. Так само рівень планування і проведення операцій, коли стало можливим проходження ешелонованої оборони ворога, їхніх засобів ППО, наприклад, в окупованому Криму. Також у нас отримали і продовжують отримувати бойовий досвід велика кількість людей, адже мобілізація продовжується. І ми говоримо про військо чисельністю не 70, 100 чи 120 тисяч, яке в середньому є в європейських країнах, а про значно більшу кількість. Президент нещодавно в інтерв'ю сказав, що в Силах оборони 880 тисяч. Плюс, треба розуміти, що українська армія здійснює швидкий перехід на деякі стандарти НАТО, зокрема, в застосуванні західних систем озброєння. Те, що деякі країни робили роками, ми робимо прискореними темпами. Звичайно, ще треба провести певні речі, продовжувати реформування, викорінювати деякі не дуже хороші практики, які ще існують. Але над цим теж йде робота. Війна – досить парадоксальна річ. З одного боку, це втрати і руйнування. А з іншого, з точки зору якихось змін – це завжди фактор, який пришвидшує. Те, що могло тривати 10 років, в умовах війни можна пройти за рік.
Як би виглядав рейтинг від Олександра Мусієнка і які показники, на вашу думку, є найголовнішими?
Я вже сказав, що я би Україну поставив на третю позицію в Європі, після Великої Британії і Франції. Тому що за рівнем сухопутної армії, сухопутних військ і можливостей, ми на сьогодні є найбільшою армією. У нас є бойовий досвід, а це найважливіше. Я думаю, що з точки зору сухопутної складової я б навіть поставив на перше місце. Але якщо бути об'єктивним і враховувати не тільки сухопутну складову, а й повітряну і іншу, то, звичайно, ми не маємо такої кількості літаків і такої кількості далекобійних ракет, як має Британія чи Франція. І якщо говорити об'єктивно, то по повітряному і морському компоненту ми, звичайно, поступаємося цим державам. Хоча, хочу звернути увагу, що Україна має здобутки і в цьому. Бо навіть без F-16 українські сили виконують задачі і завдають ракетні удари по окупованому Криму, по логістиці ворога, по скупченню ворожих сил. І Україна веде успішну війну на морі. Тому і тут ми прогресуємо.
