Ілюстративне фото: Укрінформ
"Відхід ЗСУ від Крохмального є тактичним"
— Відхід Збройних сил України від села Крохмальне на Харківщині – ми пам'ятаємо, що наше військове керівництво завжди казало, що землі ми повернемо, от людей зберегти треба. Що це змінює на цій лінії фронту?
Це дуже мало що змінює. Ясна річ, що це критичний відхід, що ті суміжні підрозділи, які стояли по обидва боки Крохмального, можуть мати проблеми через те, що ті підрозділи, які обороняли безпосередньо селище, відійшли. Але представники нашого військового керівництва передусім казали про те, що там стоїть питання збереження людей. І позиції, які ми зараз займаємо поза межами Крохмального, кращі. Це селище було розбито війною, там було небагато людей, до війни там жило близько півсотні народу, а також десяток будівель, які були зруйновані. Тож там немає за що зачепитися, тому наші відійшли. Це дозволяє росіянам вийти на нові позиції й спробувати атакувати далі. Але треба розуміти, що це тактичний відхід і втрата окремих населених пунктів не має впливу на загальне становище по всій лінії фронту. Зараз, якщо пролетіти над цією лінією фронту, то спостерігач би відзначив для себе, що вона практично статична. Тобто, тактичні пересування, коли ми відвоювали кілька посадок чи окреме селище або росіяни змусили нас відступити з певних позицій, загалом на загальне становище на лінії фронту жодного впливу не мають.
"Удари БПЛА по об'єктах нафтопереробної промисловості можуть спричинити паливну кризу в РФ"
— Зате не можуть не тішити повідомлення про все частіше і частіше ураження об'єктів інфраструктури на території Російської Федерації нашими безпілотниками.
У зоні ураження цих безпілотників зараз є всі об'єкти в радіусі 1000 кілометрів. Оскільки Російська Федерація взагалі мала величезні прибутки з точки зору постачання енергоносіїв, нафтопереробної промисловості, то це відчутний радіус. І росіянам треба буде щось робити, розставляти системи ППО, щоб уберегти всі об'єкти нафтопереробного та енергетичного комплексу від можливих ударів з повітря. Це неможливо зробити з огляду на величезну територію. Якщо ми кажемо, що ми не можемо повністю прикрити територію України системами ППО, то що казати про Російську Федерацію? В них зараз система ППО за певними ділянками, і тому вони змушені обрати ті об'єкти, які вони вважають найбільш важливими для себе. А зараз у них є суперечка, що варто прикривати в першу чергу — Крим або Москву? Тому всі ці об'єкти нафтопереробної промисловості дуже вразливі. І удари по них можуть спричинити навіть паливну кризу, якщо вони будуть достатньо масштабовані. В цивільному секторі, а потім вже військовому.
"Паливо — кров війни"
— Коли Путін починав війну, він же, вочевидь, розраховував свій бюджет на те, що нафти багато, вони будуть продавати та переробляти. Тепер виявляється, що нафти справді багато, а переробляти її не так вже і легко, бо ми руйнуємо їхні нафтопереробні заводи. І тоді виходить, що і з війною бюджет не буде складатися.
Паливо — це кров війни. Якщо немає достатньо палива, тоді ставиться питання використання механізованих військ. Тобто танків, бойової броньованої техніки, літаків. Паливо це кров війни. Без палива неможливо вести сучасні бойові дії. Тому всі ці нафтопереробні заводи і вся ця промисловість — це військові цілі, тож треба масштабувати по них удари. Коли Путін починав війну, він взагалі не прогнозував, що вона буде тривати два роки. Він думав, що вона буде тривати два тижні. Тому жодних питань щодо прикриття нафтопереробного комплексу, очевидно, у його стратегії просто не виникало.
— А чи йдеться також про можливу кризу з пальним і для літаків?
Безумовно. Тобто якщо ми б'ємо по нафтопереробних заводах, то криза з пальним буде всеосяжною. Згадаємо весну 2022-го року в Україні, коли ворог завдавав ударів по українських нафтопереробних заводах. І ми тоді пережили паливну кризу. Згадаймо черги на українських автозаправних станціях у травні – на початку червня 22-го року. Якщо ми будемо масштабувати удари по нафтопереробній промисловості Російської Федерації, по нафтопереробних заводах, по терміналах, то таке може бути на території Російської Федерації.
Більше "бавовни" на території Росії
— Чи можете ви сказати, що з початком нищення нафтопереробних заводів, складів із нафтопродуктами відкривається другий фронт на території самої вже Росії? Тобто багато йдеться про те, що війну треба переносити на територію агресора.
Поки що ми бачимо тільки два удари. Якщо ці удари там будуть масштабовані, це буде системно і ми побачимо далі удари по різних об'єктах на території Російської Федерації подібного штибу, тоді можна буде сказати, що ми відкрили новий фронт і зараз спрямовуємо свої удари по нафтопереробному комплексу Російської Федерації та по інфраструктурних об'єктах, які пов'язані з енергоносіями.
— Збройні Сили України атакували військовий полігон в окупованому Іловайську Донецької області. Чи можемо ми вважати, що це не просто був полігон, а там було багато зброї, багато особового складу, і таким чином це також вдала вилазка в тил ворога, хоча і на нашій тимчасово окупованій території.
Будь-який військовий полігон — це теж військовий об'єкт. Якщо по ньому завдаються удари, тоді цей об'єкт може мати інтерес для наших бійців. Якщо послухати ниття російських воєнкорів, цей удар був доволі відчутним. Там, здається, мова йшла про кілька десятків загиблих. Але точно не про одного, не про двох. Тому цей удар був відчутний для росіян, які, очевидно, тренували свої війська для того, щоб їх підготувати до ведення бойових дій.
КОНТЕКСТ
По військовому полігону російських окупантів в тимчасово окупованому місті Іловайську Донецької області днями було завдано удару, серед російських військових є загиблі та поранені, повідомляють російські ЗМІ. За попередніми даними, загинули 24 російських окупанти, ще четверо поранені. За попередніми даними, загинули оператори дронів, які використовує Росія у розв'язаній нею війні проти України.
Психологічний стан працівників російських так званих "оборонних" підприємств, які відвідує "бавовна", "буде трішечки пригнічений". Це зазначив 21 січня 2024 року в ефірі Українського Радіо військовий експерт Антон Міхненко. Адже ці працівники, котрі виробляють зброю, яку російські окупанти використовують у війні, були переконані, що до них нічого у відповідь не долетить. Також є вплив "бавовни" на військову промисловість РФ у цілому, адже порушується ритмічність поставок на фронт.
По заводу "Щегловський вал" у російському місті Тула здійснили атаку безпілотники. Завод виробляє ЗРК "Панцир-С". Також дрони атакували російське підприємство з переробки газового конденсату в Усть-Лузі Ленінградської області на узбережжі Балтійського моря і цей завод припиняв усі технологічні операції. Це підприємство переробляє паливо, яке, зокрема, постачається і для військ РФ. Завод "Новатек" на узбережжі Балтійського моря займається переробкою стабільного газового конденсату на нафту, а також відвантажує нафтопродукти на зовнішні ринки і розташований у прибережній зоні, поряд зі спеціалізованим терміналом, де зберігається продукція. 2022 року підприємство переробило майже 7 млн тонн газового конденсату. Конденсат є побічним продуктом видобутку природного газу та нафти. Загалом збитки від атаки по цьому заводу в Усть-Лузі склали мінімум 200 млн доларів.
