Фото: ілюстративне
Завдяки чому нам вдалося відносно стабільно пройти 2023 рік?
Завдяки тим реформам, які були проведені перед великою війною. Протягом 8 років ми активно проводили реформи на банківському ринку, що дало нам можливість надійно тримати фінансову оборону. Рішення, які ухвалив Нацбанк у перший день великої війни, наприклад, про обмеження на валютному ринку, були дуже правильними на той момент. І завдяки цим рішенням нам вдалося зберегти макроекономічну, фінансову, валютну стабільність. За минулий рік наша економіка продемонструвала гарні показники, а цьогоріч економічне зростання очікується більше 5%. Інфляція у нас близько 5%, в той час як на початок 2023 року вона становила близько 27%. Золотовалютні резерви Нацбанку України сягають на сьогодні більше 40 млрд доларів. Ми працюємо стабільно, контрольовано, прибутково і 24/7. Зберігаємо кошти юридичних та фізичних осіб, бачимо, як зростають залишки коштів у банківській системі — за два роки війни їх збільшилося на понад 600 млрд гривень. Це величезний рівень довіри до банків. Банки беруть активну участь у державних програмах щодо кредитування, насамперед це "Доступні кредити 5-7-9%", "єОселя", а також з другої половини 2023 року почали активно кредитувати бізнес і населення без участі у державних програмах.
Скільки нам потрібно зовнішньої фінансової допомоги?
Дефіцит державного бюджету України складає 37 млрд доларів. За базовим сценарієм Нацбанку в цьому році ми маємо отримати близько 38 млрд доларів. Наприкінці січня Нацбанк буде оновлювати свої макропрогнози, зокрема і щодо міжнародної фінансової допомоги. Ми на неї дуже розраховуємо. Стабільність української гривні — дуже вагоме досягнення. Ми його маємо в тому числі й завдяки зовнішній фінансовій допомозі. У 2023 році ми отримали близько 43 млрд доларів, а в 2022-му — 32 млрд доларів. У Євросоюзі складно відбувається голосування пакету фінансової допомоги для нас в обсязі 50 млрд євро і в США понад 60 млрд доларів загального пакету, але сподіваюся, що ці питання будуть успішно вирішені.
Дехто з експертів стверджує, що у 2024 році Україні не варто очікувати такого рівня фінансової підтримки, який був торік. Чи варті уваги такі прогнози?
Якщо ми говоримо про абсолютні цифри, то міжнародна фінансова підтримка в цьому році планово буде трохи меншою, ніж торік. Минулого року це було близько 43 млрд, а цьогоріч планово — близько 38 млрд доларів. Чи може ця цифра бути більшою? Може. Але може бути і меншою. Ми неодноразово чули від Мінфіну, що вони мають план Б. Проте базовий сценарій Нацбанку такий, що ми отримаємо 38 млрд доларів зовнішньої міжнародної фінансової допомоги у 2024 році. Президент Байден щойно проводив нараду з лідерами фракцій обох палат парламенту стосовно допомоги Україні та наслідків ненадання цієї допомоги. Це важливе геополітичне питання. Сьогодні фінанси — це зброя, вона для нас надзвичайно важлива. Якщо подивитися на наш бюджет, то його витратна частина складає десь 3,3 трильйона гривень. Із них 1,8 трильйона — дохідна частина, отже, дефіцит півтора трильйона — це і є наша потреба міжнародної фінансової допомоги. Українську армію, ВПК, зарплату військовослужбовцям ми фінансуємо коштом українських платників податків. Це фізичні та юридичні особи плюс залучення на внутрішньому ринку — облігації внутрішньої позики, військові облігації. Міжнародна фінансова допомога — це зарплати бюджетникам, пенсії, фінансування освіти, медицини. Нам ці кошти дуже важливі. Мій особистий прогноз як експерта — у цьому році ми зможемо отримати фінансування. Важливе питання на наступний 2025 рік, тому що цифра допомоги буде зменшуватися. Ми чули останні заяви в Давосі, що нам потрібно знайти 10-15 млрд доларів для фінансування бюджету 2025 року. Добре, що ці питання вже ставлять. І мені подобається, що США сьогодні торпедують вирішення проблеми стосовно заморожених активів РФ — щоб вони пішли на фінансування відбудови нашої держави.
Василь Фурман. Скрин з ефіру Українського Радіо
У грудні 2023-го купівля валюти українцями сягнула максимуму за 11 років. Що це був за сплеск?
На початку жовтня Нацбанк перейшов до нової валютно-курсової політики — гнучкого курсоутворення. Ми заявили про те, що у нас більше не буде фіксованого курсу, а також, що гривня може коливатися у той чи інший бік. І зараз ми це спостерігаємо. До кінця листопада гривня зміцнювалась, грудень і перші дні січня — послаблювалась, а зараз гривня стабілізувалась. На послаблення впливали значні бюджетні видатки кінця минулого року, люди отримували зарплати і на частину коштів купували долар. Другий фактор — це той негативний фон наприкінці минулого року, пов’язаний із зовнішнім фінансуванням нашої держави. Ще один чинник — незначний дефіцит готівкового долара у зв’язку зі святковим періодом у США. Зараз цього дефіциту немає. Згадані фактори були тимчасовими, і зараз ситуація на валютному ринку є стабільною і контрольованою. Валютний ринок повернувся до сезонних коливань, які були до великої війни, коли взимку гривня частково послаблювалась, а навесні, влітку й на початку осені посилювалась.
За минулий рік ми бачили кілька знижень облікової ставки. Що буде у 2024 році?
Базовий сценарій Нацбанку — жовтневий. Йшлося, що облікова ставка прогнозно залишиться у межах 15%. Але торік також були прогнози щодо рівня облікової ставки — 25% і 18-19%, хоча по факту у грудні Нацбанк її зменшив до 15%. Тобто за минулий рік облікова ставка зменшилась на десять відсоткових пунктів. І цьогоріч рівень облікової ставки залежатиме від дуже багатьох факторів, зокрема від ритмічності та величини надходжень міжнародної фінансової допомоги, від фактору війни, врожаю, українського експорту. У Нацбанку зазначають про п’ять викликів цього року — макрофінансова стабільність, лібералізація ринку, фінансова стабільність і розвиток кредитування, фінансування бюджету з боку МВФ, санкційний тиск на нашого ворога. Ці виклики стосуються і в цілому економіки. Адже чим ефективніше працюватимуть санкції, тим менше коштів буде у ворога на фінансування свого ВПК.
Але водночас зростають ціни на продукти. І слухачі обурено запитують, звідки ви берете усі ці "красиві" цифри?
У нас є Державна служба статистики, яка щомісяця подає показники інфляції. Інфляція розраховується на підставі 400 видів товарів та послуг. Береться сумарно за рік і проводяться розрахунки за зарубіжними методиками. Наприклад, інфляція за минулий рік 5%. Порівнюються ціни грудня 2023 року і грудня 2024 року, а не середньорічна інфляція, яка у нас більше 12%. Бо на один товар ціна протягом року може змінюватися дуже відчутно.
Візьмемо листопад. За 12 місяців на м’ясо та м’ясопродукти ціни зросли на 13%, на молоко — 9%, на яйця — мінус 22%, на олію — мінус 13%, на овочі — мінус 8%, цукор — мінус 4%. Електроенергія — плюс 70%, транспорт — плюс 7%, освіта — плюс 12%. І так 400 груп товарів та послуг. Якщо їх порівняти, то побачимо інфляцію на рівні 5%.
В усіх країнах населення дуже реагує на зростання цін, а коли ціни зменшуються, ніхто не реагує. І ще залежить від того, яку групу товарів споживає людина. Для Нацбанку є надзвичайно важливим забезпечити фінансову та валютну стабільність, тоді ми будемо мати невисоку інфляцію. 5% — це дуже гарний показник. До речі, у РФ інфляція 7,5%, в Туреччині 50%, а в Аргентині більше 100%.
У нас досить низька закредитованість. Чи зростатиме кредитування у 2024 році?
Справді, якщо брати співвідношення кредитування до ВВП, то у нас рівень дуже невисокий — десь 15%. Наприклад, у Польщі цей показник на рівні 40-50% відносно ВВП. За прогнозами НБУ, кредитування в цьому році зросте в середньому на 10%. Є різні оцінки банків щодо кредитування. Декотрі державні банки заявляють, що планують збільшити кредитування на 80% за різними програмами — малий та середній бізнес, іпотека, автокредитування тощо. Це гарна амбіція. Багато залежить від стратегії банку, але всі позитивно налаштовані на кредитування. У 2022 -23 роках кредитування в Україні розвивалося в основному за рахунок державних програм "Доступні кредити 5-7-9%", "єОселя" та ін.
