Черга у напрямку Польщі у пункті пропуску "Рава-Руська-Гребенне". Фото: Суспільне Львів
Вимоги та прохання польських страйкарів
На сьогодні польські перевізники висунули кілька умов польському уряду, що саме ті мають зробити до 1 березня, щоби не поновилася блокада кордону. Володимир Балін наголошує, що вимоги, які були озвучені перед початком і на початку страйку трохи змінилися. "Основні вимоги такі:
- повернення дозволів для українських перевізників;
- щоби польські компанії могли вносити українських водіїв через систему "Шлях" на свої машини і таким чином безперешкодно проїжджали кордон;
- вимога щодо скасування електронної черги для поляків;
- умова щодо створення порожнього виїзду без електронної черги; припинення реєстрації та закриття компаній-перевізників з українським капіталом, створені в Польщі".
За словами Володимира Баліна всі вони, якщо розібратися детально, були неприйнятними і через чотири раунди перемовин змінені. "Основна вимога, яка була – скасування угоди Україна-ЄС щодо міжнародних вантажних перевезень. Протестувальники хочуть внести зміни в цю угоду, посилити контроль за українськими перевізниками, які здійснюють вантажні перевезення всередині країн ЄС. Під час цих перемовин деякі кроки були зроблені на зустріч страйкарям, зокрема відкрито перехід, пункт пропуску "Угринів-Долгобичув". І сьогодні там без електронної черги можуть їхати порожні машини. Але вимога, яка була від страйкарів, яка не прийнятна сьогодні українським урядом – наскільки ми знаємо, Європейська комісія (виступає – ред.) категорично проти – що цей перехід має працювати виключно для європейських компаній. Тобто українці не мають права туди їхати". Володимир Балін говорить, що це залишилося як прохання: "було звернення до українських перевізників, щоб вони обмежили свої поїздки саме туди".
І SENT, і зобов'язання щодо 50% польських машин буде ухвалюватися внутрішнім польським законодавством
Володимир Балін переконаний, що " протягом двох тижнів ми маємо отримати конкретну пропозицію від польської сторони. Поки ми знаємо, що вони хочуть, щоб внесли зміни до польського законодавства в частині того, щоби всі транспортні компанії, які їздять територією Польщі, крім польських, реєструвались в SENT – системі контролю за перевезеннями.
На сьогодні приблизно 30% українських перевезень територією Польщі реєструються в SENT. Але це стосується небезпечних вантажів або вантажів, які мають високий рівень акцизних податків, наприклад тютюн та алкоголь". Володимир Балін зазначає, що є певні ризики застосування цієї системи. Чому? "Сьогодні вона залежить від якості інтернету: якщо водій з телефоном їхав, пропав зв'язок, не було інтернету, а система це зафіксувала – тут можуть бути задіяні штрафи у 22 000 злотих. Далі поляки хочуть у законодавчому полі впровадити те, що всі експедитори, провідники, які в Україну відправляють машину, мають на кожну відправлену українську машину відправити одну польську. І тут я навіть з розробником цієї ідеї спілкувався особисто, питав, як ви в мій рідний Херсон з Познані відправите кожну другу машину українську і польську. Я не розумію…
Для нас прикро те, що і SENT, і зобов'язання щодо 50% польських машин відправити в Україну – воно буде ухвалюватися внутрішнім польським законодавством, і, скоріш за все, ми на це повпливати не зможемо."
Володимир Балін. Фото: trans.info
Вимоги страйкарів – це пряме порушення статті 65 Угоди про ЄС
Він згадує, що Україна вже мала досвід, коли влітку ухвалили закон про відрядження, який вступив у дію 19 серпня, а українці про це дізналися через тиждень, коли почали притискати українських водіїв за те, що в них відсутні певні документи, певна реєстрація. "По цьому закону всі наші компанії, які їздять в Польщу, вимушені були отримати польські цифрові ключі. Це коштувало грошей, і, фактично, великий об'єм інформації сьогодні перевізники передають в польські органи влади. Причому у нас немає відповідного законодавства, що ми зобов'язані це робити на міждержавному рівні. Але поляки ухвалили такий закон. Ми звертаємося до різних міжнародних установ Європейської комісії, що це є неправильна ситуація. Цей закон ухвалений на виконання директиви ЄС. Але, нагадаю, що ми поки не країна ЄС. Ми маємо привести у відповідність своє законодавство: такий же закон ухвалити і так само поляків контролювати. В нас немає такого зобов'язання, в нас немає навіть в Угоді Україна-ЄС посилання, що ми зобов'язані вже сьогодні цю директиву імплементувати. Поляки одні з останніх імплементували цю директиву. І ця директива свого часу вводилася саме проти польських і литовських перевізників".
Володимир Балін нагадує: "якщо говорити про те, що блокувався кордон – то це порушення угоди Україна-Польща і це порушення Угоди про ЄС. Те, що пропонують страйкарі заборонити реєстрацію українських компанії – це пряме порушення статті 65 угоди про ЄС". Володимир Балін також додав, що всі пункти пропуску працюють із вечора. "Страйкарі потроху виснажилися. Холодно зараз".
Ситуація по Словаччині та Угорщині стабільна, щодо Румунії – то це дивина
Ситуація по Словаччині та Угорщині стабільна, розповідає Володимир Балін, і "сьогодні ми не бачимо підстав переживати, що кордони будуть заблоковані. При цьому ми розуміємо, що у нас все ж таки і Угорщина, і Словаччина, і Чехія, і Литва, і Польща в особі ZMPD (Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Польщі – ред.) – це одна з великих польських асоціацій, яка висловилася про те, що треба повернути дозволи – і ми намагаємося з цими асоціаціями цих країн проводити дискусії щодо того, які мають бути альтернативи впровадження дозволів для польських компаній. Свої пропозиції ми передали угорцям, чекаємо на зустріч зі словаками. Я розумію, що вони між собою вже обговорюють ці пропозиції. Я думаю, що вони більш-менш слушні і прийнятні. І для нас також. Основа їх – це впровадження європейських умов ліцензування в нашому законодавстві.
Щодо Румунії – чесно кажучи те, що відбувається в останній тиждень, для нас трохи дивина, бо у нас є розуміння між урядами, в нас є розуміння з асоціаціями. Ми не чекали таких блокувань. За нашою інформацією проросійська партія AUR підбурює аграріїв та перевізників, тому ті почали страйк минулого тижня. За нашою інформацією ще вчора відповідні домовленості з румунськими аграріями вже були підписані. Вони обіцяють припинити страйк. Ми чекаємо, що це відбудеться сьогодні або завтра. Але поки що все це неофіційно. Це проросійська історія, уряд налаштований категорично проти. Якщо говорити про уряд Румунії і уряд України, то останні два роки ця співпраця найбільше створила для того, щоб розвивались і будувались нові пункти пропуску. Триває реальна й ідеальна співпраця".
