Несходовський: Рішення про конфіскацію російських мільярдів міг би ухвалити Міжнародний кримінальний суд

Несходовський: Рішення про конфіскацію російських мільярдів міг би ухвалити Міжнародний кримінальний суд

"Нині жодна країна не хоче брати на себе відповідальність розпочинати процес щодо конфіскації заморожених активів РФ. Така ініціатива відсутня і у сукупності країн при міжнародних організаціях, куди РФ роками вкладала гроші для зрощення своїх агентів". Так прокоментував ситуацію щодо конфіскації заморожених російських активів міжнародними партнерами в ефірі Українського Радіо керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський.

Щодо основного партнера — США, то ця супердержава, на думку аналітика, теж не візьме на себе таку відповідальність. Для цього необхідно завершення війни та перемога України у війні. США перенесуть таку відповідальність або на треті країни, або на наднаціональний орган, який ухвалить відповідне рішення щодо активів, які мають бути конфісковані і передані Україні. І таким органом, на думку аналітика, міг би стати Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Тому наше завдання нині — налагодити ефективний процес збору і передачі інформації, фіксації та оцінювання збитків від російської агресії, щоби потім офіційно, в правовому полі претендувати на ці активи.

0:00 0:00
10
1x

Фото:  icc-cpi.int, Міжнародний кримінальний суд, Гаага, Нідерланди

Запущено міжнародний реєстр збитків, куди Україна передає інформацію

— Одним із ключових завдань 2024 року має стати спрямування заморожених на Заході активів РФ на українське відновлення. США, Євросоюз та інші країни наблизилися до вирішення цього питання. Але правові рамки щодо конфіскації заморожених російських активів на користь України ще тільки створюються. Коли варто очікувати самої конфіскації? 

 Конфіскація російських активів – це політична воля конкретної країни, а не лише правове питання. Це бажання країни провести відповідно цю конфіскацію і потім розпорядитися цими активами в залежності від того, якою буде постанова. Наприклад, передача Україні, чи інші заходи. 

Маємо низку викликів нині. Перший – це визнання військових злочинів Росії. Ми визнаємо, що були діяння, які призвели до військових злочинів, до агресії. Тут у нас є певний правовий базис. Він полягає в тому, що у нас є рішення ООН, є рішення Гааги, є порушені кримінальні справи проти Путіна, є відповідно інші кроки, які говорять про те, що здійснюється військовий злочин, навіть геноцид. Наприклад, викрадення дітей, у якому звинувачується Путін є якраз злочином у формі геноциду. Тому можемо вважати, що все ж таки певна правова база щодо визнання РФ відповідно військовими злочинцями є. 

Другий момент – це питання визнання збитків, які були нанесені. Ми не можемо просто постановити, що давайте передаємо Україні певну суму грошей, яка в нас тут є – 300 млрд. Україна має мати підстави щодо виставлення рахунку: ось зруйновані будинки, ось знищена природа, був проведений екоцид, в результаті цього зазначені певні збитки. Є родини, в яких загинули люди, їм необхідно виплатити компенсацію за або здоров'я через компенсації, або той, хто загинув, відповідно родина має отримати певну компенсацію. Далі це стосується підприємств, які також були знищені. Для цього світ запустив міжнародний реєстр збитків, куди Україна передає інформацію. Тому дуже важливо, щоб в Україні був налагоджений ефективний процес збору такої інформації, належне фіксування, оцінювання тих збитків, які відбулися і передача цієї інформації в міжнародний реєстр. Потім має бути певний судовий процес. Ось цей механізм не реалізований. Ми можемо піти шляхом Кувейта (Ірак напав на Кувейт 2 серпня 1990 року і окупував його за один день. 17 січня 1991 року США розпочали операцію "Буря в пустелі", як відповідь на агресію Іраку проти окупації Кувейту. Операція тривала 41 день. 6 березня було укладено перемир'я. Ірак здійснює виплати через Фонд ООН з компенсації війни в Перській затоці, створений 1991 року як орган, підзвітний Радбезу ООН – ред.), коли при ООН був створений Міжнародний суд, який якраз і розглядав оці позови Кувейту щодо Іраку. Там не все було ухвалено з відшкодування. Оцей момент якраз і не реалізований. Нині жодна країна не хоче брати на себе відповідальність розпочинати цей процес, ініціатива в принципі відсутня і у сукупності країн при міжнародних організаціях. 

Добровільна воля конкретної країни у передачі своїх активів безпосередньо Україні

— Цей рух в різних державах в різних блоках несинхронний. Хто наскільки далеко зайшов? Бельгія пропонує передати на потреби України податки з доходів на російські активи...

Якщо ми будемо говорити про відсотки, то це по факту те, що Росії не належить. Тому ось це конфіскувати набагато легше, бо не передано власність відповідно на ці активи. А це означає, що держава, яка конфіскувала активи, має право ними розпоряджатися. Тому ухвалюють рішення щодо передачі відсотків. 

Додатково утримання податків. Їх утримання може визначатися рішенням уряду конкретної країни і рішенням відповідного законодавчого органу, який ухвалює бюджет, який скеровує, яким чином будуть розпоряджатися тими коштами, які надходять від російських конфіскованих активів у бюджет. Тому ці механізми не зовсім те, що нам потрібно. Без визнання провини, без визнання військових злочинів це фактично добровільна воля конкретної країни у передачі своїх активів безпосередньо Україні на те, щоб вона почала відновлюватись.

США перенесе відповідальність або на треті країни, або на наднаціональний орган

— Ви вже сказали, що тут потрібні політико-правові рішення. У конгресі проходить зараз законопроєкт про рефінансування для українців, який передбачає надання повноважень президенту США конфіскувати мільярди доларів російського центробанку для передачі Україні. Однак реалізація такого законопроєкту може порушити міжнародне законодавство...

Я думаю, що цей законопроєкт більше популістичний. Шанс його ухвалення є мінімальним. США не ухвалять першими рішення щодо конфіскації активів. Окремі політики будуть вносити різні ініціативи і навіть ці ініціативи будуть проходити певні етапи, але вони не дійдуть до кінця. Щоби це рішення було ухвалене, США перенесе цю відповідальність або на треті країни, або краще на наднаціональний орган, який ухвалить відповідне рішення щодо того, що ось такі активи мають бути конфісковані і передані Україні. США, не зважаючи на те, що це супердержава, не візьме на себе цю відповідальність. Для цього необхідно, по-перше, завершення війни, перемога України в ній. І Росія через санкції, через постійні обмеження, які призводитимуть до ослаблення Росії, змушена буде погодитися на те, щоб здійснити виплату репарацій. Якщо така згода з боку Росії буде, то в такому випадку США якраз ухвалять рішення щодо того, що ці активи будуть конфісковані і будуть передаватися Україні. До цього це дуже сумнівно. Ми маємо бути реалістами. Ми ці гроші, як би нам не хотілося, до нашої перемоги не побачимо.

— Ми говоримо про механізм репарацій…

Так, ми говоримо про механізм репарації і конфіскацію активів, як механізму забезпечення певної суми репарацій, які мають бути виплачені Україні.

Росія постійно насичувала всі міжнародні організації своїми агентами впливу

— Якщо ми говоримо про наднаціональний орган, який ви згадали, що мовляв в США одноосібно не будуть ухвалювати такі рішення. Який наднаціональний орган може ухвалити рішення? Чи може бути створений новий?

 Так, Гаазький суд. Нюрнберзький процес свого часу був не в ООН, ООН не був долучений до цього. Є можливість провести це не лише тільки за участі ООН. Я поділяю в цілому скептицизм щодо спроможності Організації Об'єднаних Націй ухвалювати адекватні рішення. Тривалий час Росія ще за часів Радянського Союзу, потім при Російській Федерації насичувала всі ці міжнародні організації своїми агентами впливу, платила їм гроші, шантажувала, відповідно просувала тих людей, які були необхідні, їхні агенти працювали і, відповідно, створювали компромати. До багатьох політиків, до багатьох людей, які працюють в міжнародних організаціях, у Росії є відповідні ниточки, за які вони можуть смикати. Звичайно не так потужно, бо будь-яка людина розуміє, що активний прояв підтримки Росії може призвести до того, що її просто звільнять. ЄС в одному з пакетів санкцій фактично ввів санкції проти осіб, які знаходилися в керівних органах російських компаній. Їх це не зупинило. Незважаючи на те, що там були високопоставлені особи, які були в різних країнах на керівних посадах. Були введені санкції відповідні. В даній ситуації певні механізми залишаються, вони будуть за них смикати і міжнародні організації навряд будуть ухвалювати рішення. Тому я все ж таки віддаю перевагу Міжнародному кримінальному суду в Гаазі, який зможе відповідно ухвалити відповідне рішення. Тому що ми вже бачимо, що ордер на військовий злочин щодо викрадення дітей безпосередньо на Путіна було видано. А це потужний крок до того, щоб показати свою спроможність.

США діють економічними інструментами

— Росія погрожує розірвати дипломатичні взаємини з США, якщо Вашингтон вирішить таки конфіскувати російські активи. Але розірвання дипломатичних взаємин між двома ядерними державами… Що ви про ці погрози думаєте?

Там не лише є дипломатичний момент. Дуже багато моментів економічного плану. Свого часу США інтегрувалося з багатьма компаніями в Росії. Вони мають там певну співпрацю. Це не лише питання побоювання того, що розірвуться дипломатичні відносини, а також є і відвертий прагматичний власний інтерес. Такий крок без достатнього послаблення Росії є ризикованим. Ще один момент – це фактор ядерної зброї. Російська армія не виявилася такою сильною, як вони заявляли, але те, що ядерна зброя у них є і вони можуть її застосувати – то це в Сполучених Штатах Америки достатньо відомо. І цього реально бояться. І це дійсно викликає занепокоєння як у населення США, так і безпосередньо у керівництва. Для них це дійсно певна межа, щоби не роздраконити диктатора. Бо коли диктатор, маючи таку зброю, буде на межі подальшого існування… Це серйозний виклик. США діють більше економічними інструментами.

Загалом американці діють дуже прагматично, доволі суттєві удари вони нанесли російській економіці. Вони були  лідерами в ухваленні певних санкцій. Неодноразово тиснули на ЄС, користуючись певною залежністю ЄС від США, щоб окремі кроки були ухвалені безпосередньо ЄС. Пам'ятаєте ситуацію з танками, коли якраз і вирішувалося, хто має ухвалити першим рішення щодо їхніх поставок. Нею стала Велика Британія, і далі потім вже фактично синхронно було ухвалено рішення щодо передачі Абрамсів і німецьких танків. Це серйозна геополітика, кожен, незалежно від міжнародних інтересів і міжнародної безпеки, також постійно стежить за тим, щоби дотримувалися свої інтереси і інтереси власної країни.

— Чи можна було б гіпотетично спрямувати ці активи на виробництво зброї для України на російські гроші?

 Спочатку має відбутися конфіскація. Це було б цікавим рішенням і можливо і правильним. Але це має бути обов'язково процес конфіскації і потім передачі. 

Втім, чому наші західні партнери не дозволяють бити своєю зброї по території Росії? Тому що якраз ООН передбачає право країни допомагати тій країні, яка зазнала агресії. Саме тому це дає можливість допомагати. Якщо Україна переходить кордон, якщо вона здійснює, відповідно, атаку, ці країни і з тими, хто допомагає цій країні, яка зазнала агресії, перетворюються на країни, які є учасниками цього збройного конфлікту – війни. А цього жодна країна, відповідно, не хоче. Тому ставить таку умову, щоб передана зброя виключно була задіяна на території України. Звичайно туди включається Крим. Але все одно в жодному випадку ми маємо фактично бити по РФ власною виготовленою зброєю.

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
У нас нарешті з'явились права – Ліщина про ратифікацію Римського статуту
"Війну війною він не називав", – Шульга про меседжі Путіна
"Попри все, це перемога": юрист про рішення Міжнародного Суду ООН у справі України проти РФ
Політична допомога — так, військова — ні: чого чекати Україні від Вілдерса, чия партія перемогла на виборах в Нідерландах?
"Без відповідальності не може бути миру": що робить держава, аби РФ відповіла за геноцид українців?