Польський суддя, що дозволив знову блокувати кордон, може бути залежним від попередньої влади — Галина Чижик

Польський суддя, що дозволив знову блокувати кордон, може бути залежним від попередньої влади — Галина Чижик

Польські перевізники відновлюють сьогодні, 18 грудня блокаду під’їзної дороги до пропускного пункту Дорогуськ на кордоні з Україною. Про це повідомив лідер протестувальників Рафал Меклер у соцмережі X. Він заявив, що до блокування долучаються польські фермери. Ці польські фермери вимагають "зупинки імпорту цукру з України, негайної виплати прямих субсидій, компенсацій для виробників кукурудзи". 15 грудня Люблінський окружний суд дозволив польським перевізникам відновити на пункті пропуску Дорогуськ протест, який до того заблокував голова тамтешньої місцевої влади. Польський суддя, що дозволив знову блокувати кордон, може бути залежним від попередньої влади, стверджувала в ефірі Українського Радіо експертка із судової реформи Галина Чижик. Нещодавно вона була у Польщі та спілкувалася з тамтешніми суддями.

 

0:00 0:00
10
1x

 

Галина Чижик. Фото: сайт "Реанімаційного Пакету Реформ"

—   Польська судова система почала реформуватися в 1989 року і стала зразком того, як треба позбуватися в судах радянської спадщини – корупції, політичної залежності. Польська система судова стала сильною незалежною гілкою влади. Однак деякий час тому це почало змінюватися. Ми про ці зміни читали в українських засобах масової інформації. Нещодавно ви були у Польщі і спілкувалися з тамтешніми суддями. Що сталося із польською судовою системою?

 Ми насправді заздрили полякам, тому що вони спромоглися зробити в 90-х роках те, на що нам забракло, мабуть, досвіду і сміливості. Вони позбулися суддів, які співпрацювали із Комуністичною партію. І призначили працювати в суди нових фахівців, які не заплямували свою репутацію – не чинили відповідно до політики чи партійної кон'юнктури. Але кілька років тому ситуація з незалежністю судової влади в Польщі почала змінюватися. Тодішня політична влада – партія "Право і Справедливіть" (ПіС) – взяла під контроль судову систему. В Україні більше писали про утиски Конституційного суду в Польщі. Але виявляється, що утисків зазнала також і судова система (Конституційний Суд Польщі не входить в систему загальних судів цієї держави – ред.).

—   Як саме політики взяли під контроль судову систему у Польщі, на ваш погляд?

Політична влада взяла під контроль Національну суддівську раду – це аналог Вищої ради правосуддя в Україні. Це орган, який опікується питаннями призначення та звільнення суддів, ухвалює ключові рішення стосовно того, кому бути, а кому не бути суддями. Партія "Право і справедливість" через призначення за квотою президента і парламенту заповнила всі можливі місця в Національній суддівській раді лояльними до себе членами. І це надзвичайно погано за минулі 5 років вплинуло на судову систему в Польщі: 20% суддів призначені були за минулі 5 років. Загальне уявлення про цих суддів є таким, що вони є політично залежними.

—   15 грудня Люблінський окружний суд дозволив польським перевізникам поновити протести на пункті пропуску Дорогуськ. І з 18 грудня знову має розпочатися це блокування українських вантажівок. Цим рішенням суд скасував заборону мера міста Дорогуськ Войцеха Сави проводити ці протести. Що відомо про тих суддів, які ухвалювали це рішення?

Суддею Люблінського окружного суду, який дозволив продовжити блокаду кордону, є такий собі Пьотр Рінг. І, як з'ясувалося, цей суддя отримав суддівську мантію лише рік тому – у грудні 2022 року. І з цього ми робимо висновок, що цей суддя отримав свою посаду з подачі Національної суддівської ради, що на той момент вже була контрольована правлячою партією "Право і справделивість". Чимало політиків у Польщі говорить про те, що, можливо, таке рішення суддя ухвалив не випадково. 

В Польщі про проблему політичних призначень вже кілька років говорять не тільки експерти, представники громадських організацій чи представники інших політичних сил. Про це свого часу почав говорити і Європейський суд справ людини (ЄСПЛ). Станом на сьогодні є чотири рішення Європейського суду справ людини проти Польщі, якими було скасовано рішення Верховного Суду Польщі. ЄСПЛ вважає, що ряд суддів Верховного Суду, які призначалися починаючи з 2018 року, є дефективно призначеними суддями, тому що Національна суддівська рада в Польщі не є незалежним органом. Тобто, посилаючись на рішення ЄСПЛ, можемо також ставити під сумнів і рішення Люблінського окружного суду, до якого призначили суддів так само дефективно. 

—   Треба пояснити цей термін "дефективно". 

Це дуже цікавий термін. До речі, в Україні чи в контексті з Україною його не вживали, але, так говорять польські юристи, вони для себе знайшли таку форму, і про це сказав Європейський суд справ людини. "Дефективно призначені", тобто, призначені з порушенням закону. 

Тиждень тому на запрошення колег із Польщі я долучилася до обговорення за участі польських експертів та суддів, які зараз шукають рішення, що робити із суддями, яких вони називають "дефективно призначеними". Дональд Туск (новий прем’єр-міністр) і його політична сила "Громадянська платформа" формують зараз новий уряд і у них є політична воля на те, аби виправляти помилки – повернути судовій владі незалежність. Вони шукають рішення, що робити. І найцікавіше, що рішення на столі зараз є – два варіанти. 

Перше рішення полягає в тому, аби проводити перевірку того, яким чином судді призначалися, перевіряти професійні компетенції, доброчесність суддів і вирішувати, чи залишати таких суддів на посадах, чи звільняти їх.

Другий варіант – визнати, що рішення про призначення таких суддів є дефектними, тобто нікчемними, тобто такими, що не мають юридичної сили, і це означатиме або автоматичне звільнення суддів, або повернення їх на попередні місця, якщо, приміром, суддів переводили з судів першої інстанції в апеляцію чи з апеляції у Верховний Суд. Тобто, ті люди, які стали суддями вперше, фактично втратять свої суддівські посади. Найбільше в цих дискусіях мене вразило те, що позицію звільнити суддів автоматично, просувають самі польські судді. 

—   І багато суддів виступають за звільнення, по суті, своїх колег? 

Неймовірно багато. Польські судді об'єдналися в громадську організацію, яка називається "Юстиція". Це найбільша в Польщі самоврядна суддівська організація, вона налічує дві тисячі суддів, а в Польщі загалом є десять тисяч суддів. Тобто ця організація представляє п'яту частину польського суддівства. Вони об'єдналися для того, аби просувати корпоративні інтереси. Тільки от їхній корпоративний інтерес, на відміну від українських суддів, полягає в тому, щоб система була незалежна. 

—   Повернімося до рішення судді Пьотра Рінга із Люблінського окружного суду, який скасував заборону мера на протести польських перевізників. Ми не є громадянками Польщі і, можливо, закон там дозволяє протестувати будь-де. Тут питання в іншому: якщо є призначений суддя в такий політичний спосіб, дефективний, як стверджує Європейський суд з прав людини, то просто не має довіри цьому рішенню?

Саме так. Але тут річ у тім, що цим рішенням користаються ті, хто хоче ним скористатися. От і все. І судове рішення є юридичним фактом. І ми знаємо, що поки це рішення не скасоване вищими інстанціями, то воно вважається законним. І зрозуміло, що протестувальники ним користаються і продовжують, на жаль, блокаду українського кордону.

МИ ГОТОВІ НАДАТИ СУДДІ ЛЮБЛІНСЬКОГО ОКРУЖНОГО СУДУ (ПОЛЬЩА) ПЬОТРУ РІНГУ МОЖЛИВІСТЬ ПРОКОМЕНТУВАТИ ТВЕРДЖЕННЯ В ЦІЙ РАДІОПРОГРАМІ ЕКСПЕРТКИ ІЗ СУДОВОЇ РЕФОРМИ ГАЛИНИ ЧИЖИК.

 

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Замість Китаю — ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко