Ілюстративне фото myvin.com.ua
В Україні лише 5,6 тисяч укриттів із понад 60 тисяч у належному стані
Загальна наша оцінка стану укриттів поки що негативна, зазначив Іван Перегінець. "У Фонді укриттів України є 60540 укриттів. Із них близько 5600 перебувають у належному стані, тобто приблизно 10%. За тридцять років Незалежності України ця кількість зменшувалася з об'єктивних та суб’єктивних причин. За час активної фази війни вдалося відновити у всіх регіонах України укриття. Але якщо брати нормативні показники – від 1-го до 3-х м2, а для промислових споруд 0,5 м2 на одну людину в укритті – в Україні на 35-40 млн осіб має бути близько 40 млн м2 сховищ (якщо брати загалом). Другий показник – доступність: (відстань) до кожного з укриттів має бути не більше 500 м. Тож тут є ще дуже багато роботи.
Держава в цьому плані достатньо багато зробила в законодавчому плані: в листопаді ухвалений Кодекс цивільного захисту, також вдосконалені державні будівельні норми стосовно захисних споруд цивільного захисту. Тож у цьому плані робота йде. Але координація – як на місцях, так і роль керівників тих чи інших підприємств, соціальних закладів освіти чи медицини – потребує ще багато роботи", – констатує Іван Перегінець.
— Ви згадали про кількість. Зрозуміло, що якщо до укриття зайде більше людей, ніж це прописано в нормах, вочевидь, їх ніхто виганяти не буде. Проте щодо доступності: ви сказали, що укриття має бути на відстані до 500 м…
"Так. Йдеться про те, щоб людина під час тривоги пішою ходою могла якнайшвидше дійти до укриття".
"Укриття мають бути розраховані на перебування там до 48 годин"
— Скільки таких укриттів? Ми дотримуємося цього стандарту в Україні?
"Не дотримуємося. Якщо ви, наприклад, перебуваєте в багатоквартирному житловому будинку, де є підземний паркінг і ви туди спускаєтеся, то це дійсно так. Якщо ж це "окремостояча" споруда або шкільне приміщення, заклади медичної освіти… Свого часу ми інспектували очисні споруди в Оболонському районі Києва, то там достатньо добре себе показали саме укриття в медичних закладів. Але не завжди і не всюди. Були й трагічні події, коли людей не допустили в укриття і вони загинули. Тому в цьому сенсі ще багато роботи".
— Системи оповіщення в укриттях мають бути і чи вони є?
"Однозначно, мають бути системи оповіщення, тому що люди в закритому приміщенні. Укриття мають бути розраховані на перебування там до 48 годин, проте крім предметів першої необхідності в них нічого немає. Відтак інформаційна складова в укритті також обов’язково має бути передбачена".
— А як щодо приміщень подвійного призначення. Кваліфікація безпечності укриття десь прописана? Адже одна справа метро, а інша – напівпідвальне приміщення…
"Стосовно класифікації споруд, то є захисна споруда, протирадіаційне укриття і є споруда подвійного призначення. СПП найчастіше може бути використана у вигляді захисної споруди, тому що у воєнний час може використовуватися для потреб. Але так звана "подвійна стіна", якою є коридор, не є захисною спорудою. Коридор може лише на час якоїсь швидкої операції більше вберегти людину від потужної вибухової хвилі, осколків або стрілецької зброї".
Правило "двох стін" – не панацея
— Тобто правило "двох стін" – це мінімум, якщо немає можливості дійти до укриття?
"Так. Проте це не є захисною спорудою".
— А скільки укриттів було б необхідно згідно із стандартами?
"Якщо у нас від 1 до 3 м2 на людину, то на 40 млн в нас має бути 40 млн м2 укриттів. Вони мають розташовуватися в населених пунктах і тут комплексна проблема, яка має бути вирішена як на рівні держави, так і кожної окремої територіальної громади в рамках соціально-економічного розвитку. Потрібно закладати кошти в програми наявності або реконструкції захисних споруд. Держава має до цього прикласти більш жорстку "руку", тому що розхлябаність на місцях очевидна, навіть по місту Києву, де на інтерактивних картах є споруди, людина, намагаючись зберегти своє життя, йде туди, а там закрито. Пряме відношення до цього має місцева влада та ДСНС".
Мобільні укриття
— А як щодо мобільних укриттів? Днями такі встановили в Білозерці, Станіславі Херсонського району. Так само в Харкові досить багато таких укриттів. Чи можуть такі укриття бути ефективними та наскільки вони користуються популярністю?
"Такі укриття можуть бути альтернативою, коли немає можливості дістатися до стаціонарного. Й вони можуть бути не лише бетонні, наші польські колеги працюють з такими пластиковими спорудами. Вони цільні та слід лише викопати котлован, поставити їх туди. Вони модульні. І це може дуже сприяти вирішенню проблеми на місцевому рівні, залежно від кількості людей в населеному пункті або локації. Це як зараз ми чекаємо на F-16, але вже бачимо, як ефективно працюють дрони. Так і невеликі захисні споруди можуть частково вирішити цю задачу".
Укриття, яке захистить від прямого потрапляння снаряду чи ракети, у цивільних не передбачено
— Який рівень захисту укриттів?
"Є вимоги до укриттів і зараз з’явився й сайт "Залізне укриття”. Там визначено технічні та технологічні параметри укриттів, які безумовно мають бути виконані так, як потрібно. Але ми маємо розуміти, що від прямого попадання зброї – снарядів чи ракет – жодного укриття не передбачено. Це не військове укриття, де норми по 2–2,5 м бетону, який захищає від проникнення. На жаль, наші норми по спорудах захисту не передбачають прямого попадання, тому максимум, що треба робити, – це дотримуватися рекомендацій, які даються і державними будівельними нормами, і Кодексом цивільного захисту. Ці рекомендації мають виконуватися при ремонті чи будівельних роботах".
