"У західних зброярів з'явилося друге дихання" – Мусієнко про ідею оборонного хабу

"У західних зброярів з'явилося друге дихання" – Мусієнко про ідею оборонного хабу

Ідея створення оборонного хабу полягає у тому, щоб офіси західних зброярів, а потім і їхні виробничі майданчики, були відкриті в Україні. Таке роз'яснення в ефірі Українського Радію надав керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. Справа в тому, каже експерт, що в Євросоюзі є 5-6 країн, які мають на своїй території виробництва, або взагалі виробляють зброю. Але немає сенсу, наприклад, САУ CAESAR повертати назад до Франції на ремонт чи обслуговування, якщо представництво її виробника можна відкрити в Україні. "Проєкт створення хабу насправді дуже багатоплановий, він не розрахований на короткотермінову перспективу. Але над цим робота ведеться, тому що зараз багато європейських країн, і сам Євросоюз збільшив видатки на виробництво і ремонт озброєння. Відповідно, в компаній з'явилося "друге дихання", – констатував Мусієнко.

0:00 0:00
10
1x

Зустріч Володимира Зеленського з керівниками оборонних компаній США. 11 грудня 2023 року.  Фото:  president.gov.ua

 

У Євросоюзі є 5-6 країн, які виробляють зброю

Ідея створення оборонного хабу в Європі з базуванням в Україні. Це щось нове чи ця тема вже обговорювалася? 

Вона обговорюється. Це не сюрприз. Можу сказати, що в Україні зараз зацікавлені виробники. Я зустрічався з представниками французьких, німецьких компаній, а також країни Північної Європи на експертному рівні цікавляться цим. Не вся інформація публічна. Але можу сказати, що така робота ведеться. І є інтерес в тому, щоб, слідом за Rheinmetall, відкривати щонайменше якісь представництва виробників. В першу чергу йде мова про представництва і виробництво певних елементів і устаткування, яке використовується в різних видах озброєння. 

Тобто це і є оборонний хаб?

Сюди включено три складових: 

Перше – це виробництво комплектуючих і певних елементів, багато з яких зараз починає вироблятися на базі штучного інтелекту. Йдеться про ті ж системи прицілювання і наведення для різних типів зброї, снарядів, ракет. 

Друге – це ремонт і обслуговування тієї техніки, яка була передана Україні. Наприклад, Rheinmetall розпочав з цього, а далі планує виробництво. 

І третє – це безпосередньо виробництво за ліцензією тих видів зброї і машин, які вже випускаються. Наприклад, швецька CV-90. Вчора (13 грудня) президент України був в Осло, де був саміт країн Північної Європи, і де, зокрема, порушували питання пришвидшення створення відповідних потужностей для цього виробництва. 

Стосовну хабу. Справа в тому, що в Євросоюзі є 5-6 країн, які мають на своїй території виробництво, або взагалі виробляють зброю. Це Франція, Німеччина, Швеція, Британія, яка не входить в ЄС, Італія і Польща. Це ті країни, які зараз активно нарощують виробництво. Ідея в тому, щоб їхні офіси, а потім і виробничі майданчики, були відкриті в Україні. Бо навіщо, наприклад, французькій компанії забирати артилерійські установки CAESAR на обслуговування і ремонт до Франції, якщо можна відкрити такі офіси в Україні. А далі це вже виробництво і реалізація спільних проєктів. Проєкт створення хабу насправді дуже багатоплановий, він не розрахований на короткотермінову перспективу. Але над цим робота ведеться, тому що зараз багато європейських країн, і сам Євросоюз збільшив видатки на виробництво і ремонт озброєння. Відповідно, в компаній з'явилося "друге дихання". 

Як забезпечити захист об'єктів від тих же коригувальників, де будуть розміщені виробничі майданчики цього хабу?

У мене тут немає оптимістичних коментарів. На жаль, вони можуть бути. Але це робота Служби безпеки України, яка постійно їх виявляє і затримує. Не можу сказати, що це зараз повальне явище, але воно є, на жаль. Загалом різні елементи захисту для цього використовуються. Ви ж бачите, як синхронно Rheinmetall заявляє про відкриття виробництва, а ми додаткові системи і Patriot, і IRIS від Німеччини отримуємо, і додатковий NASAMS  від Норвегії. Тобто є розуміння того, що потрібно буде прикривати певні зони, де можуть розміщуватися такі виробництва. Крім того, певні виробничі потужності розраховуються так, аби мати певну частину закриту, яка може бути під землею, що гарантуватиме додаткові елементи захисту. 

Олександр Мусієнко. Фото: Суспільне 

"В наступні роки ринок зброї буде збільшуватися"

Чи розглядалися варіанти розмістити оборонний хаб поблизу кордонів України, на території сусідніх країн?

Звичайно. Тут іде конкурентна боротьба. В тій же Угорщині є велика філія Rheinmetall, вони там працюють. Певні виробничі потужності є в Польщі. Але зараз Польща переважно дає можливість виробляти нам певні види озброєнь, наші окремі підприємства з ними кооперуються і там локалізують виробництво. Плюс, це ремонтна база для техніки, яку нам поставили, тих же САУ Krab. Хочу зазначити, що навіть Словаччина, попри заяви уряду, що вони не будуть постачати зброю, не припинила виконання контракту для України на постачання артилерійських установок Zuzana. Він виконуються. Бо це ж, зрештою, інвестиції і те, що пожвавлює економіку. Крім того, що це безпека. Тому, звичайно, наші сусіди в цьому були б зацікавлені. Але ми говоримо про те, що логічно зараз відкривати виробництво в Україні.

Це пов'язано також з наявністю в нас певної школи, інженерно-технічної бази та персоналу? 

Безумовно це враховується. Тому що, наприклад, Швеція зіткнулася з браком не тільки інженерів вищої категорії, а й працівників, які готові йти працювати і вчитися. Крім того, зараз зовсім інша виробнича база. Багато чого виконують роботизовані системи, які треба обслуговувати. Тому потрібні працівники, які будуть готові з цим працювати. Там з цим стикаються. У нас, я думаю, з цим проблем взагалі не повинно бути. 

Наскільки важливо для збройних компаній, що їхні зразки озброєння практично одразу проходять випробування на полі бою? 

Для виробника зброї це, мабуть, найкраща реклама, яка тільки може бути. Не потрібно вигадувати маркетингові стратегії чи якусь рекламну складову. Достатньо просто показати відео чи фото, як, наприклад, Patriot збиває російські гіперзвукові "Кинджали" чи інші балістичні ракети. Це найкращий кейс, який може бути в здобутку виробника. Тим більше, що за прогнозами Стокгольмського інституту миру, в наступні роки ринок зброї буде збільшуватися. Тобто будуть зростати і попит, і виробництво. 

 

"Зараз мова йде про корабельну коаліцію"

Візит Володимира Зеленського до Норвегії. Ця країна теж є однією з учасниць коаліції щодо постачання літаків F-16 і в партнерстві з Британією сприятиме стратегічному посиленню військово-морських сил. Чого можна тут очікувати?

Норвегія має достатньо потужні військово-морські сили. До речі, як і Швеція. Тому звичайно, вони можуть нам допомогти в реалізації проєктів безпосередньо безпеки в Чорному морі. Я поки не готовий сказати, що нам поставлять кораблі і катери. Хоча я не виключав би, тому що такі дискусії йдуть. Два мінних тральщики від Британії вже передані. Тепер мова йде про Норвегію. Але посилення захисту узбережжя протикорабельними ракетами, плюс допомога в розробці систем морських надводних і навіть підводних дронів, це дуже важливий аспект. І наступне – це забезпечення літаків F-16 типами ракет, які дають можливість завдавати удари на далеку відстань по ворогу, в тому числі по кораблях російських військ Чорноморського флоту.  Але наскільки я розумію, крім коаліції літаків, зараз мова йде про корабельну коаліцію, яка має поступово нарощувати можливості військово-морських сил України. Єдине, що тут є технічний момент – це Туреччина і пропуск через Босфор відповідних кораблів для нас. 

12-13 грудня в Берліні відбулася конференція партнерів України для зміцнення її протиповітряної оборони. В ній взяли участь близько 70 учасників з 22 країн. Про що там домовилися? І чи дійсно Німеччина тепер активніше включилася в українське питання?

Справа в тому, що всі навчання наших підрозділів, наприклад, для систем Patriot, відбуваються на території Німеччини. Тому це зрозуміло. Щодо ситуації загалом, то хочу нагадати, що ще в жовтні 2022 року було прийнято два рішення країнами Великої Сімки, а потім і на форматі Рамштайн про те, що країни допоможуть створити для України ешелоновану систему протиповітряної оборони. І ця робота йде на системній основі. Ще рік тому ми навряд чи могли б збити 10 із 10 балістичних ракет. Зараз ми це робимо, і це вже досягнення. Але треба розуміти, що ризики нікуди не зникають, і наша система ще не є настільки досконалою, як би хотілося. Тому працювати ще є над чим.