Ілюстративне фото: зображення Mohamed Hassan із сайту Pixabay
Часто порушують авторське право через незнання закону
— Наскільки авторське право може бути дотичним до кожного з нас?
Із розвитком соціальних мереж ми всі стали творцями, як би ми цього хотіли чи не хотіли. І досить часто люди порушують авторське право не тому, що вони хочуть його порушити, а через незнання закону. Тому, коли ми беремо навіть для своїх соціальних мереж, наприклад, актуальну картинку художника Титова то, по-перше, має бути видно і підписано, що це саме він автор. А ідеально, коли є посилання на його сторінку. Якщо ж мова йде про використання для комерційних цілей, то нам треба йти до нього, як до автора, і брати дозвіл. Багато хто про це не знає.
— Що таке авторське право з точки зору законодавства, коли воно виникає і, що є об'єктом авторського права?
У нас цього року почав діяти закон "Про авторське право та суміжні права" в новій редакції. Ця редакція досить сильно нас наближає до законодавства з Європейським Союзом. Тому, коли ми говоримо про врегулювання на рівні України, то воно є дотичним до світового і європейського законодавства. Коли, наприклад, допис порушує авторські права в інстаграмі, у фейсбуку, в інших соцмережах, то є спеціальні форми подання таких скарг. Вони загальноприйняті в усьому світі. Тому блогери прекрасно знають, що для використання таргетованої реклами вони не можуть брати музику, наприклад, із бібліотеки, яка є в інстаграмі. Їм треба використовувати власну або купувати дозвіл на використання такої музики.
Коли виникає авторське право? Авторське право виникає в момент створення будь-якого твору. Наприклад, ви фотограф. Якщо ви робите фотографію, то ви вже є творцем. Будь-яка ваша світлина – це вже є твір і він захищається авторським правом із моменту натискання на кнопку фотоапарату. Якщо ж мова йде про серійне фотографування, тобто ви ставите якісь предмети, а робот їх фотографує і немає творчої складової, то це не захищається авторським правом. Аналогічно з текстами. Якщо це просто одне речення, то не твір. Але коли ми скажемо про відому фразу Ернеста Гемінґвея про дитяче взуття "For sale: baby shoes, never worn" – всього 6 слів, але вони вже захищаються авторським правом. Тому, щоразу треба дивитися в контексті. Взагалі, що може бути об'єктами авторського права? Це можуть бути фотографія, текст, аудіо, відео, аудіовізуальні твори. Все, де є творча складова, де є творчий дотик до роботи. І він захищається. Захищається, щоб творці мали право на свій власний заробіток і на свій захист. В першу чергу, це ім'я, а в другу чергу, це і матеріально-грошова винагорода.
А у співавторів?
— Якщо є співавтори. Чи може один автор оприлюднити твір без дозволу іншого?
Наш закон говорить про те, що в першу чергу маємо розділяти. Чи може бути відділено в творі це співавторство. Якщо ми цього зробити не можемо, бо там є реальна робота двох і цілісний твір, то будь-хто з співавторів не може заборонити іншому, без достатніх на це підстав. Тобто мають бути поважні підстави. Вони щоразу мають один до одного звертатися щодо розповсюдження їхнього твору, й інший не має права просто так відмовити. Тобто згода має бути, але незгода має бути обґрунтована. Це по закону. Якщо ми говоримо про гарну історію, коли підписується угода, то тоді набагато простіше. Ці умови можна проговорити і всі ці питання врегулювати в договорі.
— Але якщо один співавтор опублікував, а інший не погоджується. Що тоді?
Ідуть у суд і розбираються разом з юристами. Це складно. Але, насправді, це комплексне питання. В суди мало хто звертається. Звертаються переважно відомі люди, з відомими творами. Тому що із всієї категорії справ, які розглядаються в судах, лише 0,3% складають справи, які стосуються інтелектуальної власності взагалі. Тобто це не лише авторські спори. Це спори і про торговельні марки, патенти, свідоцтва тощо. Тому що інтелектуальна власність – це ширше поняття і регулює все, що створюється людиною.
Я супроводжую зараз таку справу. Вона перша в Україні, незважаючи на те, що наші соцмережі існують вже давно, вони розвинуті й крадіжки там чи не щодня. Я супроводжую справу про захист авторського права, порушену в інстаграмі. Одна експертка, бухгалтерка, використала повністю текст звіту моєї клієнтки, теж бухгалтерки-експертки. Вона повторила його один в один, з деякими, можливо, змінами. Це було три таких відео. Вони набрали гарні охоплення в моєї клієнтки, й інша експертка вирішила, що повторити той самий текст – "це гарна ідея". Ми написали їм про те, що ви "порушуєте", вони прибрали. Але моя клієнтка залишилась незадоволена і сказала, йдемо в суд. Першу інстанцію ми програли. Суд сказав: оскільки вже видалено з інстаграму, то немає підстав для звернення до суду. І ми пішли в апеляцію. Але ця історія про те, що це перший такий спір в Україні.
— Але подібних історій багато. Виходить, що більшість просто пише про своє невдоволення в соцмережах і все?
Насправді, це багатогранна історія. З одного боку, для захисту в суді потрібен юрист. Витрати по такій категорії справ дуже значні – приблизно від 20 тисяч гривень до 80-100 тисяч. У суді можна відшкодувати 2-5 тисяч гривень. Тобто людина не компенсує навіть витрати на юриста. Інша історія – це те, що багато хто з людей справді не знає, що вони порушують авторське право. Взяв в інтернеті картинку, фото чи допис і думає, що це можна використовувати. Але, на моє переконання, це крадіжка. Так само, як вкрасти будь-яку річ особисту в іншої людини.
— Окрім звернення до суду, автор контенту може якось захистити свої права?
Так. У першу чергу, на всіх платформах у соцмережах є можливість подачі скарг. І часто такий інструмент працює. Тому що скарги по авторських правах розглядаються швидше, ніж інші. Крадіжки авторського права блокуються відразу. З моєї практики, від однієї до трьох діб розглядаються такі скарги і, справді, блокуються такі дописи.
Кейс Бенксі: псевдонім захищається так само, як і справжнє ім'я людини
— А як зафіксувати, що твір чи ідея саме мої, а не іншого блогера?
По-перше. Для того, щоб встановити, чи це плагіат, чи просто ідея якась, можна призначити експертизу. По-друге. Ідеї не захищаються. Для прикладу, недавно в соцмережах підтримували нашого українського коміка Влада Шевченка. Він зі своєю дівчиною зробили прекрасне відео, яке потім повністю повторили, їхній сценарій, інші блогери. Теж коміки іноземці. Влад написав їм про це. Але вони сказали, що ідеї не захищаються. Я написала Владу, що це сценарій. А сценарій захищається. Щодо фіксації. Коли мова йде про цифрові докази, то з цим є певні проблеми. Я в свої справі використовувала наступним чином. Перш за все, моя довірителька всі свої нотатки, всі сценарії, відео записувала в окремому файлі. І видно, коли файл був збережений. Мова йде про те, що авторство захищається, в першу чергу, датою створення. Хто перший створив, той і автор. Далі я показувала скріни самих соцмереж, а також складала протокол огляду сторінки. Це таке трішечки ноу-хау, зараз адвокати починають його використовувати. Також є експертні установи, які можуть зафіксувати вміст сторінки на певну дату з певними обмеженнями. Тобто з яких IP-адресів це видно, не видно. І такі докази теж приймаються судом.
— А якщо автор опублікував свій контент під псевдонімом?
Це те саме ім'я. Право на псевдонім захищається. Якщо ми говоримо про графіті Бенксі, то ніхто не знає, що це за людина. Але його юристи працюють із захистом його авторського права. Тобто псевдонім захищається так само, як і справжнє ім'я людини. Єдине, що потім в суді треба буде довести взаємозв'язок між певним псевдонімом і людиною. Тому що українське законодавство говорить, що має бути конкретна фізична людина з конкретним податковим кодом. Без цього справи не приймаються до провадження.
"Русский военный корабль, иди…" — як Укрпошта домовлятиметься з Прикордонною службою, побачимо"
— Автор випадково побачив своє фото у чужій кав'ярні. Як бути?
Нічого не беремо без дозволу. Все, чим хочемо просто полюбуватися, можемо собі роздрукувати і повісити десь вдома. Все, що виходить у публічну, а особливо в комерційну площину – лише з дозволу автора. Треба або купувати в нього, або отримувати дозвіл на таке розміщення. Яскравим прикладом може бути всім відома марка Укрпошти про "Русский военный корабль…". Укрпошта в цьому питанні дуже педантична і підписує всі авторські договори з авторами кожної марки, яку вони друкують. Після підписання такого договору до Укрпошти переходять всі права на розміщення, на виготовлення, на друк футболок, кружок, чашок. Ніхто інший в будь-якій країні світу, крім Укрпошти, не має права на таке розміщення зображень цієї марки. При цьому на кожному зображенні видно, хто є автор. Це правильне дотримання, і це про комерційне використання.
Поштова марка за мотивами відповіді українських прикордонників з острова Зміїний на погрози російського крейсера "Москва". Художник марки Борис Грох
Щодо прикладу з кафе. Якщо хтось захоче сам намалювати картину за мотивами Укрпошти і розмістити на стіні свого кафе, то всі прекрасно розуміють, що це саме та картина, майнові права на яку зараз належать Укрпошті. І якщо остання побачить таку картину, то для власника кафе – це конфіскація, штраф, відшкодування збитків. Тому найпростіше замовити в когось фотографію чи картинку і розмістити.
— А автор фрази "Русский военный корабль, иди …" теж продав своє авторське право чи як?
Зараз за право використання цієї фрази бореться Прикордонна служба. Наскільки я знаю, вони подали на реєстрацію її, як торговельну марку. Після того, як її зареєструють, вони матимуть право забороняти використовувати будь-кому цю фразу. Як Укрпошта буде домовлятися з Прикордонною службою, теж побачимо.
— Як же зареєструвати своє авторське право і чи завжди це варто робити?
Одна по собі фраза не може бути твором. За нашим законодавством, фраза може бути зареєстрована як торговельна марка. Всі рекламні слогани реєструються, як торговельні марки. Але це не те саме, що й авторське право. Тому що авторське право захищається з моменту створення. Його спеціально реєструвати не потрібно. Якщо виникла спірна ситуація, достатньо показати, що ви це створили раніше. Тому я рекомендую всім авторам використовувати нотатки, щоб було видно час створення. Або, якщо це фото, налаштувати запис метаданих на кожну фотографію. Якщо мова йде про книги чи статті, надруковані або написані рукою, то можете їх просто відправити собі поштою.
— Як уникнути проблем з авторством у тих же соцмережах?
Вказати автора. Це найпростіше. Якщо ви хочете використати чийсь допис, фотографію, то є функція гіперпосилання. Натискаєте на неї і ви нічого тоді не порушуєте. Можна зробити лінк-посилання на певну статтю чи матеріал. Воно дозволено і нашим законодавствам, і правилами соцмереж.
Про штрафи і рекомендації
— А який штраф за порушення?
Тут немає такої межі. Але коли ми говоримо про світові спори, то вони доходять до мільйонів. У нас поки немає такої розвинутої судової практики. У нашому спорі, наприклад, це була сума 130 тисяч.
— Отже, ваші основні рекомендації, як не порушувати авторське право кожному з нас.
Перш за все, самостійно створювати контент. Самі соцмережі говорять про те, що вони надають перевагу тим, хто створює самостійно. По-друге, напряму купувати у творчих людей безпосередньо їхні роботи. І не брати з інтернету. А якщо знайшли в інтернеті те, що вам подобається, то обов'язково знайдіть автора і запитайте дозволу.
