Фото: РБК
Серйозне рішення
"Нам нарешті вдалося подолати історичний шизофренізм, який тримав нас нас в лещатах стільки років. Він полягав у тому, що в своєму релігійному житті ми жили фактично за світським календарем, який був запропонований римським консулом Юлієм Цезарем, а світське життя було підпорядковане власне релігійному календарю, який був запроваджений Папою Римським Григорієм ХІІІ в 1582 році. Тепер, думаю, в нас в голові поступово наступає ясність і ми всі переходимо на рейки, на яких рухається весь цивілізований світ. Тепер наше життя буде більш цілісним і усвідомленим", — розповіла Людмила Филипович.
Релігієзнавиця додала, що рішення перейти на новоюліанський календар ухвалював Архієрейський Синод Греко-католицької церкви, а також Синод, Архієрейський Собор і власне Помісний Собор Православної Церкви України: "Тобто це не просто чиясь ініціатива, яка не досліджувалася, не вивчалася. Були створені календарні комісії".
Що змінюється з 1 вересня?
"Щоб орієнтуватися в новому календарі, треба від старої дати відняти 13 днів і ми будемо мати новий стиль, за яким закликають жити наші українські церкви своїх вірян. Зокрема, перше свято буде вже 8 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці, яка в народі називається Друга Пречиста. Традиційно це свято ми святкувати 21 вересня", — пояснила Филипович.
Зараз, як додала експертка, фактично розпочинається новий церковний лік: "За старим календарем він розпочався 14 вересня, а в цьому році він розпочинається 1 вересня. Цим треба користуватися".
"На перших порах буде якесь несприйняття, адже в нас є цілі монастирі і парафії, які відмовилися перейти на новоюліанський календар. Проте рішення соборів і синодів достатньо толерантні: ті, хто не хоче переходити і усвідомлено це робить, можуть до 2025 року подумали, звикнути.
Проте те, що частині можна залишитися на старому календарі, може створити деякий хаос серед вірян. Адже коли ми святкуємо свій день народження один раз, це нормально, але святкувати два-три рази дивно. Тому треба позбуватися цієї роздвоєності. Цього року тим, кому хочеться двічі згадати свято Різдва Пресвятої Богородиці, доведеться йти в різні церкви: за новим стилем - у греко-католиків і ПЦУ, а за старим - в Українській православній церкви Московського патріархату. Доведеться робити вибір", — додала Филипович.
"Геть від Москви"
В зв’язку з цим релігієзнавиця зазначила, що прийнято вважати, що релігія не пов'язана з політикою, але, як виявилося, зв’язки вже ж таки є: "Прийняття новоюліанського календаря було підважено не лише астрономічними причинами або релігійними, але й політичними. Сьогоднішнього дня ми календарною реформою фактично засвідчуємо, що ми "геть від Москви". Це політичне гасло, але для нашого самоусвідомлення, глибшої ідентифікації треба звернутися до історії прийняття різних календарів і зрозуміти, що Україна вже жила за новоюліанським календарем, який з’явився не так давно — в 1923 році. Його ініціатором був сербський астроном. І тоді дуже багато православних церков, взявши до уваги його аргументи, перейшли на новий новоюліанський календар. І сьогодні із 16 православних церков 10 вже живуть саме за цим календарем".
Державні свята, приурочені до релігійних, теж посунуться
Щодо дат святкування державних свят, які були приурочені до релігійних, то, як розповіла Людмила Филипович, вже підписаний указ президента про перенесення деяких свят, враховуючи новий календар, за яким будуть діяти українські церкви.
"Зміни стосуються тільки неперехідних свят, яким була встановлена конкретна дата їхнього проведення. В християнстві є багато перехідних свят — наприклад, Великдень, які вираховуються за спеціальними формулами — "пасхаліями". Вони до цієї реформи не будуть прив’язані, тому що там інша система вирахування. Наприклад, наступного року Пасха буде святкуватися 5 травня. Проте будуть зміщені пости, які перед цим святом тривають", — пояснила релігієзнавиця.
