Дунай не стане повноцінною заміною Чорноморського порту, його розвиток залежить від згоди Румунії — Вовк

Дунай не стане повноцінною заміною Чорноморського порту, його розвиток залежить від згоди Румунії — Вовк

Вздовж українського узбережжя Дунаю будують 12 нових терміналів для збільшення потужності портів. Втім у коментарі Українському Радіо директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк заявив, що Дунай не стане повноцінною заміною Чорноморського порту, адже максимум можливого експорту через Дунай сягає близько 20 мільйонів тонн. Водночас він зауважує, що розвиток українського Дунаю залежить від згоди Румунії, зокрема на проведення днопоглиблювальних робіт та цілодобовий прохід суден через румунський Сулінський канал.

0:00 0:00
10
1x

Фото: usm.media

"Чинні три порти на Дунаї переживають "ренесанс"

На українській території Дунаю є три порти — Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайський. Зараз вони проживають дуже активне зростання працівної діяльності. Тобто так багато, як зараз, вони не перевантажували практично ніколи, крім радянських часів, адже є одним з варіантів експорту не тільки зернової продукції. Тому нині ми бачимо "ренесанс Дунаю" і зростання інтересу інвесторів та вантажовідправників в цих портах.

"Дунай не стане повноцінною заміною Чорноморського порту"

Головна проблема Дунаю — це глибини. Ми хочемо довести глибини української частини Дунаю хоча б до глибин румунської частини Дунаї, де близько семи метрів. А це глибини, які, на жаль, не дозволяють працювати з великими судновими партіями. Тому, якщо ти експортуєш через Дунай, ти не можеш формувати великі суднові партії, які можуть йти, наприклад, в країни Південно-східної Азії чи Китай. На Дунаї будують 12 нових терміналів. Але насправді мова йде про те, що той термінальний фронт, який був на Дунаї. Він приводиться до порядку. Тобто розчищаються ділянки, й на них ставляться нові потужності, щоб можна було працювати. Втім Дунай не є повноцінною і не може бути повноцінною заміною Чорноморського порту, якби ми його не розвивали. В будь-якому випадку мова йде лише про один з варіантів транспортування. Якщо говорити по зерну, то 50% йшло через порти Одеси в рамках зернової ініціативи, 25% — через Дунай і ще 25% — через західні прикордонні переходи. Максимум можливого експорту через Дунай сягає близько 20 мільйонів тонн.

"Коли відкриються морські порти, про Дунай знову можуть забути"

Дунай отримав другий шанс, аби бути транспортною артерією і допомагати українській економіці, але це є наслідком того, що значною мірою заблоковані одеські порти. І дуже важливим буде завдання після того, як вони будуть розблоковані, яким чином ми залишимо Дунай. Найгірша ситуація, яка може бути, що коли ми повністю відкриємо порти Великої Одеси, Дунай знову не буде пріоритетним напрямком розвитку та експортної логістики. Питання в грошах. По перше, присилати великі суднові партії набагато вигідніше. По-друге, залізничний тариф до Дунаю був дорожчим, ніж до портів Одеси, та і зараз вартість перевалки на Дунаї є дуже високою для багатьох.

"Розвиток українського Дунаю залежить від згоди Румунії"

Зараз нам дуже важливо отримати згоду від румунської сторони на проведення днопоглиблювальних робіт, а також на те, щоб було вирішено цілу низку інших технологічних моментів, зокрема можливість використання рейдової перевалки на Румунію без залучення румунського флоту. Тобто від Румунії теж все дуже сильно залежить щодо розвитку українського Дунаю. В попередні роки, коли ми намагалися проводити поглиблення Дунаю, Румунія була не в захваті з однієї простої причини: якщо українська сторона працює краще, то менше вантажів йде на румунську сторону і тим менше доходів в Румунії. У будь-якому випадку це конкуренція. Зокрема, є конвенція ЕСПО, яка регламентує днопоглиблення гирла, і румуни давно заблокували такі можливості. Нам потрібно домогтися того, щоб вони дали згоду. Крім того, нам потрібно отримати можливість цілодобового проходу суден через румунський Сулінський канал. Один з варіантів, що, наприклад, судно заходить в Суліну, завантажується на українських портах і випливає через українську частину в море вже з вантажем. Делегація Українського міністерства інфраструктури й відновлення постійно працює з румунською стороною, тож будемо бачити, яким буде результат.