Фото: pereiaslav.city
Новий календар є маркером відокремлення від Москви
Православна Церква України з 1 вересня 2023 року (саме 1 вересня вважається початком церковного року) перейде на новоюліанський календар для святкування нерухомих свят. Питання про святкування по-новому також дуже активізувалося з початком російсько-української війни, каже Елла Бистрицька. "І це маркер відокремлення від московської церкви. В заявах ПЦУ зазначено, що це інша, московська церковна традиція, тому є необхідність ухвалення нового календаря та перехід на нього, що зумовить відхід від такої старої традиції. Це також питання патріотизму наших громадян".
Григоріанський календар було розроблено у 16 ст, нагадує нам Елла Бистрицька, а новоюліанський календар є розробкою православних церков з другої половини 20-х років 20 ст за ініціативи Вселенського Патріарха. "Він є більш уточненим, ніж григоріанський. І ще 800 років дати будуть співпадати у цих двох календарях".
Неперехідні, різдвяні свята відзначатимуться по-новому
Новоюліанський календар стосується тільки неперехідних свят різдвяного циклу, тих різдвяних свят, які ми святкуємо щороку в одні і ті самі дні, каже професорка. "Пасхалія ж має свою методику розрахунку, яка прив'язана до рішення Нікейського собору — першого Вселенського собору. Православні не переходили на григоріанську методику розрахунку пасхальних свят. Тому і така відмінність. І поки що домовленості щодо цього між римо-католицькою церквою і Вселенським патріархом не досягнуто". Григоріанський календар є іншим календарем, каже Елла Бистрицька, а православна пасхалія розраховується згідно юліанського календаря, прийнятого ще в 1 ст до н.е. "Треба міняти методику розрахунку пасхалії, і якраз над цим працює змішана комісія".
1700 років з дня проведення першого Вселенського Собору
2025 року виповнюється 1700 років з дня проведення першого Вселенського Собору в Нікеї. На цьому Вселенському соборі було встановлено правила святкування Великодня, каже професорка. До цього часу помісні церкви святкували так, як вони вважали за потрібне. До 4 ст уже вибудовувалися певні традиції. "Документи рішення щодо святкування Великодня не збереглися, тільки послання імператора Костянтина до єпископів, де перераховується рішення щодо святкування Великодня, серед яких зазначається не святкувати Воскресіння разом з іудеями. Але, незважаючи на це, Александрійська церква святкувала після цього Пасху разом з іудеями. Лише в 14 ст було сформовано 4 правила святкування Великодня".
Переусвідомити зміни складно
Дискусія щодо переходу святкування триває вже останні 10 років, каже пофесорка. Суспільство наше до цього готове, бо минулого року вже значна частина вірян відзначала Різдво 25 грудня. "Зміни будуть, перехідний період також. Але це буде лояльний підхід, ніхто не буде примушувати своїх вірних дотримуватися цього рішення. Якщо частина громади захоче святкувати за старим стилем, то це так і буде. Бо переусвідомити ці явища і сприйняти їх не так легко певній категорії людей". Елла Бистрицька каже, що наші предки свого часу вже пережили диктаторські переходи на новий календар, і це збурювало суспільство. Тому треба з повагою поставитися до людей: це буде їхнє вільне бажання.
Свято Покрови потребуватиме допомоги держави
Різдвяні свята буде зміщено на 13 днів. Зокрема свято святого Миколая відзначатиметься 6 грудня, Водохреща 6 січня. "Що стосується 14 жовтня, Покрови, то із цим святом пов'язано багато традицій. І тут потрібна буде якась реакція держави".
