Місце масового поховання людей в Ізюмі, 23 вересня 2022. Фото: Олег Синєгубов
Треба працювати доти, поки не буде знайдено зниклу безвісти особу
Після 24 лютого 2022 року підхід до теми безвісти зниклих дуже змінився, каже Олег Котенко. Держава почала приділяти цьому питанню багато уваги, створено різні інстанції для роботи з безвісти зниклими: Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Координаційний штаб з поводження з полоненими, який також вирішує і питання щодо безвісти зниклих, Уповноважений із прав людини, в ОП також є люди, які переймаються цими питанням, наголошує Олег Котенко. Всі ці структури працюють із рідними, які подають заяви щодо безвісти зниклої особи. Каже, що треба працювати доти, поки не буде її знайдено.
В кожному регіоні є представництво Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин
В кожному регіоні запроваджена інституція Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, де працюють помічники, психологи, юристи. Є колл-центри, гарячі лінії, куди щодня надходить безліч дзвінків. Ці лінії також працюють і в зворотньому напрямку, повідомляючи якусь нову інформацію рідним, каже Олег Котенко. Працює аналітичний відділ, який обробляє базу даних, переглядає російські телеграм-канали, інтернет-ресурси, де пропагандисти вихваляються своїми "досягненнями". І знаходить таким чином людей.
Інтерактивні карти, з яких починається пошук зниклих безвісти людей
Працюють пошукові групи, каже Олег Котенко. Вони виїжджають на місця деокупації, де розшукують і знаходять безвісти зниклих. "Робота пошукова важка. Ми знаємо всі локації поховань перед тим, як виїжджаємо, маємо інтерактивну карту, в яку вносимо інформацію від військових, місцевих, тих, хто залишився в окупації. Розробляємо план переміщення нашої пошукової групи. На місці приїзду з'ясовуємо, чи дійсно там є тіла. Наступного дня прибуває ДСНС, бо територія є замінованою. Якщо є можливість, то їдуть слідчі Нацполіції". Хоча, каже Олег Котенко, хлопці з пошукової групи проходять навчання в Червоному хресті, де отримують необхідні знання. "Після підняття тіла завантажуються до рефрижератора. Слідчий на місці в морзі приймає тіло, беруться ДНК-експертизи і далі передається на поховання рідним".
Родичі є головною ланкою у впізнанні особи
Велика роль у пошуку зниклих безвісти надається родичам. "Без родичів ми це не можемо зробити. Наприклад, ми маємо відео (з російських телеграм-каналів-ред.), на якому фігурує понад 10 людей. З інформації відомо, що це є певний підрозділ або бригада. На відео ми цих людей не знаємо, але нам відомо, що з такої бригади когось розшукують. Тоді це відео пересилається родичам. А далі вже інформація передається в Координаційний штаб щодо військовополонених". Допомагає в роботі Національне інформаційне бюро, Нацполіція, де підтверджують або спростовують звернення щодо тієї або іншої особи.
В Ізюмі було лише два звернення щодо безвісти зниклих
Масове поховання в Ізюмі, яке було знайдено одразу після деокупації, належить саме пошуковій групі Офісу Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин. "Ми знали, що там поховані наші хлопці. Ми зайшли туди одразу після звільнення міста. Ще тривали бої на околицях. В цей час там перебували журналісти і запитали у нашої пошукової групи, чому так багато хрестів. Було видно, що в одній могилі можуть знаходитися два-три тіла. Там було багато похованих людей, тому ми звернулися до Нацполіції, бо самостійно не змогли б зробити цієї роботи. У нас в Ізюмі було лише два звернення щодо безвісти зниклих".
Роботи у Маріуполі буде дуже багато
Каже Олег Котенко, що вони працюють із багатьма організаціями, які мають можливості продивлятися мапу місцевості з супутників. "В Маріуполі в нас дуже багато локацій. Нам відомі ті локації, де тіла були від початку поховані. Ми знаємо, де є братські могили. Роботи у Маріуполі буде дуже багато".
Нам не кажуть "дякую" за повернене тіло
Констатує Олег Котенко, що в процесі їхньої роботи завжди будуть питання, але він до цього вже звик. Каже, що нікого не переконують, розуміння всього приходить поступово. "На початковому етапі нам потрібно людину, яка шукає зниклого безвісти родича, заспокоїти. Коли ми даємо родичам особисту картку розшукуваної людини, тоді нам легше з ними розмовляти. На початку інформації про зниклого безвісти більше у родичів, потім на певному етапі у нас, бо маємо більші для цього вже можливості, обмінюємося інформацією".
Щодо психологічного навантаження, то воно є. І підтвердженням цьому є часті звільнення людей з колл-центру, які не витримують такого психологічного навантаження. "Нам не кажуть "дякую" за поверене тіло. Ми просто розуміємо, що це наша робота".
Головні запитання в пошуку зниклих: коли людина пропала і яка бригада…
Головні запитання, коли до мене звертаються з проханням допомогти знайти особу, яка зникла безвісти: коли людина пропала і яка бригада. І тоді мені все стає одразу зрозуміло, бо плюс-мінус розумію, що там відбувалося. Ми маємо можливість володіти інформацією. Є багато знайомих, які воюють, із командирами налагоджений контакт". Пошукові групи виїжджають туди, де самостійно не пройдеш: треба дозволи та супровід.
Лінія Уповноваженого зі зниклих безвісти: 0 800 339 247. Повідомити про зниклих також можна особисто Уповноваженому за телефоном: (099) 792-01-26. У вихідні можете надсилати повідомлення у Viber і Telegram на номер: (095) 896-04-21.
