Фото: pexels.com
"Введення імпортного мита Туреччиною не є критичним для України"
"Крім того, що Туреччина активно імпортує зернові культури з України, вона також дуже великий світовий трейдер. І, відповідно, левову частку продукції, яку вона закуповує у нас, вона перепродає далі. І на цю продукцію не накладається мито в розмірі 130%. Тож поставки з України в напрямку Туреччини будуть продовжуватися. Турки встановили таке високе мито у розмірі 130% лише для продукції, яка заходить на їхній внутрішній ринок. За попередньою оцінкою це становить не більше 5%, які вони закуповують у нас. Тому введення цього мита Туреччиною не становитиме для нас ніяких додаткових ризиків. Це не настільки критично", — зазначає Світлана Литвин.
Чому українське зерно та інша аграрна продукція стали проблемою для Європи?
Ситуація з невдоволенням щодо імпорту нашої продукції з боку фермерів Польщі, Угорщини, Словаччини спостерігалась вже не один місяць. "З початком масового транзиту українського збіжжя через ці країни також збільшились надходження і безпосередньо в сусідні країни. Однак вплив цих надходжень на ринок був не стільки значним, як зміна світової ціни. Наші сусідні країни ніколи не були ключовими ринками для українських аграріїв. Просто значна частка продукції проходила транзитом через ці країни. З початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України світові ціни на зернові та олійні культури дуже стрімко зросли. Протягом року внаслідок того, що збільшувалося світове виробництво зернових культур та налагоджувався наш експорт, ціна почала стабілізуватися і опускатися. Зараз вона знаходиться на рівні вищому, ніж до початку війни. Ця тенденція стосується не лише наших сусідніх країн, які обмежили імпорт української продукції, а абсолютно всіх світових ринків. На цьому фоні фермери сусідніх європейських країн почали недоотримувати прибуток у порівнянні з ситуацією річної чи піврічної давності. На початку війни тонна високоякісної пшениці коштувала 420 доларів. Зараз ціна опустилася до 290 доларів за тонну. Відповідно, європейські фермери, маючи запаси продукції, звинувачують українське зерно з тому, що ціна опустилася так нижче. Однак, хочу наголосити, що там не йдеться про збитки. Це недоотримання прибутків", — пояснює експертка.
"Українські аграрії балансують на межі виживання"
"Через ці значні логістичні витрати наші аграрії отримують вдвічі нижчу ціну за ту саму продукцію, ніж, наприклад, французький фермер. Навіть якщо продукція йде через зерновий коридор, всі простої, затримки суден, страхові випадки — все сплачує українська сторона. Відтак становище аграріїв України зараз і два роки тому суттєво різниться. Зараз фермери балансують на межі виживання. Ніхто з них не говорить про прибуток, вони сподіваються продовжити хоча б якось свою діяльність, тому що фінансових ресурсів дуже сильно не вистачає. Зараз триває посівна кампанія. Потрібні значні кошти. Продукція на складах є, але немає можливості її реалізувати і перетворити в кошти, щоб закупити пальне, добрива, засоби захисту тощо", — зазначає Литвин.
"Продовольчій безпеці України нічого не загрожує"
Експертка прогнозує, що аграрії будуть продовжувати обробляти землю, але змінюватимуть структуру своїх посівів. Втім вона переконана, що продовольчій безпеці України нічого не загрожує. "Уже цього року ми спостерігаємо, що аграрії починають менше сіяти зернових культур. Однак ми все одно виробимо втричі більше, ніж споживаємо. Аграрії починають більше виробляти олійних культур, тому що їх легше експортувати. Олійні культури мають вищу ціну за тонну у порівнянні зерновими культурами та мають меншу врожайність, тож їх легше фізично вивезти. Крім того, в Україні сильно розвинена переробка олійних культур, в першу чергу, насіння соняшника. Тож аграрії будуть балансувати, шукати оптимальний варіант, щоб дочекатися нашої перемоги, повернути нормальні експортні коридори, нормальні ціни і продовжувати свою діяльність. Ми не бачимо, щоб хтось відмовлявся працювати далі і не засівав", — резюмує Литвин.
