Спуск на воду українського корвета "Гетьман Іван Мазепа" (F211) у Туреччині. 2 жовтня 2022 року. Фото: Олена Зеленська
100-метровий корвет, який боротиметься з підводними човнами противника
У Туреччині пройшли перші випробування українського корвету "Гетьман Іван Мазепа" – корабля, який було збудовано за декілька років. Давайте, проаналізуємо його характеристики.
Це класичний корабель класу "корвет", основним призначенням якого є боротьба з підводними човнами противника. Для цього у нього є відповідна зброя - гідроакустичні системи, вертоліт на борту, який може здійснювати пошук та виявлення підводного човна та надавати ці дані на корабель. Також у нього є торпедні апарати, які можуть безпосередньо знищувати підводний човен. Крім того, у цього корабля є ударний ракетних комплекс, який дає можливість завдавати удари по кораблях такого ж класу або й вищого. В оригіналі це були ракети американського виробництва "Гарпун", зараз же, наскільки я розумію, поки що немає розуміння, що буде стояти. Казали про ракету "Нептун", але, наскільки мені відомо, зараз вона не готова для морського варіанту. Такі ракети зараз спрямовують на те, щоб застосовувати їх по цілях на суходолі з берегових ракетних систем. Минулого тижня ми вже бачили дуже вдалі пуски по російському порту Кавказ на відстань понад 400 кілометрів. Крім того, на цьому кораблі, який є досить габаритним і має 100 метрів, є протиповітряна оборона. В оригінальному проєкті основна зброя була американського виробництва, проте зараз максимально почали заміщати її турецької зброєю, тож для ППО там стоїть 35-міліметрова артилерійська установка Aselsan, яка в повністю автоматичному режимі може здійснювати протиповітряну оборону. Крім того, там має стояти система протиповітряної оборони з радіусом дії в 20 кілометрів MICA. По рекламі це досить спроможна система, яка може обстрілювати чотири цілі одночасно.
"Корвет прийде вже після завершення бойових дій"
Пане Андрію, якщо врахувати досвід російсько-української війни, ми бачимо, наскільки вразливими є кораблі російського Чорноморського флоту відносно українських надводних дронів. Чи враховано під час будівництва цього корвету для ЗСУ досвід повномасштабної війни, щоб захистити корабель від можливих атак?
Якісь врахування, думаю, були, але концептуально для України використання зараз будь-яких кораблів, які мають довжину більше 50 метрів, не є доцільним. Наше завдання зараз – забезпечити контроль над ближньою морською зоною. Це корабель, який переважно має бути застосований в центральній частині Чорного моря і далі. По-друге, оскільки операційна зона дуже стисла – від Севастополя до Одеси менше 300 кілометрів, то всі радіотехнічні засоби можуть виявити такий корабель і він, звісно, буде ціллю номер один. Такий корабель можуть виявити як в базі, так і на переході моря. В росіян є серйозна перевага в засобах повітряного ураження – крилаті, авіаційна ракети, тож навіть сучасний комплекс ППО не допоможе. Крім того, цей корабель, скоріш за все, жодної контрибуції в нашу перемогу надати не зможе, тому що Туреччина просто не запустить його в Чорне море. В найкращому випадку, корвет прийде вже після завершення бойових дій. Таким чином, ми вкладаємо ресурси, але на перемогу вони не йдуть.
Ви хочете сказати, що лише після того, як завершиться війна, цей корабель може фактично використовуватися Україною? А де він перебуватиме до того моменту?
Він перебуватиме в Туреччині, так само, як два британських тральщики, які ми купили у Великобританії ще до початку війни і які до цього часу чекають там. Й за це ми, до речі, також сплачуємо серйозні кошти.
Для корветів потрібні бази
А яку роль корвет відіграє в майбутньому українському Чорноморському флоті?
Його головне завдання – у відкритому морі. В прибережній зоні його немає сенсу використовувати, тому що це надкоштовно. В прибережній зоні ті ж самі завдання можна покласти на безпілотні системи – патрулювання та спостереження, супроводження, протимінний пошук, обслідування морської акваторії. У відкритому морі, центральній частині Чорного моря, поза його межами цей корвет можна використовувати. Для нього потрібно побудувати бази, адже зараз баз для цього корвету немає. Якщо ми говоримо про два, то навіть в Одесі їх поставити неможливо, тому що це габаритні кораблі.
.jpg)
Андрій Риженко. Фото: ФБ-сторінка Андрія Риженка
Про два ми говоримо тому, що з серпня 2023 року Туреччина почала будувати ще один такий самий корвет, класу Ada, тож у нас буде два корвети. Нагадайте ще: що зараз є на озброєнні українського Чорноморського флоту?
На зараз із колишніх часів фактично нічого не залишилося. Крім того, радянський Чорноморський флот будувався під свої певні завдання, у нас з радянським Чорноморським флотом спільних завдань не дуже багато. Можливо, це стосується захисту портів, баз, морських шляхів. Крім того, з того часу минуло практично 30 років і кораблі, які ми отримали, вже було би 50 і більше корів, тобто 2,5 життя.
Основа нашого флоту – невеликі катери
Частину ми втратили в 2014 році, так? Коли росіяни заблокували їхніх вихід із Криму.
Так. З них найцінніші кораблі – це ті, які ми будували вже в незалежній Україні – ми, найімовірніше, вже не побачимо. Частину з них знищено. Проте, знову ж таки, вони не були побудовані під якусь стратегію. Спочатку треба визначити завдання, а потім під них шукати спроможності, а спроможності реалізовувати в платформи відповідно до них ресурсів, які є.
Зараз основу українського флоту складають три катери класу Island, які передали США до початку війни. Вони здійснюють патрулювання ближньої морської зони, охорону пунктів базування портів. Також, думаю, залишилося декілька артилерійських катерів "Гюрза", які зараз переважно використовуються в річках. Нещодавно, крайній такий катер прийняли в Києві й назвали його Буча.
Основу флоту зараз складають невеликі катери, які передають нам партнери. Їхня кількість складає вже декілька десятків. Вони в основному призначені для підтримки операцій, коли на них можна завантажити десант, бронетехніку та якусь рейдову групу Сил спеціального призначення, забезпечивши її висадку в район виконання завдань. Нагадаю, що в нас зараз окуповано 80% нашого узбережжя, і для того, щоб звільняти коси, острови, це потрібно. Наші партнери – і Норвегія, і Швеція, Фінляндія, Естонія, США, Велика Британія – передають нам цю техніку, яка зараз стає в нагоді.
Також додам, що дуже актуальним є питання щодо ракетного катеру, тому що, незважаючи на розвиток морських дронів, ракета є більш ефективною. Вона дуже оперативно реагує на загрозу: для того, щоб ракета долетіла до Криму чи конкретно Севастополя, потрібно декілька хвилин, а для того, щоб бути дійшов дрон, треба години. Тож розвиток невеликого флоту допомагає у виконанні завдань в північно-західній частині Чорного моря. Коли вони будуть виконані, можна буде говорити про те, щоб вирішувати завдання в центральній частині Чорного морі і поза його межами. Це будуть актуальні завдання з точки зору нашої економіки, тому що 90% нашого експорту здійснюється через морські шляхи і треба буде захищати свої інтереси і в Чорному морі, і поза його межами. Такий досвід у нас вже був.
