Фото: Дія.Бізнес
800 підприємств релокували під час війни із небезпечних місць
"В уряді маємо чіткий пріоритет — допомогти розвитку підприємництва в Україні, бо вважаємо, що наш опір російській агресії відкрив дуже потужну підприємницьку енергію в українському суспільстві. Адже наше волонтерство і допомога армії — це не що інше, як підприємництво. З іншого боку, ми бачимо структурні зміни у суспільстві. Є дуже велика кількість внутрішньо переміщених осіб, багато підприємств зруйновано навіть попри те, що ми релокували 800 підприємств із небезпечних регіонів у безпечніші. Однак масова внутрішня міграція все одно структурно вплинула на ринок праці", — зазначає Тарас Качка. Заступник міністра економіки переконаний, що "найлегший та найкращий спосіб підтримати українця, якщо він втратив своє усталене місце життя — дати йому можливість почати власну справу". Тому з 1 липня минулого року запущено програму "єРобота", націлену як на розвиток підприємництва, так і на створення робочих місць.
1,8 млрд грн на мікрогранти для українських підприємців
"Зараз надається посильна допомога в рамках нашого бюджету, який справді є воєнним бюджетом з дуже делікатним пошуком балансів і великою допомогою від міжнародних партнерів. Але навіть у цих умовах ми виділяємо 1,8 мільярда гривень на мікрогранти для українських підприємців", — зазначає Качка. За його словами, це дозволить видати майже 10 тисяч мікрогрантів. Це безповоротна допомога до 250 000 тисяч гривень. Вже є 717 переможців, і цьогоріч в уряді їм уже переказали 170 мільйонів гривень.
"Вітається будь-яка ідея створення робочих місць"
"Мова йде про підтримання будь-якої ідеї, яка передбачає створення принаймні одного чи двох робочих місць. Через портал "Дія" можна подати заявку, і вже десятки тисяч людей користуються цією програмою. Це ключова програма від уряду. Але паралельно ми маємо програми від Європейського Союзу EU4Business та Міжнародної організації з міграції. Ми й далі працюємо з всіма нашими партнерами для того, щоб таких грантів було більше. Очевидно, що наш статус кандидата в члени Європейського Союзу теж трансформується в системнішу фінансову допомогу в розвитку підприємництва. І ми очікуємо, що в наступні кілька років будуть масові програми", — пояснює Тарас Качка.
Чи готовий іноземний бізнес повертатися в Україну?
"Зараз у діалозі з нашими міжнародними партнерами ми бачимо великий тренд того, що ті іноземні компанії, які працюють в Україні, або відновлюють своє виробництво (якщо раніше консервували його), або збільшують тут свою присутність. Щодо нових компаній, то тут є більша проблема, пов'язана з воєнними ризиками. Ми працюємо над тим, щоб ці воєнні ризики страхувалися для інвестицій в Україну. Ми вже маємо кілька пілотних проєктів, які дозволять масштабувати це питання. Ми більш масштабно представимо ці механізми в червні нинішнього року на Ukraine Recovery Conference, що відбудеться в Лондоні. Ми маємо підтримку Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки і Світового банку. І ми працюємо над тим, щоб така страховка була, бо інтерес до України справді величезний", — коментує Тарас Качка. Він зауважує, що за останні місяці члени українського уряду спілкувалися з представниками компаній, які ніколи раніше не розглядали Україну як місце для інвестицій. Однак тепер для них це дуже цікаво. Але без страхування вони чекатимуть завершення війни, резюмував заступник міністра економіки України.
