Фото: Суспільне
Початок розслідування
Цього літа команда Суспільного готувала великий проєкт про розстріляні машини і воєнні злочини. Журналісти-розслідувачі (а в команді працювало 6 людей) відтворювали події розстрілу цивільних людей окупантами, тих 4 людей, які не становили жодної небезпеки для російських військових. Йдеться про Настю Яланську, Максима Кузьменка і Сергія Устименка — трьох друзів, які 4 березня вирушили з-під Києва, щоб завезти допомогу в притулок для тварин в Забуччі, а також відвідати батьків одного з волонтерів. Там розстріляли не лише волонтерів, а й сусіда. Як каже Ганна Калаур, про ці розстріли писало вже багато ЗМІ.
На фото Анастасія Яланська (ліворуч), Сергій Устименко (другий праворуч) та Максим Кузьменко (праворуч) незадовго до загибелі у Бучі 4 березня 2022 року. Їх четвертий друг не приєднався до групи того дня, і залишився живим
"Ми хотіли тоді теж розповісти про це і зібрати докази. Один із друзів загиблих волонтерів раніше нас шукав. Він нам передав відео з камер спостереження, які стали вагомими зачіпками. І ми почали думати над розслідуванням". Два відео, як каже авторка фільму, були записані камерами спостереження: одна стояла на в'їзді на вулицю Києво-Мироцьку, яка зафіксувала рух російських колон о 9.11, друга за 200-300 метрів від місця розстрілу. Тоді якраз відновили електропостачання в Бучі на деякий час. З цих відео чітко видно, звідки прийшли росіяни та в якому напрямку вони рухалися. Один військовий чітко потрапляв на камери відеоспостереження.
З миру по нитці
"Ми почали пошук російських військових у вересні. Нам треба було когось ідентифікувати. Окрім зображення в нас нічого не було. Були фото, які знімали загиблі напередодні. Сусід перед загибеллю зробив фото, зняв російських військових. Тоді стало зрозуміло, звідки були постріли. Так ми знайшли одного військового. Потім потягнувся ланцюжок. Таким чином ми могли знайти тих, хто був причетним до розстрілу". Авторка зазначає, що саме тих свідків, які це все могли бачити на власні очі, не було. Люди сиділи по будинках і квартирах і чули лише постріли. Вже потім, коли стало спокійніше, вони вийшли на вулицю і побачили наслідки розстрілу 4 людей. Втім, Ганна Калаур таки знайшла свідків, які бачили цього військового, який фігурував на відео. "Одна жінка розповідала, що він якраз забрав її в полон. Інші розповідали, що під час евакуації його також бачили". Однак припускає, що шансів помилитися було значно більше, ніж їх знайти. Бо обличчя інших були на відео нечіткими. Але команда журналістів їх шукала всюди.
"Критичного мислення у них немає"
"Ми шукали особу військового за обличчям за допомогою штучного інтелекту. Нам вдалося це зробити. Далі ми почали шукати інформацію. Моя колега Інна Білецька спілкувалася із цим російським військовим. Була створена ціла легенда і вона таки знайшла ті слова, які дали змогу йому розповісти про тих, хто вчиняв розстріли тоді разом із ним. Почувши, що ми нібито були представниками одного із російських штабів, певну інформацію від нас, ніби старший до нього звертається, російський військовий відразу почав боятися і розповів потрібну нам інформацію.
Російська жорстокість
Найбільше Ганну вражає російська жорстокість. Каже, що це є "ще одним доказом того, що росіяни нас прийшли знищити. Це був розстріл всіх, хто потрапляв їм на очі. Там був ще один поранений чоловік. Російські військові йшли далі вулицею і продовжували свою роботу". Всі дані, які були зібрані, передані в СБУ Київської області. Є сподівання, що цих осіб покрають.
