Далекий 2014 рік. 9 років війни
Володимир Жемчугов у 2014 році працював у Грузії. Приїхав із дружиною на свою Батьківщину провідати маму. Мама тоді проживала в Хрустальному (Красний Луч до 2016 року) Луганської області. І тут раптом побачив навколо барикади і багато проросійсько налаштованих людей. Згодом серед них все частіше почали траплятися і громадяни Росії. Свого часу він вже бачив окупацію Грузії в 2008 році. І добре знав, що приносить із собою Росія. А за плечима було вже багато подорожей європейськими країнами. І вони мимоволі порівнювалися з життям в Росії. Росія тут однозначно програвала. Бо вже був колись і СРСР в житті Володимира. Хотілося жити в демократичній європейській країні з людськими цінностями, свободами і законом. Тому почала з'являтися нав'язлива ідея і мотивація щось робити, хоча б захистити свою родину.
2004 рік. Початок розколу на Донбасі
Не зміг Володимир Жемчугов пробачити і підлість росіян, які прийшли на нашу землю вночі. Бо згадувалося, як 85% громадян в Донецькій та Луганській областях в 1991 році на референдумі голосували саме за від'єднання України від Росії. Жемчугов вважає, що "розкол Донбасу від України почався ще у 2004 році саме руками Партії Регіонів. В 1997 році владу на Донбасі захопив Єфремов і Ахметов. Вони тоді і почали грабували Донбас". Шахти масово закривалися. Люди поїхали на заробітки до Росії.
В 2014 році, каже Володимир Жемчугов, місцеві князьки хотіли повторити те, що було після Помаранчевої революції: почали розхитувати ситуацію. Після Майдану хотіли на Донбасі зупинити новоприбулу владу. І намагалися шантажувати таким чином Київ. "Але у Путіна вже тоді була інша мета. Бо його свого часу в 2004 році вже обдурила Партія Регіонів. Пообіцяла, що буде федеральний округ з Донецької та Луганської області. Не так сталося, як гадалося: тоді Ющенко домовився з Єфремовим та Ахметовим. Тому у 2014 році без дозволу і рішення місцевих князьків Ахметова та Єфремова Путін ввів російські окупаційні війська на Донбас".
Партизанський рух Жемчугова
Рішення було остаточним. Треба діяти. І щось робити. Почав тоді Володимир Жемчугов збирати людей. "Ми хотіли спочатку лише захистити себе і свої сім'ї. Намагався тоді знайти контакти ЗСУ. Нас почали використовували, як розвідників. Ми розповідали про пересування окупаційних військ, їхнє розміщення. Але далі цього ми нічого не робили". Каже, що для того, аби створити рух опору, було багато зрадників. Не було на кого розраховувати. Зрада була через одного. Першу зброю вони отримали від тих самих росіян. Козіцин (генерал армії козачих військ, брав активну участь у війні проти України на стороні Росії, хоча сам народився в Торецьку-ред), почав збирати з місцевих загони і роздавати зброю. Згадує, що давали один автомат, три ріжки і один ящик патронів на двох. Пізніше почав купувати зброю у росіян. І ночами здійснював спротив. "Я записував всі зроблені мною і моєю командою операції на флешку. В кінці 2014 року я приїхав до Києва і віддав її куди треба. Після цього нам вже стали довіряти. І нас зареєстрували в ЗСУ". Так Володимир Жемчугов став командиром. І з 2015 року він зі своєю командою робили все офіційно в складі ЗСУ. І координували всі дії з ними. Було проведено 30 успішних операцій. Також було проведено багато розвідувальних дій.
Зрада була серед своїх?
Каже, що серед своїх зради не було. З літа 2014 року вони припинили запрошувати до себе нових людей. Бо багатьох друзів ФСБ знищувало. Їх знаходили в різних місцях з одним і тим самим почерком тортур і смерті.
Хто курує партизанами
Володимир Жемчугов каже, що РНБО дає завдання. А три структури саме займаються створенням і керуванням партизанських загонів. Це військова розвідка, Сили Спеціальних Операцій і СБУ. Кожен з них має свої підрозділи. "З 2015 року ми поділяємо себе на дві категорії: партизани (суто збройний опір) і підпілля (листівки, графіті, збір розвідданих, фото). Партизани працюють на окупованих територіях в степах. Вони живуть вдень повноцінним життям в містах і селах. А бойові операції здійснюють ввечері.
"Спрямована вся партизанська діяльність на три напрямки: знищення колаборантів, зрадників та офіцерів російської армії. Ці партизани проводять підриви авто, роблять мінні засідки. Працюють завжди по одному або невеликими групами. Другий напрямок стосується збору координатів місць розташування складів, баз, штабів, скупчення російської техніки. Третій напрямок: напади на колони російських військ".
Читати також: Хмельницький, Мазепа, Бандера – хто міг би потрапити до пантеону українських героїв?
Тих, хто за "рускій мір", бачив мало...
Каже Володимир Жемчугов, що колаборація мотивована в першу чергу на грошах. "Росія дуже добре платить за зраду. На це йде багато людей. Ідейних, тих хто за" рускій мір", за Росію бачив дуже мало. Я також зустрічав і тих, хто маскувався під колаборантів". Згадує мера Горлівки, який потім перейшов на підконтрольну територію і здав багато інформації про окупантів. В Харкові і Херсоні колаборації дуже багато.
Жити далі
Каже, що було дуже тяжко, коли зрозумів, що втратив на розтяжці обидві руки. Але коли повернувся з полону і отримав якісне лікування, то відчув сили, що може щось зробити. "Я можу вести інтелектуальний та інформаційний тиск на окупантів". З 2018 року займається проєктами національного і патріотичного виховання молоді.
Щоб впоратися зі своїми негативними емоціями Володимир "почав навантажувати себе роботою, допомагав людям, бо треба постійно бути корисним суспільству. Коли ти в колективі, то тоді відчуваєш, що не один. І не так і страшно вже".
Путін не вчить історію
На останок Володимир Жемчугов зазначає, що був здивований рішенням Путіна (про напад на Україну-ред). Адже в 1979 році СРСР напав на Афганістан. Тоді були введені жорсткі економічні санкції, які тривали 10 років. "І ми знаємо, що з цього вийшло. Так само і зараз. Кожного місяця санкції жорсткішають. І все буде так, як було із СРСР. Росія розвалиться. І перемога буде за нами".
Фото: новинарня
