Таміла Ташева. Фото: Офіційне інтернет-представництво президента України
Група із 36 експертів
— Представництво президента в АРК презентувало минулого тижня народним депутат доповідну записку щодо першочергових кроків держави після деокупації Криму. Йдеться в тому числі про притягнення до відповідальності колаборантів, питання амністії, люстрації. Якою мірою громадянське суспільство було долучено до його підготовки? Чи планується оприлюднення документа?
Документ ми готували кілька місяців. Це було пряме доручення президента України Володимира Зеленського щодо напрацювання першочергових кроків після деокупації Криму, але тих, що не пов’язані з безпекою складовою, адже це не є мандатом нашої роботи. Першу рамкову презентацію цього документа ми робили президенту ще у жовтні минулого року. І після того, як він в загальному документ підтримав, ми почали працювати детальніше. На базі Представництва президента в АРК працювала робоча група із 36 експертів, тому залучення громадянського суспільства та експертного середовища було безпосереднє. Це і Меджліс кримськотатарського народу, і правозахисні організації, і основні стейкхолдери, тобто державні органи, народних депутатів. Це була ґрунтовна робота, розбита на кілька підгруп, присвячених:
• відновленню органів публічної влади, тобто українських органів на території деокупованого півострова;
• роботі з кадровим резервом і в принципі людським потенціалом;
• відповідальності за колабораційну діяльність і в тому числі цей блок роботи включав у себе підходи до амністії/люстрації, тому що вони мають бути видозмінені. Це не такі люстраційні заходи, як були у 2014 році, коли ті, хто обіймав керівні посади при уряді Януковича, проходили люстрацію. Це ж стосується і питання амністії.
• Ще одна підгрупа працювала над питанням гуманітарно-інформаційної політики.
• Була група, пов’язана з напрацюванням підходів до російських громадян або інших іноземних громадян, які незаконно проживають на території півострова.
Саме над таким комплексом питань ми працювали і потім вже детальніше експерти над ними працювали. Тому залучення громадянського суспільства було безпосереднє, тому що ми розуміємо, що це дуже важливо. Думаю, що документ презентуємо у загальному порядку на всіх інформресурсах. Зараз його вже мають у своєму розпорядженні Офіс президента і всі центральні органи виконавчої влади. Тому що було доручення від ОП опрацювати дані матеріали. І ми, звісно, сподіваємось, що матеріали в тому числі увійдуть до зміненої Стратегії деокупації/реінтеграції, над якою зараз працює РНБО.
Кримська область чи кримськотатарська автономія? "Питання статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя винесли поза рамки"
— Ви говорите, що безпековий аспект не входив до мандату вашої діяльності. Так само у документі, наскільки я розумію, не розглядалося питання залишення або зміни адміністративного статусу півострова. Радник керівника ОП Михайло Подоляк сказав, що можливо Крим перетвориться на Кримську область. Натомість окремі спікери з середовища кримських татар емоційно відреагували на ці тези, висловлювали позицію, що у Криму повинна бути автономія, але кримськотатарська. Тож, яка позиція Представництва президента в АРК? І коли, на ваш погляд, буде на часі дискусія з цього питання?
Дійсно, питання статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя винесли поза рамки, тому що це не є першочерговим кроком. Чому не є першочерговим кроком, тому що зараз країна в умовах воєнного стану і відповідно жодних змін до Конституції України вносити не можна, а питання статусу території півострова і спеціального статусу міста Севастополя обов’язково потребує змін Конституції. Ця дискусія зараз на часі. І дуже важливо, щоб вона ґрунтувалась на засадах експертності у тому числі, залученості, інклюзивності представників корінних народів, зокрема кримських татар. Звісно, що також мала би бути широка парламентська дискусія. Але мені здається, що не є коректним, коли певні представники державних органів, особливо, коли вони обіймають офіційні державні посади, коментують те, що не є у сфері їх компетенції. У сфері моєї компетенції це питання є, однак у силу того, що рішень не схвалювали, було б неправильним, щоб я, як посадовиця, висловлювала якусь позицію щодо статусу Севастополя, автономії і т.д. Звісно, дискусії йдуть, ми комунікуємо з Меджлісом, з Офісом президента, з народними депутатами.
— Я так розумію, що після того, як буде скасовано воєнний стан Верховна Рада може вирішити або відмовитися від вирішення цього питання і залишити поточний статус?
Так, абсолютно правильно.
"Брак кадрів після деокупації буде величезний. За найменшими підрахунками, нам треба буде 50 тисяч людей"
— Коли ми будемо заходити в Крим, після того як ЗСУ відновлять суверенітет України, як формуватимуть органи влади? Наскільки розумію, неминучим є певний період, коли працюватимуть військові адміністрації, а згодом – військово-цивільні адміністрації. Очевидно, що це питання пов’язане також із кадрами: десятки тисяч людей потрібні на заміну тим, хто працював в окупаційних адміністраціях. Якими ви бачите ці процеси?
Частково своїм запитанням ви вже і відповіли. Дійсно, ми передбачаємо, що на перший час (після деокупації – ред.) на території півострова буде створена військова адміністрація. Згодом після утвердження всіх безпекових складових відбудеться поступовий перехід на військово-цивільні адміністрації і через деякий час після певних процесів, зокрема виборчого циклу, матимемо перехід до цивільного життя. Коли буде цей перехід до цивільного життя ми точно не знаємо, бо не знаємо, за яких умов буде звільнена територія, коли будуть забезпечені всі безпекові чинники, коли зможемо провести перепис населення, коли внесемо зміни до реєстру виборців, коли відбудеться хоча би певною мірою така когнітивна деокупація, коли забезпечимо присутність незалежних українських медіа на території півострова тощо. Тому – так, це почнеться з військово-цивільних адміністрацій. Із цим пов’язано багато питань із кадровим забезпеченням, додала представниця президента України в АРК. "Звісно, що ці речі пов’язані в тому числі з питанням відповідальності. Зрозуміло, що частина людей можуть залишитися працювати на території півострова, якщо вони не вчиняли протиправних дій проти української держави. Але перед тим, як бути працевлаштованими до цих адміністрацій, вони звісно мають пройти певні люстраційні перевірки. Що стосується людей, які працюють на окупаційні адміністрації, але на низових ланках, то в принципі для забезпечення сталого функціонування інституцій на території півострова вони можуть бути залучені. Однозначно більша частина осіб, передусім, це керівна та середня ланка, складатиметься з людей, які не працювали в окупаційних адміністраціях. Тобто це будуть люди, які або вахтовим методом приїдуть на півострів, або на постійній основі. Звісно, що це можуть бути як внутрішньо переміщені особи, так і демобілізовані військові, так і люди, які не мали досвіду роботи на державній службі, але навчаться і вирішать їхати до Криму працювати. Але так, брак кадрів буде величезний. За найменшими підрахунками на півострів треба буде залучити працювати приблизно 50 тисяч людей. Як я вже зауважила – у принципі, можуть бути залучені люди, які працювали на окупаційні адміністрації у низових ланках.
"За чинними законами "колаборантом" є фактично кожен кримчанин"
— Якщо я правильно розумію філософію цього документа, то все таки у ньому йдеться про те, що потрібно пом'якшити кримінальну відповідальність за колабораціонізм, аби уникнути десятків тисяч справ та затримань з цього питання. З іншого боку, я розумію, що в українському суспільстві є запит на те, щоб задіяні у колабораціонізмі понесли відповідальність. Як тут знайти слушний підхід?
Протягом 9-ти років, як на території Криму, так і на Луганщині та Донеччині, тривало життя. Раптово у 2014 році життя не зупинилось. Так, в українського суспільства є запит на справедливість і я його абсолютно підтримую. Але питання у тому, що рамки чинного законодавства, ухваленого минулого року одразу після повномасштабного вторгнення, є достатньо розмитими і не враховують умов проживання тривалий час на окупованій території. Це ухвалювалося на початку нової великої агресії, це зробило певну превенцію для нових окупованих територій, але це абсолютно не враховувало умов проживання 9 років в окупації. Згідно зі ст.111 прим. 1 та прим. 2 цього законодавства під визначення "колабораційна діяльність" підпадає фактично кожен кримчанин. Вчитель, лікар, бізнесмен тощо. Тому що співпрацею, наприклад, вважається сплата податків державі-агресору. Але не сплачувати податки, якщо ти тривалий час живеш в окупації, просто неможливо. Ти не можеш вести бізнес без реєстрації ФОПом на території Криму. Саме тому ми говоримо, що понесуть відповідальність і ніколи не будуть амністовані особи, які ухвалювали управлінські рішення, військові, які зрадили присязі, правоохоронці, які зрадили присязі, ті, хто вели пропагандистську роботу, ті, хто порушували права людини і здійснювали воєнні злочини, хто розбазарювали природні українські багатства. Такі особи точно не будуть амністовані, вони точно понесуть кримінальну відповідальність. Решта осіб може нести інший вид відповідальності, не кримінальної. Наприклад, люстрація. Тобто неможливість обіймати посади в українських державних органах. І це теж буде справедливо до таких осіб. За нашими підрахунками, за чинним законодавством, на півострові під кримінальну відповідальність може потрапити понад 200 тисяч осіб. Жодна пенітенціарна система не впорається з такою кількістю людей.
— Якщо будуть внесені зміни, про які ми говоримо стосовно уточнення поняття про колабораціонізм, то які у вас прогнозовані цифри?
У такому випадку йтиметься про кількадесят тисяч осіб, але точно не 200 тисяч і понад.
— А коли Верховна Рада займеться тим, аби уточнювати ці питання?
Це треба у народних депутатів запитувати. Певну рамку ми задали. Показали підходи, які можна застосувати, зараз ведемо комунікацію з усіма стейкхолдерами, в першу чергу з парламентарями. Достатньо складна ця комунікація, але сподіваюсь, що ми це зможемо зробити найближчим часом.
