Історія олів'є
"Цей салат показує зміну історії. Ми самі називаємо якісь страви і речі радянськими.
Його історія довша, ніж сам Радянський Союз. Він з'явився ще до революції 1917 року.
Євген Клопотенко, відомий український кухар, почав закликати відвертатися від салату олів'є, бо він уособлює радянську добу. Що якщо ми не будемо їсти цей салат, то ми не будемо асоціюватися з Радянським Союзом. Однак у книзі Клопотенка наведено кілька рецептів цього ж салату.
Історія олів'є сягає 19 століття. Його тоді вже вчили готувати в Одесі в 1893 році. Тоді там у складі були картопля, огірки, рябчики, каперси, листя салату, соус провансаль, ракові шийки, оливки. У 1928 році салат видозмінюється. Після 1960 року сюди почали додавати консервований горошок та кукурудзу. У 1970-1980 роках олів'є стає вже суто радянським або пізньо радянським символом. Тоді був пік розвитку консервованих овочів, майонезу та зустрічі Нового року перед телевізором. Це свято було притаманним для дітей та молоді. Воно було карнавальним і по розмаху святкування меншим, ніж Різдво. Сучасним дітям 10 років і старшим не подобається смак олів'є.
Цей салат перетворився на частину ритуалу. Люди надають їжі певних сенсів. Він починав готуватися задовго до святкування Нового року. Бо тоді був дефіцит продуктів. Складники до цього салату купувалися за місяць.
Спільне нарізання салату і перемішування його перед застіллям дуже зближувало всіх".
Читати також: "В перші тижні повномасштабної війни ми не мали загальнонаціональної стратегії порятунку культурної спадщини" — Платонова
Які страви готувалися раніше радянської доби
"Яку кулінарну традицію їжі ми сформували за 30 років в Україні? Для нас традицією Нового року було покласти на стіл щось незвичне, те, що ми не дозволяли собі купувати щодня: ананаси, мандарини, наприклад. І птиця, яка була запечена по родинному рецепту. Треба формувати свій канон святкування Нового року".
Фото: racion.net
