Відтворити обпалену Сковородинівку і освітити темряву — якою буде виставка до 300-річчя Григорія Сковороди

Відтворити обпалену Сковородинівку і освітити темряву — якою буде виставка до 300-річчя Григорія Сковороди

З 4 до 11 грудня в "Українському домі" з нагоди 300-річчя від дня народження філософа Григорія Сковороди відкриють мистецький проєкт "Світ Сковороди". Що це за проєкт? Слухачам Радіо Культура розповів керівник проєкту і засновник агенції Postmen Ярослав Ведмідь.

0:00 0:00
10
1x

На виставці будуть рукописи, автографи, першодруки. Звідки вони?

"Вся експозиція буде унікальною. Будь-яка культурна подія вже є унікальною, адже вона відбувається в часи війни. Бо зібрати ресурси, експонати, експертів, співпрацювати з різними інституціями зараз складно. Але не через це ми називаємо цю виставку унікальною. 

Більша частина України перебуває зараз без світла. Тому будь-який проєкт можна вважати ризикованим. Ця темрява, в яку сьогодні Росія занурює нас через ракетні удари, вона, як метафора, повторює той стан і ситуацію, в якій жив і творив Григорій Сковорода. 

XVIII століття багато істориків та культурологів називають темною добою для України. Це час, коли відходить Гетьманщина, коли Мазепа отримав поразку, вже втрачається українська державність, свобода, пізніше приходить кріпацтво. Але темна доба прорізається такими людьми, якими був Сковорода. Для яких відчуття і цінність власної свободи перебуває на першому місці. Те, чим він не готовий жертвувати і торгувати. 

Ця постать не вписується в тогочасну ієрархію. Мандруючий статус Сковороди надзвичайно цікавий. Потяг Сковороди до свободи дозволяє зберегти вільний український дух ще на століття, щоб бути фундаментом і для Котляревського, і для Шевченка, і для Франка. І для відновлення України як поетичної нації. 

Оце все ми помістимо на 10 днів в Український дім як ідею, контекст, і зробимо так, щоб це було доступно і для експертів, і для широкої аудиторії. 

З художніх рішень виставка буде передбачати перебування там як з електрикою, так і без неї. Можна буде переміщуватися з ліхтариками та електричними свічками. І таким чином кожен зможе освітити свій шлях і побудувати свій контекст в цьому високому просторі. 

Буде широко представлена графіка, емблеми, переписи його товарів сучасниками. Рукописні матеріали будуть представлені чи не найповніше. За це ми вдячні Інститутові літератури.  

Ми привозимо зі Сковородинівки, там, де був музей, скульптуру. Нам хочеться відтворити обпалену Сковородинівку всередині Українського дому. І дати всім відвідувачам і цей контекст. Можна буде побачити Сковородинівку до руйнування через віртуальну реальність. І поруч можна буде побачити, що залишилося від неї після російської атаки". 

Читати також: Очільниця Держкіно Марина Кудерчук про фінансування фільмів в 2023 році, роботу кінотеатрів та майбутнє документалістики

Чи буде представлена літературна, музична або поетична частина?

"Музика посідала велику частину в житті і творчості Сковороди. Тому буде сцена діалогів, яка прихистить музичні частини експозиції і змістовні діалоги між різними людьми. 

На відкритті ми очікуємо виступ ансамблю класичної музики імені Лятошинського. Це буде музичний виступ, спеціально створений під цей проєкт на тексти Григорія Сковороди. Будуть також лірники та бандуристи. 

Музика важлива, як частина барокової культури XVIII століття. Ми хочемо, щоб відвідувачі відчули цей дух також через графічні та архітектурні  рішення". 

Чи були якісь лакуни щодо Сковороди?

"Знання середнього українця про цю постать досить малі. Ми часто бачимо цю фігуру на 500-гривневій купюрі. Символи, зображені поруч із ним на цій купюрі, ми підсвітимо на виставці в новому світлі. Навколо цієї постаті також є багато легенд. Тому ми розділимо його реальне і міфологізоване життя. Музей в Сковородинівці значною мірою також міфологізований". 

Що можна сказати про цього філософа-містика?

"Він сприймав науку як спосіб зрозуміти мале. І через це мале зрозуміти все. Сковорода казав, що треба зрозуміти лише одну зернину яблучну. І тоді ти можеш зрозуміти яблуко, потім сад, потім величезну кількість всіх садів і нарешті весь світ. 

Важливе розуміння складнощів простоти. В найпростішому, що нас оточує, воно може виявитися не настільки простим, і може містити всі секрети і все розуміння нашого світу. Бачення Сковороди про те, що більшість відповідей і секретів перебуває в самій людині. Що самозаглиблення, саморозуміння, чесність із собою це способи, які можуть допомагати пізнавати світ, себе і зберігати свій вільний дух, будучи вільною людиною. 

Як багатогранна постать, він може запропонувати інші стежки. Ми створимо кілька стежок, якими зможуть подорожувати відвідувачі. Висновки та ідеї у багатьох людей будуть різними".   

Фото: зі сторінки музею у фейсбуці

Останні новини
Сьогодні всі страхові компанії в Україні надійні — Черняховський
Сьогодні всі страхові компанії в Україні надійні — Черняховський
Анатолій Табаченко: "Якби Українське Радіо мало аромат, то це був би аромат чорнобривців"
Анатолій Табаченко: "Якби Українське Радіо мало аромат, то це був би аромат чорнобривців"
"Ми повинні зробити все, щоб наступного року війна закінчилась". Ексклюзивне інтерв'ю президента Зеленського
"Ми повинні зробити все, щоб наступного року війна закінчилась". Ексклюзивне інтерв'ю президента Зеленського
Промінь рекомендує: Аліна Савчук з треком "Коли я без тебе"
Промінь рекомендує: Аліна Савчук з треком "Коли я без тебе"
Євгенія Вірлич: "Для мене 24-25 лютого 2022 року закінчились всі "хороші" росіяни на світі"
Євгенія Вірлич: "Для мене 24-25 лютого 2022 року закінчились всі "хороші" росіяни на світі"
Новини по темі
"Її зачитували до дір". Історикиня Абдулаєва про першу кримськотатарську газету "Терджиман"
Дробович: "Читати Булгакова, досліджувати – скільки завгодно… Але не будуть названі на його честь музеї і вулиці"
"Український фенікс": як півник з Бородянки нагадав світові про васильківську майоліку та став символом незламності
"Культурна дипломатія завдяки Марії Примаченко популяризує Україну" – директорка Нацмузею декоративного мистецтва
Українці на Майдані чітко заявили, що марення російського фюрера марні — Ігор Пошивайло