Що цей день означає для польського народу.
— Ми маємо у Польщі дві основні дати: 3 травня та 11 листопада. День Конституції Польщі та День Незалежності.
У комуністичні часи ці свята не можна було відзначати. Але ми святкували. Це була демонстрація нашої патріотичної думки.
Що це означає для поляків? Незалежність як така. Незалежна держава — це громадяни, об'єднані спільною культурою, навколо яких з'являється політичний суб'єкт — нація.
Українці воюють за свою незалежну національну державу. І це важливо не тільки для вас. Це важливо для цілого світу. Бо показує, наскільки сучасна держава повинна бути суб'єктною національною державою, об'єднаною навколо спільної культури. Це справжня дискусія для Європи. Війна в Україні показує, що українці виборюють свою державу для українців.
Для нас, поляків, незалежність набагато важливіша, ніж для інших націй. Але на такому ж рівні, як для українців.
Які традиції вшанування борців за Незалежність існують у Польщі?
— Є нації, які об'єднані навколо мови. Бувають держави різномовні, як Швейцарія. Є держави, які мають дві нації і одну мову.
Історія, історична думка для поляків є сильним фактором. Але це не означає історію, як таку. Треба розуміти, які частини з історії ми взяли, щоб навколо них будувати свою історичну пам'ять.
В Україні дуже сильний народний фактор: рушник, сорочка, пісня. Є День вишиванки. Цього в Польщі немає.
Простір Варшави змінився після нашої Незалежності, після занепаду комунізму. Зараз важливо в польсько-українських відносинах спробувати збудувати щось спільне.
Читати також: Голова Верховного Суду: "Головне, що на сьогодні потрібно змінити в судочинстві — це запровадити дистанційне судочинство"
В чому Ви вбачаєте історичні паралелі?
— Треба сказати про сам підхід до своєї історії. Цей підхід підштовхує нас до суперечок. Ми дивимося на себе, як на серце історії.
В Києві у квітні-травні була організована виставка "Україна-розп'яття". Ми так само могли б таке зробити в Польщі. Бо це означає, що ми також страждаємо.
Скільки було суперечок, що ми дивимося на себе, як на жертву. Але краще бути нащадками жертв, ніж нащадками тих, хто вбивали.
Цей наш підхід подібний. Ми також маємо польські Крути. Ми можемо їх знайти у себе.
Польща чи не найбільше допомагає Україні.
— Це також наш польський досвід. Треба пояснити українцям нашу історію. Багато хто нас залишав самих з бідою.
Скільки наших пісень про те, що нас хтось залишив. І ми залишилися самі. Поляки у своїх нещастях самотні. Це наш польський досвід.
Ми довго були самі на цьому сході Європи, як щит Європи. Зараз Україна є щитом Європи. Можна цим пишатися, але це є і прокляттям. Україна забрала у нас цю роль. Це була наша гордість, але також і страждання. Ми ніколи вже не будемо першими на сході Європи. Але також не будемо самі. Треба про це пам'ятати, щоб не залишити вас самими.
Ми майже приречені до союзу України і Польщі. Ми за територією, населенням, розташуванням подібні. Також за місцем у Європі. Це своєрідний міст від Чорного до Балтійського моря. Ми разом можемо становити якусь силу. Не тільки для Москви.
Нам треба переосмислити наше минуле. Нам, полякам, треба погодитися з тим, що не тільки поляки є нащадками Речі Посполитої. Українцям треба подивитися, що було спільного. Звісно, що Путін нас об'єднує. Але нас не може об'єднувати тільки ворог. Треба, що нас об'єднувало щось більше. Ми громадяни. І цим можна пишатися.
У Франції колись королі казали: "Франція — це я!" Так само казали у Німеччині, в Росії таке теж було. А у козаків була демократія, у поляків був Сейм. І це все спільна традиція. Держава — це ми, а ми це наша держава. Ми є громадянами.
Багато українців народилося на території Польщі, так само багато поляків народилося в Україні. Було б добре, щоб ми почувалися не як гості одне в одного, а як у себе вдома.
Польща і Україна нагадує чоловіка і дружину, які колись зробили багато поганих речей і розбіглися. Але потім зустрілися через 20 років і забули про всі старі негаразди. Бо нація — це історія.
Стратегічне партнерство.
— Зараз буде відкриття нового приміщення Польського інституту в Києві. Це означає, що Польща розуміє, що Україна виграє цю війну.
Треба працювати більше з мовою, щоб розуміти одне одного. Для цього треба розмовляти. 72% ми маємо спільної лексики. Польська мова в Україні вивчається як чужа мова. Я за польські кошти роздрукував підручники для 5 класу. Бо навчання польської мови є важливим. Вчителів польської мови немає в Україні. А дітей, які б хотіли навчитися польської мови багато. Це великий виклик для Польщі.
Бути українцем зараз — це гордість за кордоном. Ми можемо пишатися тим, що ми українці, що ми нація вільних людей. І тут не дуже заважатиме, що ми будемо знати польську мову. Українці зараз найпопулярніша нація Європи.
Я б хотів, щоби кордон припинив існувати в такому вигляді, який він є зараз. Щоб можна було просто переїхати з Варшави до Києва, зі Львова до Кракова.
Чому деякі нації дружні. Бо вони пам'ятають про свої спільні справи. А ми пам'ятаємо і про погані. Справа у питаннях, які ставить історія. А не у відповідях.
Дуже важливий світ журналістів зараз. Хочу зробити дебати між українськими і польськими журналістами.
Польський досвід може бути цікавим в Україні. Коли українці виїжджають до Польщі, то кажуть, що там гарні дороги. Вони гарні також архітектурно і естетично. Ми маємо мости для тварин у лісі.
Ми маємо 25 Польських інститутів у світі. Польське МЗС наказало працювати всім інститутам з українською темою. Я зараз намагаюся допомагати моїм колегам.
Ми запрацювали також як хаб для українських митців.
Війна хоче вбити у нас людину. Як ми загубимо десь культуру, ми програємо війну.
Фото:ФБ
